Минулого тижня у кінотеатрах країни стартував прокат стрічки «Чорний ворон», знятої за мотивами однойменного роману Василя Шкляра. Представити «ворона» вінницькій публіці приїхали режисер фільму Тарас Ткаченко та виконавчий продюсер Христина Шкабар. Зустріч відбулась ввечері 10 грудня у кінотеатрі «Родина», перед черговим сеансом фільму.
Стрічка оповідає про Холодноярівське повстання, що охопило територію кількох районів сучасної Черкаської області у 1919-1922 роках. Повстанці, що воювали під чорним прапором із надписом «Воля України або смерть», були фактично останнім осередком опору встановленню радянської влади на землях УНР.
Головний герой книги, а отже, і стрічки – напівлегендарний отаман повстанців Іван Чорновус на прізвисько Чорний Ворон, про якого в історичних джерелах є небагато відомостей. Відомо лише, що воювати проти більшовиків він почав на початку 20-х і що восени 1922-го, після того, як були затримані майже всі ватажки повстанців, фактично очолив Другий округо Холодноярівської організації і продовжив боротьбу. Жодної достовірної інформації про його затримання чи загибель у боях з «червоними» немає. Саме навколо непоступливості та відчайдушності головного героя і розгортається історія.
Тарас Ткаченко
- Роман «Залишенець. Чорний Ворон» першим підняв питання антирадянських повстань у центральній та східній України. Головне, що нам, як знімальній групі, треба було передати – дух боротьби до останньої краплі крові, – розповідає Тарас Ткаченко
Не останню роль у знімальному процесі відіграв «Центр історії Вінниці». Його фахівці надали для зйомок автомобіль-панцерник «Отаман Петлюра», відомий вінничанам за участю в історичних реконструкціях. У фільмі ж машина «зіграла» роль радянського панцерника, відправленого на придушення повстанців.
- Я всіх «замучив», що мені потрібен панцерник. Він був важливою деталлю, щоб показати машину революції, більшовистську машину, – зізнався режисер
Зрештою, вінницькі реконструктори радо надали автівку.
Одного разу вони з перефарбованим «під більшовика» «Отаманом Петлюрою» навіть потрапили у курйозну ситуацію. Її описав директор «Центру історії Вінниці Олександр Федоришен:
- Під Бердичевом серед ночі нас зупинив патруль, і ми мали довгу сорокахвилинну дискусію, яка мала завершитись комунікацію зі слідчо-оперативною групою, арештом автомобіля, розмовою про декомунізаційний закон. Як не дивно, від всього цього нас врятувала фотографія Порошенка, бо в телефоні були світлини з кількох наших заходів. На них – тодішні президент та голова Верховної Ради біля нашого панцерника. Лише так нам вдалося переконати правоохоронців, що машина з червоною зіркою та надписом «смерть капитала» не їде чинити провокації у Київ, а бере участь у зйомках фільму
Поліцейські відпустили вінницьких реконструкторів, але попросили, щоб на зворотньому шляху вони надали їм листа від знімальної групи. Так і було зроблено.
Тарас Цимбалюк
Особливої уваги заслуговує акторський склад фільму. Виконавцю головної ролі – Тарасові Цимбалюку вдалося чудово передати образ відчайдушного отамана, його гнів та бажання помститися більшовикам не тільки за Україну, але і за свою родину.
Не менш органічно в ролі повстанця виглядав Павло Москаль, що зігравкозака Вовкулаку – кращого друга Чорного Ворона.
Як завжди неперевершено зіграла і Наталя Сумська, якій дісталась роль ворожки Явдохи.
Знявся у стрічці і незвичайний актор – ворон на ім’я Фрейд.
Василь Шкляр із Фрейдом
- Його врятували ще пташеням, у нього була зламана лапа, це можна побачити на екрані, якщо придивитись. Характер у нього воронячий: він або сидить, не літає, або літає, не сидить. Вічна проблема була з тим, щоб його всадити, втримати, або змусити полетіти. У фільмі він виступає як ліричний оповідач, Василь Шкляр навіть написав кілька монологів від його імені, – розповів про птаха Тарас Ткаченко
Сюжет стрічки ваш автор свідомо не розкриватиме, однак, слід сказати, що боротьба холодноярівських повстанців дещо перегукується із українським сьогоденням. Більше того, Тарас Ткаченко заявив, що у сценарій фільму навмисно були закладені паралелі із сьогоденням, однак прямо пояснювати вінницькій публіці їх не став, залишивши глядачам привід для роздумів.
В свою чергу, директор «Центру історії Вінниці» назвав «Чорного ворона» гарним фільмом для того, аби робити висновки з історії Визвольних змагань.
- Цей не просто ремесло. Це фільм про наші внутрішні, індивідуальні та колективні висновки з Перших визвольних змагань, – підкреслив Олександр Федоришен
Олександр Сашньов