Сьогодні минає три роки, як Україна отримала безвізовий режим із країнами Європейського Союзу. Ми отримали не тільки можливість безперешкодного перетинання кордонів, а насамперед вотум довіри з боку Європейського Союзу. Це стало сигналом, що наша країна на правильному шляху і може бути повноцінним членом європейського співтовариства.
11 червня 2017 року набуло чинності рішення Європейського Союзу про надання громадянам України безвізового режиму для короткострокових поїздок до країн ЄС і Шенгенської зони, крім Великобританії та Ірландії.
Підписання угоди про безвізовий режим України з ЄС відбулося у Страсбурзі, за присутністю п’ятого президента Петра Порошенка та голови Європейського парламенту Антоніо Таяні.
Українці, які мають біометричні паспорти, можуть приїжджати в країни ЄС з діловою чи туристичною метою або в сімейних справах на термін до 90 днів протягом 180-денного періоду впродовж року. При в’їзді в Шенген, окрім біометричного паспорту, громадянам України необхідно мати підтвердження мети поїздки, місця проживання, наявність фінансових коштів, намір повернутися до місця постійного проживання, медичне страхування.
У 2017-2019-х роках 9 млн громадян отримали біометричний закордонний паспорт. Якщо рахувати з 2015-го року, коли українцям стала доступна така можливість, біометрику отримали 15 млн українців. За цей час було здійснено близько 49 мільйонів поїздок до країн ЄС як за біометричними так і не біометричними документами.
Також повідомляється про зростання пасажиропотоку до країн ЄС: зокрема, у 2018 році кількість поїздок була на рівні 17,5 млн, а в минулому році вона становила – 18,65 млн, а у докарантинний період цього року темпи збільшення кількості поїздок продовжувались: у січні та лютому цього року українці в країни ЄС прослідували 3 млн разів, а за аналогічний період 2019 року – 2,3 млн.
“У 2019-2020 роках перелік популярних для відвідування країн ЄС українці значно розширили. Якщо в 2017 році найбільшим попитом користувалися такі країни як: Італія, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина, то далі цей список поповнився ще й Австрією, Грецією, Іспанією, Італією та Чехією”, – резюмують прикордонники.
Варто також зазначити, що 2019 році Верховна Рада затвердила у Конституції стратегічний курс України на членство в Європейському союзі й НАТО. В країні було започатковано чимало реформ, законодавство почало синхронізацію із єдиними стандартами законодавства ЄС.
“Вважаю, це один з важливих здобутків команди п’ятого Президента України Петра Порошенко. Власне і сьогодні «Європейська Солідарність» чи не єдина політична сила, яка публічно і послідовно відстоює проєвропейський зовнішньополітичний рух нашої держави.
При цьому керівництво країни всіма своїми діями, нажаль, показує загальмування процесу поглиблення інтеграції України до ЄС. За рік Україна ще не отримала жодної допомоги від ЄС, а реальну інтеграцію в НАТО фактично поставили на паузу. Європейські партнери вже відмічають згортання широкого спектру впроваджених євроінтеграційних реформ.” – зауважив Руслан Демчак, депутат ВРУ 8 скликання.