Сьогодні, 19 липня, у Києві відбулося засідання “круглого столу” – “План уряду по нарощенню видобутку газу до 2020 року – міф чи реальність?”, організоване Асоціацією газовидобувних компаній України.
Як відомо, уряд України задекларував амбітну мету – збільшити власний видобуток газу до 27 млрд кубометрів до 2020р. і, відповідно, зменшити імпорт газу. Про те, наскільки реальний цей план, розв’язання яких проблем він потребує нині, які законодавчі акти необхідні для його втілення, – йшлося на заході.
Олександр Домбровський, в.о. голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, переконаний, що 27 млрд кубометрів можуть стати «абсолютно реальною цифрою», якщо скоординовано, прозоро та чесно працюватимуть уряд, парламент, бізнес, а головним учасником газового ринку стане громадянин України.
Я себе відношу до категорії оптимістичних реалістів, – зазначив парламентарій. – Розумію, що є виклики дуже серйозного характеру, в тому числі – політичні. Коли Україна брала на себе відповідальність і підписувала угоду про асоціацію з Європейським Союзом, ми поставили дуже просте й одночасно складне завдання: нам потрібно мати енергетичний ринок – прозорий та конкурентний, який би відповідав Третьому енергетичному пакету. За великим рахунком, по відношенню до Верховної Ради, як вищого законодавчого органу, ця задача полягала в трьох основних моментах: це ухвалення Законіів «Про ринок природного газу», «Про ринок електричної енергії», «Про незалежного регулятора». Здавалося б, три складних, але зрозумілих задачі, які ми повинні розв’язати, щоб почав працювати ринок. На жаль, доводиться констатувати, що політичні амбіції та популістичні тренди не дали нам можливості буквально кілька днів тому ухвалити Закон «Про незалежного регулятора», і ми змушені були знайти компроміс, щоб повернути його на повторне друге читання. Колосальна робота була проведена комітетом, експертним середовищем, учасниками ринку, але, на жаль, відбулося, що відбулося. І я, і члени комітету розчаровані тим, що у Ради «не дійшли руки» до Закону «Про ринок електричної енергії», який був готовий у першому читання, який двічі вносив Уряд… Комітет за останні півроку вніс до парламенту понад 30 законодавчих актів. Але, на жаль, Верховна Рада в частині голосування у сесійній залі стала навіть не вузьким «горлишком», а «пробкою», яка не дає можливості далі рухатися вперед. Чому ми не прийняли в першому читанні Закон «Про ринок електроенергії» – незрозуміло. Із тижня на тиждень переносився розгляд цього законопроекту, а час до нього так і не доходив… Але є і позитивні моменти. За два останні роки, на мій погляд, для формування газового ринку в Україні ми зробили достатньо серйозні кроки. На сьогоднішній день у нас є більше десяти імпортерів, Уряд ухвалив рішення про реформування «Нафтогазу» при всіх складних позиціях, які там є. Те, що ми сьогодні ставимо завдання видобувати 27 млрд кубів газу до 2020 року, говорить про те, що серйозний шлях уже пройдено, і ми повинні цю задачу чітко формалізувати – хто і за що відповідає: за що відповідає Уряд? за що відповідає Верховна Рада, інші державні інституції? що вони повинні зробити?
Олександр Домбровський сформулював три важливі позиції, які на його думку, є необхідними для можливості збільшення видобутку газу в Україні:
Позиція перша – це робота над власними помилками, яких ми припустилися в енергетичному секторі України. Принаймні, те, що в середині 2014 р. катастрофічно була піднята рента на видобуток – це була помилка, яку ми виправляли протягом півтора року. З України йшли інвестори, нам перестали довіряти, ми зменшили власний видобуток, а потім все ж таки ухвалили те рішення, яке і повинні були ухвалити. Світовий глобальний енергетичний ринок дає нам сьогодні певні ідеї та виклики, щоб більш гнучко підходити до ціноутворення та питань оподаткування. У нас була гаряча дискусія по «Укрнафті». Приміром, пропонується як один із варіантів – систему оподаткування прив’язати до світових цін на нафту. Відповідним чином, і в газовій сфері нам потрібно робити більш гнучку адаптивну модель, розуміючи, що це зовсім інший рівень управління не тільки видобутком, не тільки оподаткуванням, але і бюджетним процесом в країні, державним бюджетом, який на сьогоднішній день є дуже складним. Не можу не сказати про помилки, які у нас є в атомній енергетиці, коли понад півроку рахунки «Енергоатому» – заблоковані, коли ми волаємо і в залі Верховної Ради, і на всіх конференціях, що не може якась незрозуміла компанія з 20-річним боргом блокувати рахунки стратегічного державного підприємства. Це, взагалі, нездоровий тренд, і це призвело до дуже складної ситуації: із 15 енергоблоків працюють тільки 9. Підкреслюю, треба швидко робити висновки та виправляти помилки, які ми, на жаль, робимо.
Друга позиція – це швидкість руху. Якщо ми не змінимо принципи прийняття рішень у Верховній Раді України, нам складно буде забезпечити не тільки 27 млрд кубів власного видобутку газу до 2020 р., але і утримати 20 млрд. Наприклад, тема законопроектів про мотивацію місцевої влади, з точки зору підтримки видобутку, -це абсолютно зрозуміла і правильна річ. Фактично, це технічний законопроект, який треба внести в зал, проголосувати. Він внесений, але знову ж таки – «руки до нього не доходять»… Декілька законодавчих актів, щоб привести у відповідність Закон «Про ринок газу», де треба врегулювати чисто технічні норми, практично, півроку у нас не проходить в парламенті. Проблема такої політичної капіталізації, концентрації для руху вперед – дуже серйозна не тільки для експертного середовища, не тільки для народних депутатів, а й для політичних партій, які мають нести відповідальність за те, що відбувається в країні. Тому проблема швидкості прийняття рішень є, на мій погляд, однією з ключових проблем. Це проблема і для Уряду. Процес прийняття рішень треба скорочувати, спрощувати. Повторю, понад 30 законодавчих актів, які пройшли дискусії в нашому комітеті, винесені «під купол», але, попри це, залишаються нерозглянутими.
Третя позиція. Думаю, ми повинні не тільки на технічному та політичному рівні обговорювати питання, треба дискутувати і давати пояснення на рівні зрозумілих параметрів, цифр про умови тарифної політики. Це завдання сьогодні – надзвичайно важливе. З одного боку – популізм, це зрозуміло. З іншого – серйозні хвилювання людей, як вони будуть платити по цих тарифах; наскільки гнучким буде інструмент субсидій, чи потрібно буде його коректувати, як правильно його побудувати, щоб захистити населення. Енергетична безпека – це дуже важливо, це – пріоритет. Але, передусім, енергетична безпека – для громадянина України! Якщо не буде захисту громадянина, то всі інші критерії для нас втрачають сенс. І нам потрібно давати конкретні відповіді. Наприклад, якщо собівартість українського видобутку така, маємо дати цифру, скільки потрібно дати в розвиток в 2016 р. і під які програми, скільки – в 2017 р., а скільки – додатково, якщо будемо орієнтуватися на цю ринкову ціну. Скільки надійде до бюджету й у вигляді яких платежів, скільки ми із цих додаткових бюджетних коштів можемо використати на субсидії та інші інструменти захисту тих категорій домогосподарств і населення, які цього потребують. Людям треба чітко пояснити питання створення європейського, прозорого, чесного конкурентного енергетичного ринку, де головним учасником буде громадянин України – не той, хто постачає, не той, хто продає, а той, хто споживає! Ці речі нам треба дуже детально, буквально до копійки, пояснити людям, щоб не було жодних спекуляцій, а було розуміння.
На завершення виступу Олександр Домбровський сказав:
У нас повинні бути програма мінімум і програма максимум. Утримання 20 млрд власного видобутку газу до 2020 року – це задача мінімум, не маємо ні політичного, ні морального права опуститися нижче, враховуючи усі наявні виклики. 27 млрд кубів до 2020 р. – це задача максимум. І нам треба усвідомлювати, як між цими мінімальними та максимальними цілями треба вийти на реалістичний напрямок і, з точки зору інвестицій, і з урахуванням наявних проблем. Треба всім – і Уряду, і парламенту – взяти «Дорожню карту», де все враховано та прописано, і рухатися вперед, і 27 млрд будуть абсолютно реальною цифрою.
Довідка. Участь в засіданні “круглого столу” – “План уряду по нарощенню видобутку газу до 2020 року – міф чи реальність?” взяли: Іван Плачков, президент Асоціація газовидобувних компаній України; Андрій Гундер, президент Американської торгівельної палати; Олександр Домбровський, в.о. голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Ольга Бєлькова, заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Роман Опімах, виконавчий директор Асоціація газовидобувних компаній України; Юлія Ковалів, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України; Ігор Шпак, Радник Представництва МВФ в Україні; Олег Прохоренко, голова Правління ПАТ "Укргазвидобування"; Наталія Гребенюк, в.о. директора ДТЕК «Нафтогаз»; Том Рид, голова компанії JKX Oil & Gas Plc.