У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували чергову частину онлайн-проєкту «Наш край у поштових листівках і світлинах до 1917 р.». Цього разу опубліковано було ще кілька світлин дореволюційного Брацлава, автором яких був фотограф Павло Костецький. В «поле зору» дослідників потрапили фото Брацлавського парафіяльного костелу, Народного дому та вулиці Немирівської.
Детальніше про кожну локацію розповіли на фейсбук-сторінці закладу.
Першим в музеї розповіли про костел у Брацлаві, в якому була чудотворна ікона Матері Божої. Зі слів музейників про нього відомо, що його було споруджено в 1865–1884 р. на пожертвування парафіян замість дерев’яного храму XVIII ст. (за іншими даними, будівлю XVIII ст. перебудували у ХІХ ст.). Костьол, поєднуючи риси готичного і барокового стилів з класицизмом, був справжньою окрасою невеличкого повітового центру. На сьогодні будівлю відновлено, але дві вежі, які особливо привертали увагу, були втрачені.
Костел сфотографовано під час перебування під його муром селян із навколишніх сіл, які привезли на підводах продукти на продаж, і вже з’явилися перші покупці.
«Зауважимо, що на 1905 р. великі базари проходили у Брацлаві по вівторках, раз на два тижні. Ліворуч видно парафіян біля костьольної брами та інших городян, які поспішають у своїх справах. Висока якість друку листівки дозволяє роздивитися (особливо при збільшенні) різноманітні деталі: невеликий ліхтар неподалік від брами, оздоблення веж і фасаду, вбрання людей тощо. У брацлавській серії листівок Костецького бачимо місцевих мешканців біля церкви, на базарі, на вулицях міста і за містом, а на двох поштівках (на жаль, відсутніх у колекції музею) зафіксовані навіть рибалки, які вудять рибу з човна і з берега», ‒ зазначають в дописі музею.
Окремо в підбірці світлин музейники звернули увагу на листівку, яка демонструє підготовку Брацлава до святкування «300-річчя царювання дому Романових». Головні урочистості в Російській імперії було призначено на 21 лютого 1913 р. (21 лютого 1613 р. Великий земський собор обрав боярина Михайла Федоровича Романова царем). У цей день, що припадав на четвер і був оголошений неробочим, у всіх містах імперії відслужили подячні молебні та провели паради військ місцевих гарнізонів. До свята випустили ювілейну медаль «В пам’ять 300-річчя царювання дому Романових» та срібний рубль із зображенням першого і правлячого царів династії з написом «1613–1913». Відзначення ювілею тривало майже весь рік і включало урочисті бали, благодійні обіди, історичні виставки, хресні ходи, народні гуляння. Школярам прочитали доповіді про значення цього свята і перевели в наступний клас без іспитів.
«У Брацлаві до ювілею, зокрема, було прикрашено Народний дім, ймовірно, як символ єдності царської влади і народу: на дерев’яному каркасі прикріплено назву урочистості – «Ювілей дому Романових», обабіч якої – перший рядок державного гімну «Боже, царя храни», в різних місцях розміщено герб і прапор Російської імперії у значній кількості. Фотографію зроблено, напевно, після завершення оздоблення, на це вказує велика драбина, що лежить праворуч від входу», ‒ розповідається в дописі.
В краєзнавчому музеї також припускають, що з цим ювілеєм пов’язана ще одна листівка авторства Костецького. На ній зафіксована вулиця Немирівська зі схожою конструкцією з державними символами Російської імперії на передньому плані. Ліворуч на листівці видно групу людей з численними прапорами біля якоїсь установи.
«На завершення нашої невеличкої розвідки хочемо нагадати всім, хто цікавиться минувшиною Брацлава, про дослідження історика архітектури професора Петра Ричкова «Нотатки до урбаністичної історії Брацлава», опубліковане у музейному збірнику «Міста і містечка Поділля від доби Середньовіччя до початку ХХ ст.». Ми ж у наступному випуску перейдемо до іншої подільської місцини, а з Брацлавом ще неодноразово зустрінемося у межах проєкту в тематичних випусках», ‒ підсумовують в музеї.
Нагадаємо, наприкінці березня в краєзнавчому музеї презентували перші фото дореволюційного Брацлава.
Фото – з фейсбук-сторінки музею
Головні новини дня – в нашому Telegram-каналі
Також запрошуємо на нашу Facebook-сторінку