Популярний блогер, учасник Революції Гідності та доброволець ЗСУ Валерій Прозапас, сьогодні, 10 квітня, завітав до Вінниці, де поспілкувався із журналістами та представниками громадськості. Говорили про армію, вибори, кандидатів і про наше спільне майбутнє. Словом, про те, що болить у кожного українця, незалежно від політичних поглядів. Дискутували, визнаючи нагальні проблеми країни, при цьому проганяючи «зраду» подалі.
Про поступ і «зраду»
Як людина, що з 2014 року була на фронті, Валерій зазначає: протягом останнього часу у війську відбулися істотні зміни, які торкнулися як екіпірування та озброєння, так і самої військової доктрини нашої держави:
- Можу відповідально заявити, що зміни за останні п’ять років відбулися фантастичні. Про це можна розповідати годинами, але змінилося все від харчування до озброєння, від кадрів і аж до військової доктрини. Ми тепер не багатовекторна країна, в нас є чітко визначений ворог і ми прагнемо долучитися до НАТО
Не дивлячись на поступ, якого Україна, попри проблеми і помилки, досягла протягом останніх років, чимало громадян, каже Валерій, «інфіковані» вірусом зради. Причина тому – «інформаційна окупація». Російській пропаганді, на думку блогера, вдалося посіяти серед українців недовіру до влади і зневіру у власній державі:
- В нас є частина населення, яка поділяє думку ворога, ніби Україна це «країна 404», яка не відбулася, реформи не призвели ні до чого, і крім поразок ми п’ять років нічого не бачили
Провал на інформаційному полі, говорить гість – чи не єдиний провал за останні роки. При цьому, допустила його не лише влада, але й громадяни, які не завжди вдало відбивали атаки «ботів», а дехто навіть свідомо чи випадково підіграє агресору, перебільшуючи болючі для суспільства проблеми:
- Я був на одному з телеефірів, де мав розмову з «азовцями» та їхнім головним ідеологом «Боцманом». Рівень дискусії вийшов низький, бо вони весь час давили на емоції, кричали «Свинарчуки», «мародерство» і таке інше, проте на питання де вони воювали відповіли тільки «ми з шістнадцятого року в «Азові»». Я кажу «Окей, цей підрозділ має чи не найкраще фінансування, має десять танків, дивізіони важкого озброєння, нову техніку та зброю, гідні зарплати, хіба це не показник того, що держава розбудовує військо, попри те, що корупція до кінця не викоренена?», а вони нахабно відповіли: «Все, що маємо – це від волонтерів». Ну як це все може бути від волонтерів?
Про кандидатів
Валерій переконаний, що в результаті підривної діяльності ворога і незгуртованості суспільства Україна підійшла до президентських виборів у «жахливому» моральному стані:
- Ми прийшли до виборів нашого головного дипломата та головнокомандувача у жахливому стані. В мене те саме відчуття, що і у чотирнадцятому році. Ті люди, які влаштовували сепаратистські мітинги в моєму рідному Запоріжжі і чотири роки сиділи тихо, зараз знову «повилазили» і починають погрожувати. Таке відчуття, що деякі інформаційні ресурси, що п’ять років працювали на створення іміджу слабкої держави, таки досягли свого, але зараз журналісти задумались: а що далі? Що буде після того, як ця «погана» держава перейде з рук нинішнього головнокомандувача до іншого? Відповіді нема
Пан Прозапас разом із учасниками розмови дійшли до думки, що те, що чекає на країну в разі перемоги на виборах Володимира Зеленського, невідомо нікому, адже досі до виборців доходять лише крихти інформації про програму кандидата, а претенденти на посади міністрів та очільників силових відомств в Зе!команди поки що гіпотетичні:
- Все говорить про те, що кандидат просто не розуміє, що таке держава. До того ж, він не каже правду про свого спонсора, хоча користується його транспортом, його охороною, його юристом, а за інформаційну політику в його команді відповідає менеджер біглого олігарха Курченка
Крім того, Валерій висловив обурення деякими меседжами, якими послуговується Зе!команда:
- Вони заявили, що мова, віра та армія не на часі, ці питання слід виносити за дужки. Але прибери все це, і що лишиться від держави? Це підміна понять і прямий підрив державних засад, на які, на жаль, «ведеться» частина громадян. Вони думають, що без фундаменту «будівля» держави вистоїть, але помиляються
Велике занепокоєння в учасників дискусії викликав той факт, що Зеленський не виходить до своїх виборців, не спілкується з незаангажованими журналістами, а свої політичні погляди артикулює вкрай нечітко і неоднозначно:
- З огляду на це, для себе я зробив висновок, що Володимир Зеленський просто некомпетентний і несамостійний, його використовують, як персонаж, який існує лише в медійному просторі
На думку блогера-ветерана, саме через некомпетентність свого кандидата штаб Зеленського розіграв шоу із запрошенням опонента на дебати, фактично роблячи все, щоб їх врешті зірвати:
- Всіма цими ганебними роликами, в яких Зеленський у дворовому стилі ніби викликає Президента на «стрєлку», він «брав його на понт», але в нас така людина на чолі армії та держави, що вона це витримала і сказала «а, давай!». Цього вони не очікували
Валерій зізнався: він не партійний і ніколи партійним не був, і ніякого відношення до штабу Порошенка не має, але для себе з-поміж двох кандидатів у другому турі обрав саме його:
- Вважаю, другий термін Порошенка – це наразі єдиний шлях втримати державу в тому напрямку, який нам зараз так непросто дається. Я хочу, щоб 21 квітня ми не підштовхнули самі себе до національної ганьби, яка дуже скоро настане у разі перемоги Зеленського. Вже за два місяці його зненавидять власні виборці, і це може не розуміти лише інфантильна, несвідома людина
Про перспективи та «зубожіння»
З президентом Зеленським, каже пан Прозапас, Україна ризикує втратити міжнародну підтримку та стати легкою здобиччю для агресора, або, щонайменше, втратити дорогоцінний час для подальшого розвитку, який хоч і повільно, але відбувається у нинішніх складних умовах.
- Україна в час війни показує позитивну економічну динаміку, у більшості на сторінках у соцмережах свіжі фото з Європи, у кожному місті затори на дорогах. При всіх проблемах, зубожілі так не живуть
Про казус п’яти років
Більшість проблем українців, як політичної нації, зазначив гість, починаються з комплексу меншовартості та постколоніального синдрому. Валерій, маючи освіту історика, навіть помітив схильність українців з певною циклічністю руйнувати власну державу. Її він назвав «казусом п’яти років»:
- Протягом всієї історії, здобуваючи реальну незалежність, українці за п’ять років завжди «згортають» національний проект.1648 рік: Корсунь і Жовті Води, 1654 – Переяславська Рада, не витримали, не витерпіли. А потім зрадили Івана Виговського, потім Мазепу. Потім 1918 рік – УНР проголошує Універсал про незалежність, а в 1922 році в нас вже УРСР. Потім 2004 рік – Помаранчева революція, а у 2010 вже прийшов Янукович. І ось стався 2014 рік, ми все побачили: хто такі росіяни, що таке шовінізм, хто є хто в нашій політиці, і все одно через п’ять років хочемо зруйнувати власну державу
При цьому, рецепт проти апокаліптичного сценарію Валерій назвав лише один: всім нам не завадить тверезо мислити, обирати головою, а не серцем, навчитись чекати та терпіти і нарешті взяти за абсолютну цінність власну державу, якщо хочемо у ній жити.