Біля концертного залу «Райдуга» у Центральному парку Вінниці, сьогодні, 12 жовтня, лунали постріли та вибухи. Небо затягло димом, а у повітрі пахло порохом. Ні, нічого страшного не відбулось, просто 200 реконструторів з усієї України відтворили на цьому місці бій між військами УНР, більшовиками та «білими». «Битва» стала головною подією фестивалю «Вінниця – столиця УНР».
На просторому майданчику були відображені події осені 1919 року, коли армія УНР під Вінницею вимушена була боротися одразу з трьома нещадними ворогами: «червоними», «білими» та тифом.
Перед початком баталії учасники повідомили: дійство присвячується Олександру Марківу – загиблому на Донбасі нацгвардійцю, який захоплювався військовою реконструкцією. Пам’ять усіх полеглих під час Революції Гідності та російсько-української війни реконструкторів вшанували хвилиною мовчання.
Умовна баталія розгорталася у три етапи: спочатку глядачі побачили, як на укріплені позиції борців за волю України наступають більшовики. Маючи чисельну перевагу, червоноармійці «вибили» наших і стратили полонених.
Проте, святкувати перемогу їм довелося недовго, адже розпочався другий «акт» дійства, в якому вже більшовикам довелось тримати оборону. Їх атакували сили армії Півдня Росії (білогвардійці у народі). Жорстокий бій завершився для прихильників радянської влади нищівною поразкою. Намагаючись вивідати таємну інформацію, «білі» офіцери взялися допитувати полонену більшовичку, але ідейна комуністка , попри тортури, нічого не сказала «гнобителям пролетаріату», за що її розстріляли.
Тільки-но «денікінці» облаштувались на щойно зайнятих позиціях, як на них рушили передові загони українського війська із панцерними автомобілями та кулеметами на озброєнні. Протистояти силі української зброї ослаблені битвою із більшовиками білогвардійці не могли, проте оборонялися завзято і навіть знищили один броньований автомобіль. З обох сторін полягло багато бійців, але перемога була за «петлюрівцями». Хіба ж могло бути інакше напередодні Дня захисника України?
Олександр Сашньов