На Європейській площі Вінниці, сьогодні, 1 жовтня, розмістили 86 капканів із табличками «сделано в Кремле». Цей перфоманс став частиною акції «В’язні Кремля», спрямованої на підтримку 86 громадян України, які незаконно утримуються у в’язницях РФ та Криму через свої політичні та релігійні переконання.
У багатьох капканах лежать речі – краватки, сорочки, кеди. Дивлячись на них, виникає моторошне розуміння, що за кожною розкинутою на площі «пасткою» стоїть конкретна людина у скрутних життєвих обставинах.
Поруч із капканами встановили банер із іменами усіх бранців Кремля та адресами, за якими їм можна надіслати листа. Як зауважила активістка глобальної акції #SaveOlegSentsov Анастасія Нагірняк, політв’язням варто писати не лише задля моральної підтримки, а й для їхньої ж безпеки. Проте Анастасія застерігає: писати листи требе лише російською і ані слова про політику.
Анастасія Нагірняк
- Політв’язні розповідають, наскільки важливо для них отримувати листи. Це не дає їм відчути себе забутими та відірваними від світу, це дозволяє їм розуміти, що їх пам’ятають, за них продовжують боротись. Ще один важливий момент: звільнені політв’язні розповідають: до тих, кому багато пишуть, застосовують менше тортур. Стає очевидно, що така людина тримає контакт з медіа-простором, і злочини, вчинені проти неї, приховати буде важче, – говорить Анастасія
Задля привернення уваги до українських громадян, що опинились у полоні окупанта, до Вінниці завітали колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, Муміне Салієва – дружина ув’язненого кримськотатарського активіста Сейрана Салієва та батько засудженого за «шпигунство» кримчанина Валентина Вигівського Петро Вигівській. Вони поділилися історіями репресій на території анексованого півострова.
Репресивна психіатрія та обмін на вбивць
Пан Умеров, який у 2014-ому був очільником Бахчисарайського району, каже, що коли прийшли «зелені чоловічки» більшість представників влади та силових відомств Криму зрадили Україну, але кримські татари чинили опір агресії, за що досі «розплачуються» обшуками, арештами та ув’язненнями:
Ільмі Умеров
- Кримськотатрський народ у більшості своїй не визнав анексію і досі більше всіх страждає від хвилі репресій, що котяться по Криму. Я був єдиним з керівників міст та районів півострова, які відмовились організовувати «референдум», я закликав населення не йти на нього. Втім, значення це не мало, адже сам референдум і все, що відбувалося і відбувається після нього є незаконним. Майже всі країни світу, ООН та Європейський Союз не визнали анексію, визнали лише дев’ять держав
Через публічну проукраїнську позицію, проти тодішнього голови району порушили кримінальну справу за «заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації».
- Я не міг і не можу зрозуміти логіку росіян: що вони мали на увазі, обравши таку статтю? Я кажу, що Крим – Україна, і це повністю співпадає із думкою всього світу, не співпадає лише з думкою РФ. Я виступав і виступаю за повне відновлення територіальної цілісності України
Колишній бранець Кремля розповідає: він став першим мешканцем Криму, до якого РФ застосувала репресивну психіатрію.
- За рішенням суду я двадцять один день провів у психіатричній клініці у відділенні закритого типу серед сотень хворих. Це називалося «експертиза». Не буду розповідати подробиць, але по завершенні я назвав цю «експертизу» великим катуванням
У жовтні 2017 року Ільмі Умеров та інший заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз були виміняні Кремлем у Туреччини на двох росіян, які вбили чеченського журналіста.
- Через деякий час після нашого звільнення у ЗМІ Туреччини з’явилась інформація, що нас виміняли на двох кіллерів. Нас, людей, що не здійснили жодного злочину, обміняли на двох громадян Росії, які у Стамбулі вбили журналіста чеченського походження
«Ми ще встигнемо всіх вас перестріляти»
Муміне Салієва жила щасливо із чоловіком Сейраном та чотирма дітьми, доки 11 жовтня 2017 року до їхньої оселі не увірвалися російські силовики.
Муміне Салієва
- Озброєні до зубів силовики із собаками увірвалися до нашої оселі, не пояснивши мотивів. Чоловіка повалили на підлогу, наділи наручники і увели. З тих пір ми бачимося лише на судових засіданнях і на двох побаченнях, які дозволили через півтора роки.
Жінка розповідає: її чоловік після 2014 року почав активно допомагати родинам політв’язнів. Він ходив на судові процеси, допомагав дітям затриманих, писав про порушення прав людини у соцмережах. Саме така активна діяльність Сейрана і привернула увагу ФСБ. Муміне каже: подібних історій на півострові чимало.
- Таких історій у Криму десятки. Десятки історій, коли у жінки, якій вже за 70 років, силовики у масках забирають спочатку одного сина, потім іншого. І коли вона питає «ви будете в мене стріляти?» вони відповідають: «Ні, ми ще встигнемо усіх вас перестріляти». Багато історій, коли в жінки на сьомому місяці вагітності при виді цих жахіть починаються пологи, коли у жінки посадили сина, потім брата, а потім похилого батька… Про це можна казати багато…
В очікуванні чоловіка Муміне не здається. Пише дисертацію з міжнародної журналістики, яку захищатиме в Одесі, та продовжує допомагати кримськотатарським дітям, чиї батькі стали жертвами репресій.
«Руйнівник» повітряно-космічних сил РФ
Петро Вигівський
Валентину, синові Петра Вигівського, окупаційна влада придумала екстравагантне обвинувачення. Батько ж впевнений: хлопця посадили за те, що він брав участь у Революції Гідності.
- Його звинуватили у тому, що він, як сказав Кісєльов на «Росія-24», «хотів зруйнувати повітряно-космічні сили РФ». Таке обвинувачення, мабуть, пов’язане з тим, що він завжди цікавився авіацією. А взагалі «взяли» його за те, що він був активним учасником Євромайдану
Валентина арештували у Сімферополі і відвезли до Лефортівського СІЗО Москви, де він був майже 9 місяців. Його засудили до 11 років суворого режиму. Зараз він перебуває у в’язниці у Кировській області, в одиночній камері.
Петро, Муміне та Ільмі сподіваються, що найближчим часом додому повернуться усі політв’язні, а Крим та Донбас будуть українськими. Із розповідями про окупаційний режим вони відвідали вже 9 міст України.
Олександр Сашньов