Про представників родини Павлюків можна говорити годинами. Це надзвичайно дружня, щира та щаслива родина жмеринчан, яка на сьогодні складається із 82 (!) представників. Головною берегинею сімейного вогнища є матуся 11-ти чудових дітей, бабуся 50-ти онуків та онучок та прабабуся 6-ти правнуків – Галина Михайлівна Павлюк.
Ця прекрасна жінка у свої 70 років радіє успіхам та досягненням своїх рідних, а в День родини, який відзначається по всьому світі 15 травня, ділиться із нашими читачами маленькими секретами міцної і дружньої сім’ї.
Моє багатство – це моя родина
Галина Михайлівна зустріла нас приємною посмішкою і енергійною розмовою. Жінка одразу запросила нас до будинку, де на почесному місці розмістилася величезна картина усієї дружної родини Павлюків.
На фото 11 дітей з невістками і зятями, а також онуки з правнуками. На запитання, чи пам’ятає жінка імена усіх своїх рідних, з посмішкою відповідає:«Звісно знаю! Я радію кожному новому життю і хорошій події нашої сім’ї. Бог подарував мені 8 прекрасних синів та 3 чарівні донечки. Сьогодні я маю статус бабусі, у якої 50 онуків – 25 хлопчиків та 25 дівчаток, а ще у мене є 6 славних правнуків. І це безмежне щастя. Моя родина – це моє багатство!».Евеліна, Суламіта, Авігея, Естер, Нестор, Самуїл, Єлєазар – імена запам’ятати було не важко, а от дні народження я записую до блокноту
- Один з моїх синів довгий час не мав дітей, разом з дружиною вони вирішили всиновити дитину із дитячого будинку, і одразу сталося так, що Бог подарував їм довгоочікуваного синочка. Дмитро хвилювався, що я не зможу запам’ятати імені сина – Єлєазар, але це була прекрасна новина для усіх нас, і це ім’я навіть не сходить з наших вуст.
Жінка справді, як на духу, називає імена своїх онуків і правнуків, а от їхні дні народження Галина Михайлівна підглядає з блокноту, який щоранку бере до рук після читання Біблії.
В старшого сина Андрія 11 діток – Інна, Іра, Таня, Толя, Віта, Леся, Юля, Максим, Тимофій, Ігор та Альбіна. У Віталія шестеро: Мирослава, Владислав, Альона, Ріта, Едуард, Самуїл. У доньки Діни двоє дітей – Богдан і Аліна, у Дмитра – один хлопчик Єлєазар. Донька Таїса ще не заміжня. У Інночки четверо діток – Маргарита, Уляна, Мирон і Нестор. У Богдана восьмеро – Антон, Данік, Естер, Артем, Джон, Суламіта, Авігея та Джейсен. У сина Костянтина шестеро дітей – В’ячеслав, Евеліна, Ліана, Іван, Ліля Сніжана. У Сергія – четверо: Анжеліка, Роман та двійнята Артем з Максимом. У сина Павла четверо діток – Еріка, Оделія, Еліас, Сімон. У Володимира також четверо – Ангеліна, Єлисей, Емілія, Єфрем.
- Звісно, імена усіх онуків і правнуків пам’ятаю, але їхні дні народження записую до блокноту, щоб не забути. Але якщо всі разом збираються в будинку на свято, і діти починають грати в ігри, то тут вже імена можна й сплутати ненароком: чи то Анна, чи то Евеліна, – говорить з посмішкою Галина Павлюк.
Щомісяця виходить до 10 іменинників, однак в родині разом збираються лише на визначні дати – Святий вечір, Великдень, Трійцю та ювілейні дати.
Аби накрити стіл на кілька десятків людей, щасливій матусі і бабусі не потрібно весь день стояти на кухні, адже кожен приходить до будинку не з пустими руками.
- Моє завдання приготувати картоплю, голубці і зварити компот, а все інше приносять з собою діти. Хтось рибу, хтось м’ясо, а ще хтось пече торти. Вони між собою домовляються, і в кінці виходить розмаїття страв, як в ресторані.
360 яєць, 50 пачок масла та півмішка цукру
- 360 яєць, півмішка цукру, 50 пачок масла – саме стільки потрібно на місяць для однієї з наших 11-ти сімей, – розповідає старший син Андрій. – А на кожен день ще 3 буханця хліба та 5 батонів, а якщо це поїздка на шашлики, то варто запастися вісьмома кілограмами м’яса.
Дійсно, прогодувати таку кількість людей, здавалося б, непросто, але не тут! Вони усі зайняті працею, трудолюбиві та наполегливі. Серед них є представники різних професій: і будівельники, і підприємці, і комбайнери, і майстри, а частина жінок обрала шлях медичних сестер.Мій секрет довголіття – у чесних і роботящих дітях
На запитання у чому секрет молодості і життєвої енергії, Галина Михайлівна відповідає:
- «У моїх трудолюбивих, чесних і дружніх дітях, які поєднали у собі батьківську мудрість і золоті руки».
Та й сама жінка жодного дня не прожила без праці. Має 36 років трудового стажу (спільно з декретними відпустками). Після навчання в коледжі одразу пішла працювати до ательє, довгий час працювала у військовому ательє. Шинелі, кітелі, одяг для військових – улюблена робота приносила задоволення, адже й з майбутнім чоловіком познайомилася біля колишньої військової частини.
І хоча основоположника роду Павлюків, Івана Костянтиновича, вже 7 років немає поруч з рідними, вони не забувають про батька і його мудрі поради.
Не було такої роботи, яку не міг би зробити наш батько, – мовить донька Таїса. – Він був майстер на всі руки, колов свиней людям, працював на Фабриці-кухні, був знаним будівельником. Дякувати Богу, він навчив усіх нас робітничим професіям. Батьки ніколи не тримали великого господарства чи городів, усі в родині звикли працювати, тому і могли придбати те, що потрібно.
Галина Михайлівна й сьогодні не покидає улюбленої справи. Майже щодня у неї голки і нитки в руках.
- Комусь щось підшити, комусь викроїти, роботи завжди вистачає, – говорить жмеринчанка.
Але найчастіше до бабусі приходять і онуки за поміччю: «Бабусю, в мене портфель порвався, або треба блискавку в куртці замінити, тоді всі поспішають до бабусі».
Ось так, як різнобарвні квіти, сплетені в один міцний віночок, тримаються один за одного брати і сестри, донечки і синочки біля матері-берегині сімейного вогнища.
Олеся Савкова
Джерело: zhmerynka.city