«Українські медики. Подвиг та жертовність в здобутті та захисті Незалежності України» – під такою назвою триває форум військових лікарів у Вінницькому медичному коледжі імені академіка Заболотного. Захід зібрав не лише працівників медичної галузі, а й військовослужбовців, волонтерів та представників місцевої влади. Основна мета зустрічі – ініціювати в Україні нову визначну дату – День пам’яті лікарів, які загинули при виконанні службових обов’язків.
Захід розпочався під стінами коледжу, з покладання квітів до пам’ятника загиблим у російсько-українській війні медикам. Десятки людей схилилися перед лікарями, що ціною власних життів рятували захисників України.
«Під час бойових дій героєм є не тільки той, хто тримає зброю і боронить свою землю, а також і люди, що надають медичну допомогу, рятують їхні життя. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять медиків, які віддали своє життя за те, щоб хлопці повернулися додому живими», – розповідає військовий медик Віталій Верлан, який і сам отримав поранення на фронті.
Мати Віталія, волонтерка, викладачка медуніверситету та депутатка Вінницької міської ради Олена-Верлан Кульшенко сама неодноразово зустрічала у Вінниці борти із пораненими бійцями, а тому про важливість роботи військового медика знає не лише на прикладі власної родини. Пані Олена каже, що в Україні необхідно запровадити день пам’яті всіх лікарів, які померли, рятуючи життя інших.
«Українські лікарі рятують життя наших захисників на фронті, щоденно ризикуючи власним життям і віддаючи його професії. Важливо не забувати про лікарів, що віддали своє життя на фронті, або рятуючи нас від пандемії. Тому сьогодні ми ухвалюємо резолюцію, в якій просимо уряд встановити День пам’яті лікарів, які загинули при виконанні службових обов’язків», – зазначила вона.
Відддати належне військовим лікарям прийшли і Вінницькі волонтери та активісти, які ще з часів Революції Гідності відстоюють майбутнє України.
«Коли під час Майдану, у будівлі КМДА, де я також перебувала, звучав крик «коридор», всі розступалися, бо знали – несуть чергового пораненого. Так само і на передовій: приїжджаючи туди, я бачила, з якою жертовністю працюють медики. Медики завжди перші на прицілі. Для підрозділу втратити медика – це дуже страшно, бо тоді ніхто не зможе рятувати життя бійцям. Їхня робота безцінна», – говорить активістка Людмила Бобровська.
Депутат Вінницької облради, голова фракції «ЄС» Андрій Гижко, поклавши квіти до пам’ятника загиблим військовим, відзначив, що саме вінницькі медики першими опинились на передовій навесні 2014 року.
«Ми говоримо сьогодні не лише про подвиг українського медика під час неоголошеної російсько-української війни сучасності. Ми говоримо про подвиг українського медика під час Першої світової війни, під час захисту нашої незалежності в часи УНР. Під час кожної війни українські медики робили свій внесок, жертвуючи собою. Якщо ж говорити про сучасну війну, то саме наш Вінницький госпіталь був першим медичним закладом, який розгорнув свої діяльність у полі під Донецьком. Саме цей заклад першим рятував наших хлопців, першим евакуйовував поранених».
Місце ж проведення форуму, каже Андрій Гижко, також не випадкове, адже коледж імені Заболотного готує військових медиків:
«Троє випускників цього коледжу загинули на Донбасі, сьогодні ми вшановуємо і їх. В рамках форуму, зокрема, піде розмова про те, чим сьогодні держава допомагає родинам загиблих медиків».
До слова, у травні цього року партійці, депутати та активісти «Європейської Солідарності» облаштували сквер на території коледжу імені Заболотного.
Актуальні новини Вінниці та області в нашому Telegram-каналі та на Facebook-сторінці