Мешканці села Корделівка, що неподалік Калинівки у Вінницькій області, потерпають від смороду, їдкого диму та рідких відходів, що забруднюють місцеве озеро і можуть потрапити у ґрунтові води. «Винуватець» екологічного лиха – Калинівська філія ДП «Ветсанзавод», розташований у сусідніх Гулівцях.
Червона водойма та дим над селом
Корделівчани розповідають, що ще з радянських часів на заводі утилізовували відходи з підприємств галузі тваринництва та м’ясопереробки. Однак, вже близько десяти років на «Ветсанзаводі» не працюють очисні споруди та газові печі для спалювання відходів. Кістки, шкури, пір’я та інший непотріб просто скидають до купи і підпалюють, а кров зливають до відстійників, через що страждає місцеве озеро.
«Завод працює без дотримань будь-яких норм. Наше озеро від відходів червоне. Там не вода, а гниль, хімія та кров йдуть у ґрунтові води. Також у нас є річка Постолова, відходи течуть через поле та потрапляють до неї», – розповідає мешканець Корделівки Віталій Харчук.
«Раніше такого у нас не було, але останніми роками ми страждаємо, коли віє вітер зі сторони підприємства або коли там спалюють кістки. А по нашій центральній дорозі машини провозять на «ветсанзавод» відходи з м’ясокомбінатів. Це і кров, і кістки… Машини нічим не накриті і пахне це нестерпно. Все це просто скидається, виливається і стоїть під відкритим небом: і у дощ, і в сніг, і в спеку. Все це гниє, а коли кістки спалюють – над селом висить димова завіса», – додає корделівчанка Валентина Атаджанова.
Примітно, що неподалік «смердючого» підприємства розташоване село Черепашинці, де знаходиться мальовничий кар’єр – так звані «українські Мальдіви».
Виїзд на місце
У супроводі жителів Корделівки кореспондент «Вінниця.ОК» та його колега з YouTube-каналу «Вінниця.NOW» відправилися на територію «Ветсанзаводу», щоб зафіксувати порушення. Побачене більш, ніж шокувало, проте ще більше шокували «аромати», які довелося відчути.
У чагарниках неподалік Корделівки журналістам показали відстійник, що являє собою величезну калюжу гниючої крові, звезеної з навколишніх м’ясокомбінатів. Як це все пахне – передати неможливо, важко навіть порівняти цей сморід із чимось.
Неподалік самого заводу журналісти знайшли хаотично розкидані рештки тварин, що вже майже розклались, проте продовжували виділяти «неймовірні» запахи. Поруч із рештками стояли калюжі усіх барв веселка з крові та гнилі. Прикметно, що рештки та калюжі плавно переходять у кукурудзяне поле, врожай з якого, вочевидь, потрапить до когось на стіл (щиро співчуваємо цим «щасливцям»).
До нас вийшов головний інженер підприємства, який не назвав свого імені. Чоловік сором’язливо пояснив, що так, на заводі безлад, але, мовляв, що можна зробити, коли немає державного фінансування.
Пізніше поспілкуватись із нами прийшла бухгалтерка установи, яка від коментарів відмовилась і суворо зауважила, що ми знаходимось на режимному об’єкті.
Чи є надія на свіже повітря та чисті водойми?
Ще у серпні корделівчани звернулися зі своєю проблемою до місцевої влади – написали колективне звернення на ім’я свого земляка, депутата Калинівської міської ради Сергія Ломачевського. Що важливо, селяни не вимагають закрити підприємство, а лише просять керівництво ОТГ посприяти тому, щоб на заводі дотримувались санітарних норм.
Звернення громадян було розглянуте на сесії Калинівської міськради. В результаті депутати вирішили створити комісію з обстеження території заводу та звернутись до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області та до обласної прокуратури.
Відповідь з екологічної інспекції вже надійшла – громаді було відмовлено у розгляді скарги. Сергій Ломачевський звернувся до інстанції повторно, вже особисто, і сподівається на позитивну відповідь.
«Я з Корделівки, там живуть мої батьки, тому знаю ситуацію із «Ветсанзаводом» не зі слів. Дихати там неможливо», – розповів нашому виданню Сергій Ломачевський.
Актуальні новини Вінниці та області в нашому Telegram-каналі та на Facebook-сторінці