Повернення Росіє до ПАРЄ, рішення про перейменування «декомунізованих» вулиць, розмови про скасування мовного закону та інші ключові події останніх днів формують для проєвропейських сил в Україні непростий, повний викликів порядок денний. Тим складніше, що виникають ці виклики на фоні передвиборчої кампанії, в результаті якої до Верховної Ради майже стовідсотково потрапить кум Путіна Віктор Медведчук та чимало перефарбованих екс-регіоналів. Про ці та інші виклики, вчора, 26 червня, поговорив із вінничанами Олександр Бригинець – письменник та журналіст, народний депутат, що йде на дострокові парламентські вибори у списку «Європейської солідарності».
На початку бесіди у невимушеній атмосфері депутат зазначив, що неприємні новини не стали для нього чимось несподіваним. Навпроти, він вбачає їх прямим наслідком президентських виборів, результат яких дозволив «підняти голову» опозиційним проросійським силам, а Заходу – засумніватись у євроінтеграційних прагненнях України.
- Для мене перейменування вулиць в Харкові та Києві, спроби змінити закони, змінити – Конституцію на федеративну є цілком очікуваним. Люди ж хотіли змін, а це і є зміни, такого давно в Україні не було. Коли людина хоче змін і байдуже яких, вона зрештою отримує їх, але не завжди такі, які хотіла, – сказав нардеп.
Європа ж, роблячи очевидні кроки до покращення стосунків з Росією, у своїх діях відштовхується від того, що відбувається всередині України.
- Європа бачить, що українці обрали президента, який не є послідовним євроінтегратором. Вони розмірковують так: «Якщо Україна обирає собі такого президента, який висловлює певні наміри, то чому ми маємо «ламати» її?Ми будемо робити так, як хоче Україна». Це вони і роблять, – заявив Олександр.
Разом з тим, на думку пана Бригинця, українці до кінця не усвідомлюють наслідків свого вибору.
- Коли людині важко вона сприймає будь-які зміни як щось, що буде на краще. Так було і у 2010 році, коли невдоволені постійними чварами в демократичному таборі люди сказали «та все одно хто вже буде» і обрали Януковича. Зараз люди втомилися від війни, від труднощів, яких не може не бути під час війни, і подумали, що якщо оберуть щось нове, то життя стане легшим. Натомість тепер будуть боятися, щоб не стало гірше.
На переконання народного депутата, на більшість з нас чекатиме розчарування, а рейтинг Зеленського буде падати.
- Зеленський і розпустив Раду, щоб на хвилі популярності отримати всю повноту влади. Думаю, на нас чекають ще й дострокові місцеві вибори. Але рейтинг Зеленського це не врятує. Він не зможе суттєво підвищити рівень життя людей, адже в країні немає запасу потужності, щоб забезпечити це. Це б і до нього зробили, якби було можливо.
Водночас Україна ризикує втратити ті надбання, які здобула за президентства Петра Порошенка.
- Вже відбувається відкат від євроінтеграції, закон про мову ще не скасували, але розмови вже йдуть, з томосом відбуваються дивні речі, особливо з огляду на останні дії Філарета.
Олександр побоюється, що розділені між кількома партіями проєвропейські сили не зможуть завести до парламенту достатню кількість депутатів, щоб ефективно протидіяти реваншу проросійських сил. При цьому до «Голосу» Святослава Вакарчука він ставиться майже так само скептично, як і до «Слуги народу» Зеленського. Обидві ці партії, на його думку, є популістами «нової школи», які «сіють гречку для молоді».
- Час «гречки» для бабусь минув, почався час «гречки для молоді. Молоді гречкою не бере, їм треба щось інше, ось їх і «беруть» зірками, безкоштовними концертами. Це та сама «гречка», але розрахована на іншу аудиторію, – каже Олександр.
Та найбільше пана Бригинця лякає капітуляція України перед зовнішнім ворогом, яка виглядає цілком реальною в умовах, наближених до хаосу. Не допустити цього ми можемо не тільки відповідально поставившись до голосування під час парламентських виборів. Найголовніше, каже нардеп-письменник – згуртуватися разом навколо державницьких принципів.
- Нас всіх, незалежно від політичних поглядів, єднає бажання жити в одній державі. І гідне життя в нас буде, тільки якщо вона буде самостійною, а не фрагментом іншої держави. Будемо мати свою державу – будемо вирішувати свої проблеми. Не матимемо її – будемо проблемою Росії і вона вирішуватиме за нас, – підсумував він.
