Уже вчетверте в Україні визначатимуть лауреатів Національної журналістської премії «Media etc», яку ініційовано та започатковано громадськими організаціями «Інститут податкових реформ» та «Громадське радіо». Переможців серед журналістів, які висвітлюють теми економіки, обиратимуть представники провідних українських ЗМІ. Але не премією єдиною її засновники мотивують медійниківосучаснюватися,ставати конкурентоздатними, тобто успішно просувати свій продукт. За партнерства «Ліги блогерів та трендмейкерів Yuccie» проводять серію інформаційних та неполітичних зустрічей з журналістами, депутатами та керівниками держустанов на тему «Ефект медіа 2020». У Вінниці відбулась серія заходів, зокрема в молодіжному центрі «Квадрат».
«Що об’єднує Трампа, Зеленського, Кличка та Скальського?»
Представникам підрозділів Вінницької ОДА команда «Media etc» давала поради щодо правильної комунікації з суспільством і медіа, зокрема, як проводити ефективні інформаційні та PR-кампанії. Посадовцям розповіли, наскільки важливу роль відіграють налагоджені зв’язки з громадськістю в роботі держслужбовця.
- Ми бачимо, як сьогодні змінюється світ, як змінюються медіа, як змінюється формат комунікацій між медіа, посадовцями, депутатами та користувачами інформації. Змінюються канали та способи розповсюдження інформації та реакція на неї. Все це відбувається дуже стрімко, тому наше завдання – вчасно реагувати на зміни та аналізувати їх, – наголосила голова оргкомітету Національної премії для журналістів «Media etc» Олена Хотенко.
Пані Олена стверджує: сучасний посадовець чи депутат будь-якого рівня не має права обходити стороною процеси «діджиталізації» суспільства, якщо хоче бути в інформаційному просторі:
- Що об’єднує сьогодні і президента Трампа, і президента Зеленського, і міського голову Кличка, і очільника Вінницької ОДА Скальського? Те, що у них у всіх є сторінки у соцмережах, і всі вони користуються цими каналами комунікації. Нині уряд розробляє програму «Держава у смартфоні». Фактично, усіма послугами держави та усіма каналами комунікації ми користуватимемося через інтернет.
Богдан Буткевич, ведучий програми «ЧБшоу» на телеканалі «Еспресо», переконаний:
- Прямий підкуп журналістів не працює. Грошима, послугами чи лестощами можна купити прихильність лише низькокваліфікованих працівників ЗМІ. ЗМІ слід «розділяти». Публічні люди мають розбиратись, які медіа та які журналісти є дійсно професійними, оскільки зараз дуже багато некваліфікованих людей використовують «корочку» журналіста для власних цілей, і працювати з ними небезпечно для іміджу.
Власне, про імідж «державній людині» варто дбати ще задовго до вступу на посаду, про що розповів керівник ради експертів Національної премії для журналістів «Media etc» Руслан Анфілов:
- Не можна розпочати свою піар-кампанію за місяць до виборів чи до призначення на посаду. Слід робити це завчасно, а для цього – найняти професіоналів. Поряд з вами мають бути найкращі спеціалісти, якою б галуззю ви не займались. Тому, хто професійно розливає каву, люди вірять більше, ніж тому, хто говорить про це з екранів
Експерти також застерігають: у сучасному світі жоден юрист не знищить імідж людини так, як це роблять медіа, тому публічній особі необхідно працювати над собою.
«Соцмережі подарували можливість спілкуватися і … маніпулювати свідомістю»
Розвиток нових медіа ускладнив політичну медіа-систему. Традиційні ЗМІ, що складаються з приміщень редакцій, які передували Інтернету (газети, радіо, телебачення), співіснують з соціальними, які є результатом розвитку технологій. Нові ЗМІ можуть передавати інформацію безпосередньо людям без втручання редакторів чи інституційних службовців, як це відбувається в традиційних форматах. 73% українців нині «живуть» у соцмережах.
Як соцмережі трансформують медіа, як ефективно їх використовувати? Як знайти баланс між популярністю та об`єктивністю у висвітленні подій? Як розвиватимуться та конкуруватимуть медіа у 2020 році? Нарешті, як розширити персональний бренд за допомогою YouTube-каналів? Про це, і не тільки, говорили з вінницькими журналістами на платформі «Ефект медіа 2020».
- Завдання нацплатформи – вчасно побачити тенденції змін та шукати нові інструменти в роботі, – каже Олена Хотенко. – А ще – вчасно допомогти медійникам створити своє обличчя, свій бренд, використовуючи кращі зразки сучасного світового досвіду.
Про кризу в українській журналістиці, падіння професійності, зокрема, й в економічній журналістиці, говорив Богдан Буткевич. За його словами, «нині в країні майже немає якісних ділових видань, хоча економіка – дуже важлива тема».
- Живемо в цікавий період, – зазначає пан Богдан, – коли медіа переходять в нові форми. Соцмережі створили проблеми журналістиці. Вони подарували можливість спілкуватися, але й маніпулювати свідомістю. Ми вчимося з цим жити. Соцмережі почали переважати медіа. У журналіста є певні обмеження: маємо говорити правду, а не маніпулювати; у нас є законодавча відповідальність. ЗМІ мають стати острівцями здорового глузду в потоці інформації. Навколо нашої професії стільки викликів! І ми маємо вчитися використовувати новітній інструментарій, в тому числі – з соцмереж, який допоможе давати якісний продукт і просувати його. Ми даємо людям орієнтир. Таким може бути тільки ЗМІ, якому довіряють.
Що таке «свобода слова» і де вона закінчується? Про це говорив Юрій Цимбал, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «TSK Partners»:
- Про реальність свободи слова: ті, хто приходить до влади, не матимуть спокою, адже критика примушує їх працювати краще. Проте, свобода слова – це право висвітлювати свої думки без права втручатися в права інших людей. Приміром, у Києві зараз є чотири кримінальні провадження щодо блогерів за розповсюдження недостовірної інформації. Закликаю: знати, що вага вашого слова може потягнути не тільки моральний осуд, а й законодавчу відповідальність.
«Приборкати» хаос у соцмережах – це можливо? Принаймні, спрямувати блогерів, навчити їх грамотно працювати – така мета є. Для цього створено Академію блогерства. Її керівниця Наталя Мазур каже:
- Блогери – це приклад самопіару та того, як можна свій талант інтегрувати в соцмережі. Для цього ми вирішили створити ще й школу блогерства для дітей, щоб навчити їх працювати не в стилі «треш». До речі, інтегруватися в філософію соцмереж потрібно й професійним медійникам.
На зустрічі йшлося й про стосунки журналістів з піарниками та прес-секретарями. За словами Людмили Шикоти, засновниці та керівниці агентства «PR advice», «піарники – не демони, хороший прес-секретар – це провідник, ланка між журналістом і своїм клієнтом, який покликаний допомогти ЗМІ».
Підсумував спілкування з медійниками екс-вінничанин Руслан Анфілов:
- Вінниця – завжди в топі наших маршрутів. Наша місія – нести просвітницькі, освітні речі, бо нині потрібно використовувати інноваційні механізми, в тому числі – інструменти професійних блогерів, а ЗМІ раджу не дивитися на соцмережі як на зло, сприймати їх саме як інструмент і створювати та популяризувати якісний контент.
Олександр Сашньов, Світлана Вишневська
Фото – Наталка Доляк