На території вінницького медичного коледжу імені Д.Заболотного поряд із пам’ятним знаком загиблим військовим лікарям, сьогодні, 7 вересня, відкрили мультимедійну стелу.
Інтерактивний пам’ятник являє собою екран, встановлений на металевому постаменті. Екран у режимі слайд-шоу транслює фотографії медиків, які віддали життя у боротьбі за незалежність України. Під кожним фото – біографічна довідка про Героя чи Героїню та QR–код, за яким можна дізнатись більш детальну інформацію.
На урочистому відкритті побували родичі загиблих. Сиві чоловіки, жінки поважного віку та молоді люди, в яких війна відібрала найдорожчих, стояли похмурі і задумливі.
- Пам’ять про найдорожчих нам людей назавжди в наших серцях. Наші хлопці ніколи не ховалися за чужі спини і ціною життя захищали країну. Вони дали приклад майбутнім поколінням, – не зумівши втримати сліз, промовила Лариса Герасимчук, мати загиблого військового лікаря Дмитра Герасимчука
Сергій Хоружий з Дніпропетровщини втратив на війні дружину.
- Моя Наталя служила у 54-ій бригаді, була санінструктором роти. Загинула 2 лютого 2017 року на Світлодарській дузі. У машину швидкої допомоги, в якій вона їхала, влучила противотанкова ракета, – розповів він кореспонденту Вінниця.ОК
Віддати шану тим, хто не шкодуючи себе рятував їм життя, прийшли ветерани російсько-української війни. Багато з них приїхали з інших регіонів.
- Без медиків на війні ніяк не можна, це найважливіші люди. І добре, що тут, у Вінниці, так віддають їм шану, ніде в Україні так не бережуть пам’ять про загиблих лікарів. Дуже добре, що відкрили пам’ятний знак, а тепер ще і стелу. Пам’ятаю, який це був довгий і не простий процес, як не вистачало фінансування, – сказав сержант запасу, колишній боєць батальйону «Київська Русь», мешканець Київщини Володимир Дубровський
Про те, як непросто бути військовим лікарем, нашому виданню розповів представник вінницького осередку знаного медичного батальйону «Госпітальєри» Йосип Кутосевич. Пан Йосип разом із дружиною, не дивлячись на пенсійний вік, від початку війни регулярно бувають на фронті.
- Ми не думали, що коли-небудь на нас нападе Росія. Коли ж у 2014 році це сталося, ми не могли спокійно дивитись, як гинуть наші молоді хлопці і вирішили організувати осередок «Госпітальєрів» у Вінниці і відправитись на фронт. Два тижні нас по системі НАТО готували в Івано-Франківську, а потім різними шляхами потрапили на війну, провели на передовій три роки з ротаціями, їздимо і зараз. Не дивлячись на те, що після першої ротації я переніс операцію на серці, а жінка «довоювалась» до інсульту – говорить пан Йосип
До слова, відкриття стели приурочили до міжнародного форуму «Медики – захисники незалежності України», який наразі відбувається у ВНМУ імені Пирогова.
Олександр Сашньов