Апарат Voyager 2 вперше прислав дані з-за меж Сонячної системи

Новини Світу

На відстані 19,3 мільярда кілометрів від Землі існує невловима межа, яка позначає край території панування нашого Сонця і початок міжзоряного простору. Voyager 2 нарешті перетнув цю лінію через 42 роки після свого запуску. Він прислав слабкий сигнал з тієї незвіданої території.

Як пише The Guardian, апарат NASA став другим в історії пристроєм, який вийшов за межі геліосфери, тобто бульбашки надзвичайно швидких заряджених частинок, випромінюваних Сонцем. Попри те, що його запуск відбувся на місяць раніше, ніж Voyager 1, він вийшов у міжзоряний простір на сім років пізніше, зробивши неймовірний тур по Сонячній системі й надіславши єдині фотографії Урану й Нептуна зблизька.

Тепер Voyager 2 прислав найбільш детальні дані про межу Сонячної системи. Хоча вчені NASA не сподівалися, що апарат “виживе” і зможе подолати цю лінію.

  • Ми не знали, наскільки велика сонячна бульбашка. І ми точно не думали, що космічний апарат може так функціонувати достатньо довго, щоб долетіти до межі цієї бульбашки і вийти в міжзоряний простір“, – сказав професор Ед Стоун з Каліфорнійського технологічного інституту, який працює на місію з дня запуску в 1977 році.

Раніше вчені вважали, що сонячні вітри згасають поступово з відстанню. Але Voyager 1 підтвердив, що існує кордон, в якому температура різко падає, а щільність заряджених частинок збільшується, утворюючи плазму. Voyager 2 дав новий погляд на природу меж геліосфери, тому що необхідні інструменти для прямих замірів властивостей плазми на борту Voyager 1 зламалися в 1980-му році.

Оцінки, опубліковані в Nature Astronomy свідчать, що Voyager 2 зафіксував значно тоншу межу геліосфери, ніж його попередник. Це можна пояснити тим, що Voyager 1 проходив її в час максимальної активності Сонця. Або ж траєкторія апарата була такою, що він перебував на межі значно довше. Нові дані також дають певне розуміння форми геліосфери. Її край, на думку вчених, схожий на тупу кулю.

  • З цього випливає, що геліосфера симетрична. Принаймні, в двох точках, де апарати Voyager перетнули її“, – сказав Білл Курт з Університету Айови.
  • Це означає, що дві точки на тій же поверхні перебувають на однаковій відстані“, – додав він.

Voyager 2 дав також додаткові підказки щодо товщини геліопаузи, зовнішнього регіону геліосфери і точки, де сонячний вітер зіштовхується із зустрічними вітрами у міжзоряному просторі.

Джерело: УНІАН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *