Саме так можна охарактеризувати тих, хто складав, перевіряв та візував оприлюднений 1 листопада санкційний список. Чому? Бо халтура лізе з усіх щілин – судіть самі…
Списки осіб, до яких застосовуються «спеціальні економічні заходи – блокування коштів» (відповідно до Постанови Уряду Російської Федерації №1300 від 01.11.2018 р.), готувалися похапцем – про плутанину з Карасями (галеристом і керівником «С14»), численні помилки в датах народження і сміливе твердження про те, що народжений у 1933 р. на Львівщині Юрій-Богдан Шухевич був уродженцем СРСР, вже написано чимало. Про надзвичайну швидкість підготовки документу свідчить і відсутність інформації про адреси проживання, займані посади та паспортні дані фігурантів списку. Нагадаю, коли було оприлюднено Указ Президента України №126/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», додатки до котрого містять списки з 1748 фізичних та 756 юридичних осіб, які, власне, й стали об’єктами санкцій, така інформація переважно наводилася. Вочевидь, українські чиновники поставилися до більш масштабного завдання набагато ретельніше.
А от в мене після ретельного вивчення санкційного списку склалося враження, що в Росії не обтяжувалися не те щоб дослідженням інформації з українских відомчих сайтів, а навіть україномовних мас-медіа. Мабуть, обмежилися російськими інформресурсами? Про це свідчать кумедні позиції на кшталт «Грицак Василий Сергеевич (Грiцак Василь Сергійович)». Якось негарно – не знати прізвище Голови СБУ, чи не так? Ба більше – навіть у російськомовній версії написання прізвищ трапляються грубі помилки: «Грынев Игорь Алексеевич (Гринєв Ігор Олексійович)». Певно, мався на увазі Ігор Гринів?
Хаотичність підбору кандидатур на санкційний список найяскравіше демонструє його «силовий» сегмент. Якщо очільники Міноборони та МВС України включені до нього із усіма заступниками, то про заступників Начальника Генерального Штабу та командувачів видів Збройних Сил України не згадали. З керівництва Національної поліції – включено лише Голову та його першого заступника, а сімох (!) заступників проігноровано. Щодо керівництва Служби зовнішньої розвідки України – згадано очільника відомства і лише двох із заступників (при чому Сергія Семочка – з помилковим місцем народження). Зовсім не згадані навіть перші особи Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, ДСНС та Головного управління розвідки Міноборони – певно, про них автори документу нічого не чули? А от Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба, мабуть, дошкулив російській владі більше – якщо його до санкційного списку включили? Чи просто чиновник, який переписував всіх голів парламентських комітетів, радників Президента і функціонерів Адміністрації, був стараннішим за своїх колег, які заплуталися у військово-поліцейській ієрархії нашої держави?
Якось дивакувато виглядає наявність у списку Надзвичайного і Повноважного Посла України в США, вінничанина Валерія Чалого, і відсутність очільника дипломатичного відомства – Павла Клімкіна. А от відсутність засудженої російським же судом Надії Савченко сприймається майже як мовчазне визнання серйозності планів її «мінометного путчу».
Що ж до перелічених у санкційному списку юридичних осіб, то очевидний когнітивний дисонанс викликає наявність фірм бренду «Наша Ряба» і відсутність, скажімо, вінницького НВП «ФОРТ» – мабуть, курячі стегенця являють більшу загрозу, аніж пістолети й штурмові гвинтівки…
Наостанок, варто нагадати, що блокування коштів – це комплекс заходів, який описано у російському Федеральному Законі 2001 р. № 115-ФЗ «О противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, и финансированию терроризма». Іншими словами, українських політиків, посадовців та громадських діячів непрямим чином обізвали посіпаками терористів – на цьому тлі офіційні заяви щодо можливого «скорочення» чи взагалі «обнулення» списку виглядають цинічно. Ви вже там якось визначайтеся – терористи чи ні, але остаточно!
Зрештою, хто з фігурантів списку на п’ятому році війни буде таким оригіналом, щоб тримати кошти в російських банках чи інвестувати їх у російські ж цінні папери? Відповідь, гадаю, очевидна.