Молодь – майбутнє України! Вона виконує в суспільстві важливу функцію зміни поколінь, бере безпосередню участь у перетворенні всіх сфер життєдіяльності соціуму.
Сучасне покоління має великий потенціал, який саме у молодому віці потрібно спрямувати у правильне русло – формування особистості, розбудову суспільства, формування молодого політикуму.
Міжнародний день молоді був запроваджений в 1991 р. молоддю, яка зібралася в Відні на І сесії Світового молодіжного форуму системи ООН. Рішення про оголошення 12 серпня Міжнародним днем молоді було підтримано на І сесії Світової конференції Міністрів у справах молоді, що проходила в Лісабоні в серпні 1998 р. Ця рекомендація була підтримана та 12 серпня було оголошено Міжнародним днем молоді.
До молоді в Україні відносять громадян у віці від 18 до 35 років, а це близько 22% населення країни.
12-го серпня для молоді проводяться різноманітні заходи , на яких можна знайти друзів із різних куточків планети, об’єднаних однією метою.
Сьогодні молодь є кістяком суспільства, адже у світі проживає понад 3 мільярди молоді. За даними ООН, майже половина з них живе за межею бідності. Один з 10 дітей знаходиться в зоні конфлікту, понад півмільярда в бідності, а 24 мільйони з них не ходять в школу. Щодня близько 30 тисяч дітей вмирають від убогості і 7 тисяч молодих людей заражаються ВІЛ-інфекцією.
Незважаючи на те, що молодь складає одну чверть світової робочої сили, на неї припадає половина безробітних. Ринки праці зазнають труднощів із забезпеченням стабільної зайнятості з хорошими перспективами для молодих людей, за винятком висококваліфікованих фахівців. Міжнародна спільнота всіляко намагається створити умови для розвитку та особистісного становлення представників молоді, які зараз відчувають великі труднощі під час працевлаштування, придбання житла і в інших питаннях соціального характеру.
Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю.
Законом України «Про зайнятість населення» (далі – Закон), встановлено що до категорій громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належить молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу.
Також встановлена квота для працевлаштування молоді на роботу підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
Іншими заходами щодо сприяння зайнятості населення є сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем та запровадження стимулів для стажування на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб, які застосовують найману працю, молоді, яка навчається. Зокрема, студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за спеціальністю, за якою здобувається освіта, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
Що стосується доступності житла для молоді, в Україні з 2012 року функціонує Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013-2020 роки, яка передбачає пільгове кредитування молоді на придбання житла, а також погашення зобов’язань за раніше укладеними договорами. Джерелами фінансування програми є кошти державного бюджету, кошти місцевих бюджетів, а також інші залучені ресурси.
Станом на сьогодні діють 70 місцевих програм забезпечення молоді житлом. А за увесь період реалізації програмою скористалися понад 30 тисяч молодих сімей, з яких 12 тисяч – за програмою пільгового молодіжного кредитування і 18 тисяч – за програмою часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам.
Українська молодь раніше і частіше реєструє шлюб, аніж її ровесники в більшості країн Європи, адже у пріоритеті цінностей української молоді перше місце, попри всі соціальні й економічні зміни, посідає сім’я та сімейні цінності (99,4%).
Для забезпечення зазначених цінностей, починаючи з 2007 року виплата державної допомоги здійснюється органами соціального захисту населення які працюють так і непрацюючим батькам за рахунок коштів держбюджету. Зокрема держава надає допомогу малозабезпеченим сім’ям. Розмір такої допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, і він не може бути більшим за 75% прожиткового мінімуму для сім’ї.
Гострим питанням для молоді є соціальні виплати молодій сім’ї при народженні дитини. Так, загальний розмір допомоги при народженні (усиновленні) дитини становить 41 280 гривень, з яких одноразово після народження дитини виплачується 10 320 грн., інша сума виплачується рівними частинами протягом трьох років.
Також з 1 вересня 2018 при народженні дитини батькам надається набір речей для новонароджених дітей «Вaby box».
З 2019 року в Україні запрацював ще один вид соціальної допомоги новоспеченим батькам – «муніципальна няня». Це додаткова грошова допомога від Уряду молодим сім’ям, яка передбачає, що крім щомісячних 860 гривень виплат на дитину, сім’я зможе безповоротно щомісяця отримувати ще 1 626 гривень на відшкодування послуги няні.
Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що на сьогодні в Україні існує правове підґрунтя щодо реалізації та захисту своїх прав молодими громадянами.
За даними Інституту стратегічних досліджень, у молодіжному середовищі спостерігається ефективна та цілеспрямована громадська самоорганізація у неформальних об’єднаннях та рухах. Найяскравішим підтвердженням цієї тенденції стала Революція гідності, оскільки саме молодь була однією із найактивнішою і послідовною рушійною силою під час захисту Батьківщини до утвердження європейських цінностей і норм життя.
Таким чином досить обмежене коло для залучення молоді у політичне та соціальне життя, волатильність ринку праці та політична нестабільність призводять до зростаючої ізоляції молодих людей. Генеральний секретар ООН закликав міжнародне співтовариство визнати взаємозалежність поколінь і вирішувати проблеми різного віку спільно, підвищуючи рівень поінформованості молоді про існуючі проблеми, ризики та способи їх вирішення.
Валерій Ольховий, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
в центральних областях