Станом на 7 лютого, понад 20 релігійних громад Вінниччини на офіційному сайті ОДА значаться як такі, що розпочали процедуру зміни своєї підлеглості. Це означає, що до завершення цієї процедури заборонено проводити будь-які дії, що можуть призвести до відчуження майна цих громад. Але тих парафій, які провели загальні збори та заявили про своє бажання перейти до Православної церкви України, в області наразі у кілька разів більше.
Про те, як втілюється на Вінниччині законодавство щодо зміни підлеглості релігійних організацій, – в інтерв’ю із начальником управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації Ігорем САЛЕЦЬКИМ.
31 січня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких Законів щодо зміни підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», яким, власне, і визначено механізм зміни підлеглості релігійних організацій та внесення відповідних змін до їхніх статутних документів. Уже близько 40 релігійних організацій різних населених пунктів Вінниччини провели загальні збори і обговорили питання щодо зміни підлеглості – переходу із канонічних і юрисдикційних підпорядкувань УПЦ до Православної церкви України.
Коли вже можна буде говорити про остаточну зміну підлеглості цих громад? Як має виглядати завершення цієї процедури?
Проведенням загальних зборів і прийняття рішення щодо зміни підлеглості релігійна організація тільки розпочинає процедуру зміни свого підпорядкування. Завершення процедури буде, коли органи державної влади отримають право здійснювати реєстрацію релігійних організацій і вносити відповідні зміни до державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Після того, як вони будуть внесені в цей реєстр, релігійні організації набудуть статусу юридичних осіб і в такий спосіб завершать процедуру зміни своєї підлеглості. Внесені також зміни до Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, передано функції реєстрації від державних реєстраторів до обласної держадміністрації. На сьогодні ОДА відпрацьовує механізм, щоб відповідальні працівники мали змогу здійснювати ці реєстраційні дії в держреєстрі, вносити відповідні зміни і надавати релігійній організації статус юридичної особи. Уже тривалий час – з початку 2018 року управління у справах релігій і національностей ОДА є суб’єктом надання адміністративних послуг, в тому числі щодо реєстрації статутів релігійних організацій. Тому всі наші адміністративні послуги ми надаємо винятково через «прозорі офіси» Вінницької міськради, де заявники залишають визначений перелік документів. Управління отримує ці документи, опрацьовує їх, приймає рішення і знову передає повний пакет документів із зареєстрованими статутами релігійних організацій, наказом про реєстрацію, повідомленням як релігійної організації, так і відповідної районної державної адміністрації, міст обласного значення щодо офіційної реєстрації на їхній території релігійної громади. Це здійснено для того, щоб уникнути контакту заявників із державними службовцями у вирішенні питань, зокрема, щодо реєстрації статутів релігійних громад.
Чи всі релігійні громади області належним чином були зареєстровані?
Якщо говорити про релігійні громади УПЦ, то станом на 1 січня 2019 року, у Вінницькій області діяло 1044 таких громади. Діяло три релігійних управління, вісім монастирів і два братства. У цьому контексті варто зазначити, що саме реєстрація релігійних громад, як організацій базового рівня покладена на обласні держадміністрації. Щодо релігійних управлінь, братств, монастирів, духовних навчальних закладів, то реєстрація їхніх статутів здійснюється центральним органом виконавчої влади, на який покладено повноваження щодо реалізації державної політики у сфері релігії, це – департамент релігій і національностей міністерства культури України. Із 1044-х релігійних громад, які діють на Вінниччині, 200 перебувають поза реєстрацією. Національне законодавство визначає, що повідомлення державних органів про утворення релігійних організацій не є обов’язковим. Здебільшого це стосується релігійних громад невеликих населених пунктів, до яких священик доїжджає із своєї більшої основної парафії.
Яка процедура зміни підлеглості цих двохсот громад, які діють поза реєстрацією?
Чинним законодавством, зокрема, Законом, який набув чинності 18 грудня 2018 року, щодо зміни назв релігійних організацій, передбачено, що кожній релігійній організації, керівний центр якої знаходиться в країні, що визнана такою, що здійснила агресію проти України, у дев’ятимісячний термін від дати проведення релігієзнавчої експертизи потрібно перереєструватися. 27 січня міністерство культури опублікувало результати релігієзнавчої експертизи і визначило ті релігійні організації, що підпадають під дію цього Закону. Тому усі релігійні громади протягом 9 місяців мають здійснити перереєстрацію, а релігійні об’єднання, управління, монастирі, братства, місії, духовні навчальні заклади мають здійснити перереєстрацію протягом трьох місяців. Можливо протягом цих 9-ти місяців ці релігійні громади будуть належати до громад того базового населеного пункту, до якого вони відносяться.
Чи багато є таких громад, які заявили, що хочуть перейти до Православної церкви України разом зі своїми священиками?
На сьогодні ми здебільшого стикаємось із такою ситуацією, коли самі люди, члени релігійної громади є ініціаторами зміни підлеглості релігійної організації. Священики, які прийняли рішення про зміну своєї приналежності – їх є певна кількість, але ініціатива нині йде саме від членів релігійної громади, які самоорганізовуються, проводять загальні збори релігійної громади і ставлять це питання на обговорення. Відповідно до типових статутних документів релігійних організацій, визначено такі органи управління релігійної громади: голова громади – здебільшого, це сам настоятель, парафіяльна рада – 3-5 осіб, яка виконує рішення парафіяльних зборів, та парафіяльні збори. Парафіяльні збори – це члени релігійної громади, які також мають свої функції і повноваження відповідно до типових статутів. Вони, зокрема, планують фінансово-господарську діяльність, обирають нових членів парафіяльних зборів, зі свого складу обирають парафіяльну раду. Жоден із цих органів управління релігійної громади не наділений повноваженнями щодо вирішення питання зміни підлеглості. Тому в силу вступає норма статті 8 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації», яка акцентує на тому, що саме загальні збори вправі приймати рішення щодо зміни підлеглості релігійної організації. Членами релігійної громади, відповідно до типових статутів, є православні віруючі, які об’єдналися для спільного задоволення духовних потреб, поширення православної віри, здійснення інших повноважень у православній традиції. Із всього числа членів релігійної громади до складу парафіяльних зборів та парафіяльної ради обираються ті активні громадяни, які живуть літургійним життям парафії, беруть постійну участь у богослужіннях тощо.
Чи не може так статися, що виникне певний дефіцит священиків ПЦУ у Вінницькій області через те, що багато священнослужителів залишаються у підпорядкуванні МП?
Ми говоримо не лише про тих священиків, які були в канонічному підпорядкуванні УПЦ, адже Православна церква України об’єднала і колишню УПЦ КП, і УАПЦ. Можливо, на першому періоді й будуть відчуватися певні незручності, але вишукуються варіанти, можуть, наприлад, священики із сусідніх сіл опікуватися також і тими парафіями, де священик не захоче перейти до ПЦУ.
Як вирішуються проблеми, в тому числі майнові, із Вінницьким єпархіальним управлінням, із громадами, які вирішили змінити підлеглість?
Чинна редакція Закону визначає, що зміна підлеглості релігійної організації не впливає на зміну права власності релігійної громади. Якщо релігійна громада вирішила змінити свою підлеглість, то за нею залишається право власності і користування тим майном, яке вона набула, або яке їй було передано.
Частина громади, яка не згодна із зміною підлеглості, має право створити нову громаду. Чи не надходили ще такі звернення?
Чинна редакція Закону, дійсно, говорить, що частина громади, яка не погоджується з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову громаду і укласти договір про користування культовою будівлею із її власником, з тією частиною громади, яка прийняла рішення про зміну своєї підлеглості. На сьогодні до управління у справах національностей та релігій надходять пакети документів від двох частин релігійних громад – від членів громад, які самоорганізувались і провели загальні збори релігійної громади та прийняли рішення щодо зміни підлеглості, та від іншої частини громади – фактично членів парафіяльних зборів у кількості 20-30 чоловік, які вважають, що рішення, ухвалене членами релігійної громади, є недійсними. У кожному окремому випадку ми беремо до уваги всі документи і за їх результатами будемо приймати відповідні рішення.
Як у такі ситуації буде діяти ОДА?
Норми і механізми чітко визначені: рішення про зміну підлеглості приймається не парафіяльною радою і не парафіяльними зборами, а загальними зборами релігійної громади. Тому якщо до нас надходять звернення із протоколом рішення парафіяльних зборів – це одна ситуація, коли надходять звернення із рішенням загальних зборів – це пряма норма закону і саме рішення загальних зборів ми будемо брати за основу.
Як Ви радили б поводитися представникам влади на місцях, тим же сільським головам, тому що з одного боку вони не можуть втручатися в релігійне життя, а з іншого – не можуть стояти осторонь, якщо відбуваються події, що збурюють село?
Справа в тому, саме органи державної влади мають право захистити думку громадян, їхнє право на вільне волевиявлення, право молитися в українській церкві рідною мовою. У нас на Вінниччині вже давно склалися гарні стосунки між органами влади і релігійними організаціями. Ми демонструємо це роботою обласної Ради церков і релігійних організацій. Маємо впевненість, що і в подальшому ці відносини будуть здійснюватись винятково в межах законодавства. Ми докладемо усіх зусиль, щоб не допустити різного роду провокацій і зберегти мир та порозуміння у цій делікатній сфері життя.
Автор – Сергій МАЛАМУРА
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Аудіощоденник реформ. Вінниччина» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США