Вінницькі Мури – справжній скарб міста, в якому, в силу історичних обставин, «приправлених» банальним людським недбальством та діями забудовників, залишилось не так багато об’єктів спадщини давно минулих літ. Побудовані ще у XVII столітті монахами-єзуїтами, Мури слугували щитом Вінниці від набігів з Дикого Поля. Тут були потужні кріпосні стіни з бійницями та бойовими вежами, а під стінами, на випадок облоги, існувала розгалужена система підземних ходів, які зараз в народі називають «вінницькими катакомбами».
Нині про Мури нагадує лише дивом збережений фрагмент стародавніх укріплень, а про кілометрові мережі підземель – періодичні просідання ґрунту у середмісті. Однак, інколи історія нагадує про себе більш явно: так, у травні поточного року під самими Мурами, за адресою вулиця Мури, 7, вирили котлован під будівельні роботи. І все б нічого, але ще у серпні 2020-го дослідники міських підземель з спільноти «Тіні. Вінниця» виявили на цьому ж місці один із входів у «катакомби». Ось тут ми завершуємо екскурс в історію і переходимо до проблем сьогоднішніх.
Будівництво, реконструкція чи нищення історії?
Проблеми ці прості, як двері: забудовник, не замовляючи археологічних досліджень, просто прокопався у кількох метрах від пам’ятки національного значення, та засипав глиною знайдений дослідниками вхід у підземелля. Представники «Тіней зазначають: така практика, на жаль, звична для Вінниці, і саме через це підземна частина міста залишається для громадськості Terra incognita.
«Про те, що у Вінниці є давні підземелля, знали ще у царській Росії. Про них писала газета «Юго-западный край» у 1 900 році. Автори зазначали, що в майбутньому вінницькі підземелля викликатимуть великий інтерес в істориків та краєзнавців. Пізніше підземелля взяли на облік в НКВС. Аж до 90-их інформація про них була під грифом «таємно»», – говорить представник «Тіней» Денис Колесник
«Підземна Вінниця для багатьох людей – закрита тема. У радянські часи все контролювало КДБ. Коли під Вінницею щось знаходили, вони тихенько все це присипали землею та робили вигляд, ніби нічого не було», – додає його колега Владислав Сушинський.
Схожим чином вчинив і забудовник території на Мури 7, що викликало неабияке обурення місцевих активістів.
«Я можу зрозуміти все. Але коли у історичному центрі міста риють котлован, не проводячи археологічних досліджень поряд з найстарішою пам’яткою Мури і не вивчивши як це вплине на Мури, знищують взагалі всю історію то я цього не здатна зрозуміти. Бо то, що зробили і роблять зараз з Мурами – це тупо руйнування», – не приховувала свого розпачу у Facebook активістка ГО «Автомайдан.Вінниця» Таїса Гайда.
При цьому, як пише видання «20 хвилин», забудовник – Володимир Адамчук, навіть не проінформував, що саме планує будувати. Принаймні, міська рада проєкт будівництва не публікувала. Однак, у секторі культурної Спадщини Вінницької ОДА повідомили, що отримували від пана Адамчука запит на реконструкцію будівлі.
«До нас надходила документація від забудовника, а саме історико-містобудівне обґрунтування щодо реконструкції житлового будинку з надбудовою та прибудовою на вулиці Мури, 7. Забудовник Адамчук Володимир. Ми їм надали висновок, що ця територія знаходиться в історичному ареалі, у зоні регулювання забудов пам’яток національного значення. Тому повноваження щодо погодження проектної документації та надання дозволу для робіт належить Міністерству культури», – цитує «20 хвилин» слова завідувача сектору Михайла Потупчика.
«Раніше тут, на Мури 7, був будинок відомого на початку минулого століття лікаря Михайла Штерна, за радянської влади тут були спортивні секції, а пізніше – ЖЕК. Забудовник зруйнував будинок, «протягнув» це як реконструкцію. Він вирив котлован і наштовхнувся на підземний хід», – розповів вже кореспонденту «Вінниця.ОК» Владислав Сушинський.
Що особливо болісно для історика, Адамчук не замовив археологічний нагляд перед тим, як проводити будівельні роботи.
«Коли Адамчук почав будівельну компанію, він не замовив археологічний нагляд, багато розкопаної землі пішло у невідомому напрямку, і що у ній – не ясно», – говорить Сушинський.
Сушинський не виключає, що свого часу знайдений під будинком Штерна хід міг бути частиною підземного комплексу під Вінницькими Мурами, а тому дослідити його як слід – вкрай важливо:
«Раніше тут був підвал, і від підвалу того дореволюційного будинку якраз йшов підземний хід. Ми думаємо, він йшов у підвал іншого будинку. Підземелля здавна поєднували підвали: ще з часів, коли Поділля було охоплене війнами доби козаччини. Впродовж сторічь підвали багато разів перебудовували».
Чи є надія на збереження спадку минувшини?
Зрештою забудовник все ж замовив археологічний нагляд об’єкту. Наразі на місці працюють місцеві археологи під керівництвом кандидатки історичних наук, завідувачки сектору археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольги Грабовської. За словами Сушинського, фахівці вже знайшли чимало цікавого, зокрема старі печі, точний вік яких поки що не визначений.
«Якщо виявиться, що знахідка відноситься до ХІХ сторіччя, то, за законом, забудовник може її зруйнувати, оскільки це не буде історичною цінністю. Але ж Вінниця, в тому числі і підземна, перебудовувалася десять разів по десять. Відтак, під час археологічних досліджень підземель поруч із старовинною цеглою можна знайти цеглину, якою хтось укріпляв стіни років 150 тому, перелаштовуючи старовинний вхід у підземелля під свій підвал. І тут в забудовників є привід для маніпуляцій: вчепишся у таку «молоду» цеглину і все – будуватись дозволено, історичної цінності немає», – говорить він.
Сам забудовник із пресою спілкується неохоче, відтак отримати від нього коментар не вдалося. Активісти сподіваються, що він все ж не стане руйнувати історичну спадщину і розраховують бодай на компроміс між інтересами громади та бізнесмена.
«Земля у центрі міста коштує багато, люди хочуть будуватись. Але, якщо домовитись із забудовником, можна дійти вигідного як для нього, так і для громади рішення. Він може внести зміни до плану забудови, взяти вхід у підземелля під непробивне скло, і таким чином зробити поруч із майбутнім будинком туристичну родзинку, яка лише додасть ціни нерухомості, яку він тут збудує».
Однак, частина вінницької громадськості до компромісів готова і наполягає на детальному вивченні знайденого на території колишнього будунку Штерна входу у підземелля.
«Громаді потрібне не скло над входом у підземелля, а сам вхід. Тунель, куди він веде, треба розчистити та ретельно вивчити. Це, між іншим, питання не тільки збереження історичної спадщини, а й безпеки. У цій місцевості постійно просідає ґрунт через засилля підземних ходів. Ми маємо вивчити їх детально, щоб не допустити можливих трагічних ситуацій», – переконаний експерт у галузі будівництва Василь Зернецький.
Хай там як, а зберегти вінницькі підземелля можна лише спільними зусиллями дослідників, громадськості, місцевої влади та забудовників. У Вінниці повинна розпочатись широка дискусія щодо збереження історичної спадщини, адже вона – набдання всіх містян: і тих, хто сидить у високих кабінетах, і тих, хто забудовує, і тих, кого зазвичай називають «пересічними громадянами».
Актуальні новини Вінниці та області в нашому Telegram-каналі та на Facebook-сторінці