Дорогі друзі! Верховну Раду відправили на дострокові парламентські вибори, які мають відбутися вже 21 липня. Нинішня Рада не «дотягнула» до завершення своєї каденції лише кілька місяців. Добре це чи погано – покаже час. Але, безперечно, країна потребує серйозних і навіть радикальних змін у різних сферах життя. Це доведено результатами президентських виборів. Ми прагнемо оновлення! І, на моє переконання, парламентські вибори мали б пройти за новою системою. У цьому питанні моя позиція була та залишається незмінною: і політично, й історично я – прихильник виборчої системи з відкритими партійними списками. Відстоювати цей принцип, я обіцяв своїм виборцям і голосував за виборчий кодекс, в якому закладено саме систему відкритих списків.
Проте, на превеликий жаль, залишено стару виборчу систему – «мажоритарну» та пропорційну з закритими партійними списками.
Але сталося як сталося… Я прийняв рішення – не буду балотуватися до Верховної Ради ні по мажоритарному округу, ні за закритими партійними списками.
У моєму політичному житті було три дуже важливі виборчі кампанії. Перша – феєрична, красива – на виборах міського голови в 2002 році. Друга – до парламенту в 2012 році – дуже складна: і «стріляли» в спину, і обливали інформаційним брудом. Тоді я побачив і відчув, що таке зрада… Нарешті, третя виборча кампанія – в 2014 році, коли я отримав величезну підтримку вінничан, за що я їм щиро вдячний. Результат був одним із найкращих в Україні!
Гадаю, в моєму житті цього вже достатньо. Треба давати дорогу молодим! Нехай прийдуть вони – енергійні, завзяті, сучасні – і з ентузіазмом молодості продовжать розпочатий нами курс стабільності та економічного зростання в Україні. Бути людиною держави, взяти на свої плечі відповідальність за її долю, за майбутнє наших дітей і внуків – це надскладне завдання. І я готовий підтримувати таких людей.
Я вже не буду депутатом від 11-го округу, але, як і останні вісім років поспіль, щоденно працюватиме моя громадська приймальня, куди можна звертатися за порадами, консультаціями та захистом. У жодному разі я не припиню допомагати родинам наших загиблих в АТО-ООС героїв, як робив це щомісячно протягом п`яти років війни. На мою підтримку завжди зможуть розраховувати освітяни та медики, студенти й пенсіонери, діти та їхні батьки. Я – з вінничанами!
Щиро дякую вам за багаторічну довіру та співпрацю!
Свого часу вивів для себе певну формулу «20-20-20». Перші 20 років були суто моїми, це було навчання, дорослішання, становлення. Наступні 20 років віддав родині – вихованню своїх дітей. Нині завершуються 20 років, які я присвятив людям: був депутатом Вінницької міськради, мером Вінниці, головою Вінницької ОДА та депутатом двох скликань Верховної Ради. Закінчується третій термін моєї формули, але це не означає, що я йду з політики, хоча я її не любив і не люблю. Влада як така – мені не цікава, але економічний поступ розвитку держави тісно пов`язаний із політичними процесами. Ви не побачите мене під куполом парламенту, але, якщо мій досвід і мої знання будуть потрібні, я готовий працювати для Вінниччини, для України.
Ваш Олександр Домбровський
Віхи політичного життя
Міський голова Вінниці – курс на Європу
- «Дороги, житлові будинки, корпуси промислових об’єктів та сучасних торговельних центрів – це необхідно будувати, бо це потрібно людям». Олександр Домбровський
У 2002 р. вінничани обрали міським головою Олександра Домбровського, він переміг конкурентів із великим відривом. Молодому меру дісталася Вінниця з мільйонними боргами, розбитими дорогами, темними вулицями, занедбаними старими водогонами та тепломережами, чимало будинків навіть на центральній вулиці нагадували руїни…
У Вінниці вперше в Україні на вулицях встановили енергозберігаючі лампи. Було реставровано будівлю обласного архіву, бібліотеки ім. Тімірязєва, управління соцзахисту; прикрасили центр Вінниці підсвічені та відремонтовані фасади театру та будинку облради. На Соборній реконструювали трамвайні колії та за новою технологією проклали «оксамитовий шлях». Мер розпочав переговори з швейцарськими партнерами про постачання у Вінницю трамваїв, які тепер курсують нашими вулицями. Тролейбусну лінію було продовжено до кінця вул. Пирогова. Вперше місто придбало сучасну машину для асфальтування вулиць. У 2003 році центральний міст Вінниці було капітально відремонтовано – вперше за всі роки незалежності. Того ж року було проведено реконструкцію скверу біля вежі та фасадів прилеглих будинків. А ще «прийшло світло» на всі магістральні вулиці міста.
Фактично, «на рівному місці» у Вінниці розпочалося будівництво мікрорайону «Поділля», тоді унікального для України – будувалося не просто житло, а й уся інфраструктура.
Міський голова Домбровський особливу увагу приділяв розвитку та осучасненню закладів освіти. Так, протягом 2005 року всі вінницькі школи були комп’ютерізовані та підключені до Інтернету
Голова Вінницької ОДА: область – у лідерах в рейтингу економічного розвитку
- «На цій посаді я пропрацював 5 років 2 місяці і 2 дні. Це був складний та напружений час сильної й ефективної командної роботи, націленої на результат». Олександр Домбровський
У 2005 році після призначення на посаду голови облдержадміністрації Олександра Домбровського Вінниця чи не вперше за роки української незалежності почала відчувати реальну підтримку з боку обласної влади. Це була командна робота, що дозволило реалізовувати в регіоні потужні проекти.
Губернатор Домбровський розпочав масштабне освітлення доріг області – і Вінниччину визнали найосвітленішим регіоном України. В 2006-2007 рр. він ініціював оновлення систем водо- та теплопостачання. Тисячі метрів тепломереж та водогонів було споруджено та реконструйовано.
Ще до кризової ситуації із закупівлею російського газу Домбровський розпочав реалізацію ідеї енергонезалежності та енергоефективності: на альтернативне паливо на Вінниччині були переведені школи, дитячі садочки, клуби, ФАПи, лікарні – економно та екологічно. Будучи нардепом, він уже на загальнодержавному рівні відстоює принципи необхідності використання енергії з альтернативних джерел.
В області вдалося створити сприятливий інвестиційний клімат. У Вінниці було відкрито торговельний центр компанії «METRO Cash & Carry», з’явилися об’єкти, без яких нині місто вже не уявити: торговельно-розважальні та офісні центри: «Дастор», «Грош», «Мегамолл», «Інтер-Шик», «Магіцентр» (нині – Скай Парк»). Мільйонні інвестиції вкладалися у розвиток грандіозного підприємства Миронівський хлібопродукт і другої кондитерської фабрики ROSHEN. Найбільше в Європі підприємство з виробництва паркетної дошки «Барлінек» підтвердило, що іноземці не бояться вкладати гроші в бізнес на Вінниччині. У свою чергу, область отримала десятки тисяч нових робочих місць.
Ідея відновити Вінницький аеропорт здавалася спочатку фантастичною. Чимало зусиль – і летовище отримало статус міжнародного. Генеральне Консульство Республіки Польща у Вінниці – цією справою Домбровський почав займатися ще з часів керівництва містом, і зумів переконати поляків обрати саме Вінницю для відкриття установи, яка працює тепер на чотири регіони. Кілька областей обслуговує й відкрите за ініціативи команди Домбровського відділення Рахункової палати; із сусідніх областей їдуть люди до Вінниці відстоювати свої інтереси в Окружному та Апеляційному адміністративних судах.
Кілька областей обслуговує й відкрите за ініціативи команди Домбровського відділення Рахункової палати; із сусідніх областей їдуть люди до Вінниці відстоювати свої інтереси в Окружному та Апеляційному адміністративних судах.
Із 2005-го року на Вінниччині вперше за багато років почали відкриватися нові освітні заклади: було збудовано 42 школи, відкрито десятки дитячих садочків. У 2006-2007 рр. Інтернет прийшов до кожного навчального закладу по всій області.
У роки губернаторства Домбровського про Вінниччину заговорили як про область, яка чи не найбільше уваги приділяє системі охорони здоров’я. 2007-го року було «розморожено» 20-літній довгобуд – хірургічний корпус обласної лікарні ім. Пирогова та відремонтовано інші корпуси; побудовано дитяче онкологічне відділення обллікарні, відкрито травмпункт Вінницької лікарні №2, ще 20 об’єктів охорони здоров’я будувалося за рахунок субвенцій з Держбюджету та облбюджету; на базі ФАПів створювалися амбулаторії загальної практики-сімейної медицини.
Те, що стадіон Вінницького центрального парку став найкращим в Україні для хокею на траві, теж пов’язують з ім’ям Олександра Домбровського – за його ініціативи там зробили масштабну реконструкцію, і місто почало приймати чемпіонати Європи та світу.
Із 23-го місця у рейтингу економічного розвитку областей, за губернаторства Домбровського, Вінниччина піднялася у лідери!
В Національному конкурсі «Людина року» Олександр Домбровський ставав переможцем у номінаціях «Міський голова» та «Регіональний лідер». Своїм наступникам у керма влади він залишив нову Вінниччину, яка живе і розвивається.
«У Верховній Раді голосую так, як обіцяв вінничанам»
- «Я не люблю політику, але в Україні вона завжди доповнює економіку…» Олександр Домбровський
Олександр Домбровський як депутат-мажоритарник двічі балотувався до парламенту від виборчого округу №11. У Верховній Раді восьмого скликання очолює Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
- Ми поставили амбітну мету – зробити Україну енергонезалежною та енергоефективною державою та інтегрувати її енергосистему з ЄС, – каже парламентарій.
Так, Верховною Радою вже ухвалено ключові закони, які формують енергетичний ринок України: Закон «Про ринок природного газу», «Про ринок електроенергії» та «Про незалежного регулятора». Запровадження ринку в галузі енергетики та конкуренції на ньому, не допускає монополізації та, відповідно, працює передусім на споживача, який зможе обирати собі постачальника за принципом «найнижча ціна – найвища якість». Домбровський підкреслює, що країні необхідно забезпечити стабільну генерацію електроенергії та змінімізувати імпорт газу: збільшити видобуток власного газу, максимально використовувати енергією з альтернативних джерел і підвищити енергоефективність в промисловості, і в комунально-житловому господарстві.
Загалом, законотворчу діяльність Олександра Домбровського було спрямовано на: реформу енергетичного сектору України та масштабну енергомодернізацію економіки; поліпшення інвестиційного клімату; підвищення конкурентоздатності вітчизняного виробництва; інноваційний розвиток та створення індустріальних парків; децентралізацію та збільшення надходжень до бюджетів місцевих громад; підтримку аграрної галузі; посилення соціального захисту населення, зокрема військовослужбовців та членів їх родин; забезпечення розвитку освіти та медицини; стимулювання розвитку електричного транспорту та зменшення вартості електромобілів тощо.
Робота на окрузі
В умовах децентралізації механізм попереднього погодження цільового призначення субвенцій Держбюджету з народними депутатами-мажоритарниками став ефективним інструментом народовладдя. Поліпшення електропостачання, газифікація, облаштування вуличного освітлення, спорудження пожежної водойми, утеплення шкіл та ремонт дорожнього покриття сільських вулиць – вирішення цих питань координувалося Олександром Домбровським та сільськими головами через громадську приймальню. Протягом депутатської каденції сільські громади округу отримали 25 млн грн субвенцій з Державного бюджету, при цьому, в першу чергу, бралися до уваги побажання органів місцевого самоврядування. Ще понад 35 млн грн субвенцій, залучених за допомогою Олександра Домбровського – відповідно до пропозицій міської влади – отримали об’єкти соціальної інфраструктури Вінниці.
На особливому контролі в Олександра Домбровського – звернення учасників АТО/ООС та їхніх сімей. Родинам загиблих захисників України, в яких виховуються неповнолітні діти, щомісяця надається матеріальна допомога. Так народний депутат розпорядився коштами від збільшення своєї заробітної платні в парламенті.
