Комплекс з 30 стародавніх монолітів виявлений в департаменті Пюї-де-Дом в центральній частині Франції. Про це йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті Національного інституту превентивних археологічних досліджень.
Комплекс складається з базальтових менгірів – грубо оброблених кам’яних брил, у яких вертикальні розміри помітно перевищують горизонтальні. Камені знайдені під час археологічних розкопок, які проводилися перед початком будівельних робіт з розширення автомагістралі A75, що з’єднує центр і південь країни.
Знайдені моноліти, висота яких становить від 1 до 1,6 м, утворюють різні лінії і фігури. 19 менгірів складають алею довжиною 150 м, упирається в фігуру з п’яти каменів, яка нагадує за формою підкову. Поруч з алеєю розташований коло з шести менгірів. Один з монолітів являє собою статую, що схожа на антропоморфну фігуру, у якої помітні голова і плечі. Крім того, під купою каменів археологи також виявили поховання з останками людини високого зросту.
Точний вік комплексу встановити поки не вдалося. За попередніми даними вчених, мова йде про період між неолітом і бронзовим століттям (9000-1200 роки до н.е.).
Менгіри зустрічаються по всьому Євразійському континенту, але найчастіше їх знаходять в Західній Європі. Найвідомішим спорудженням з них є Стоунхендж – група гігантських 5-метрових каменів, встановлених колом на Солсберійській рівнині (графство Вілтшир, Південно-Західна Англія) в період між 3000 і 2000 роками до н. е. Пам’ятник не дійшов до нас у своєму первозданному вигляді, але багатотонні камені до сих пір справляють незабутнє враження на кожного, хто опиняється поруч з ними.
За своєю головною осі Стоунхендж орієнтований строго на точку зимового сонцестояння. Промені з’явився сонця падають в просвіт між вертикальними опорами одного з великих каменів, що утворюють частину кола. Даний факт дав деяким дослідникам привід вважати, що Стоунхендж є давньою обсерваторією. Але суперечки про його призначення не вщухають вже більше восьми століть.
Джерело: УНН