У львівському музеї вперше за понад 20 років покажуть унікальні експонати – скелет мамута і тушу волохатого носорога

Новини України

Вже 26 червня у львівському Державному природознавчому музеї НАН України відбудеться відкриття виставки «Льодовикова епоха: повернення мамута до Львова». Вона стане першою виставкою в новій постійній експозиції «Симфонія життя».

Ефектність цього проекту в тому, що вперше за понад 20 років львів’яни та гості міста зможуть побачити унікальні експонати музею – скелет мамута найвеличнішого та майже повністю вцілілу тушу волохатого носорога. Їх було знайдено у 1907 році на Передкарпатті, поруч із селом Старуня, зараз це Богородчанський район Івано-Франківської області. Вченим завдяки радіовуглецевому датуванню вдалося встановити вік знайденого скелета самки мамута – 25 тисяч років, а носорога – понад 10 тисяч років.

Реалізувати цей проект вдалося завдяки перемозі музею в 2012 році у конкурсі «Динамічний музей» фонду Ріната Ахметова. Завдяки отриманим коштам провели реставрацію останків мамута та волохатого носорога. Також відремонтували зали та обладнали їх сучасними мультимедійними технологіями.

Щоправда, наразі відкрито лише 5 кімнат із 23 запланованих. Але їх наповнення не розчарую ні дорослих, ні дітей. Окрім унікальних експонатів відвідувачі можуть ознайомитися із з іншими видами тварин та фауни, які були в Льодяниковий період на нашій території. Також в одній кімнаті відтворено житло первісних людей і як вони виглядали, а стіни розмальовані наскельними малюнками.

  • Старунські знахідки – це унікальні знахідки світового значення. Адже і мамут, і носоріг – це не лише кістяки, але й м’які тканини та шкіра мамута. Вона пролежали в землі дуже багато часу і збереглися у досить доброму стані. Так в експозиції можна побачити і шкуру мамута. Коли робітники її знайшли, то порізали на куски, думали, що вона волова, хотіли зробити собі взуття. Коли ж потім довідалися яка це цінна знахідка, то були навіть суди, щоб забрати від них ті унікальні частини шкіри, – розповів старший науковий співробітник Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрій Бокотей.

Павло Паламарчук

Джерело: День

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *