Вінницькі експерти — про те, чому розрекламована безоплатна діагностика може залишитися платною
1 липня виповниться рік відтоді, як медичні заклади первинного рівня почали фінансуватися за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», тобто оплачувати надання медичної допомоги конкретному пацієнту. Переваги цього принципу відчули і лікарі, які отримали удвічі-утричі вищу зарплату, і пацієнти, які уклали угоду на обслуговування й довірили своє здоров’я сімейній медицині. На додачу заклади отримали сучасне обладнання та нові зручні сервіси для клієнтів — тепер на прийом до лікаря можна записатись он-лайн або по телефону, отримати консультацію лікаря по телефону, зробити всі базові аналізи й дослідження в приміщенні амбулаторії. Але що далі?
За планом, з липня 2019 року мав би розпочатися другий етап медичної реформи, коли гроші підуть за пацієнтом на вторинний рівень меддопомоги — до поліклінік. Там кожна людина зможе пройти обстеження безоплатно, здати необхідні аналізи, отримати консультацію лікаря-спеціаліста. Однак уже зараз громадські активісти і медики побоюються, що терміни впровадження програми «Безкоштовна діагностика» в межах реформи можуть перенести, передусім через політичну ситуацію і неготовність самих закладів до її впровадження.
«ПЕРВИНКА БЕЗ ГЛИБШОЇ ДІАГНОСТИКИ НЕ ВПОРАЄТЬСЯ»
- Реформування закладів первинної медичної допомоги майже завершилося, і трансформація охорони здоров’я мала б тривати й надалі, бо етапи взаємопов’язані. Уже зараз ми помічаємо незадоволеність громадян, які після звернення до сімейного лікаря, як і раніше, змушені платити за аналізи чи діагностику, а перебуваючи на стаціонарному лікуванні, так само купують вату, шприци та ліки, — розповідає заступник голови ГО «Інститут соціального розвитку» Олександр БОРТНИК. — Зараз на рівні первинної медичної допомоги у пакет входять вісім базових безкоштовних послуг: загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, глюкоза крові, загальний холестерин, електрокардіограма, а також вимірювання артеріального тиску, зросту, окружності талії, ваги тіла; швидкі тести на вагітність, тест на тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити. Цього літа має запрацювати державна програма «Безкоштовної діагностики», яка передбачає надання 54 діагностичних та лікувальних послуг за направленням вашого сімейного лікаря. Серед них — 12 аналізів, 6 видів УЗД, 5 видів рентгену, 4 види біопсії, мамографія, операції одного дня, поширені хвороби внутрішніх органів, серця, легенів і найбільш розповсюджених видів онкології у чоловіків та жінок. Проект наразі застряг на розгляді в Кабміні. Якщо його не ухвалять у належній редакції найближчим часом, то це вкотре підірве довіру до медиків, бо первинка, хоча й розв’язує 80% проблем зі здоров’ям, але без якісної та глибшої діагностики, яку може надати вторинний рівень, зокрема лікарі-спеціалісти, вона не впорається.
«БОЮСЯ, ЩО ДО 1 ЛИПНЯ ТАРИФИ НЕ БУДУТЬ ЗАТВЕРДЖЕНІ»
За задумом працюватиме це мало би так. Пацієнт за направленням лікаря самостійно обирає заклад, до якого звернутися (не важливо — державний чи приватний, головне, щоб він мав угоду з Національною службою здоров’я України). Поліклініки матимуть на дверях наліпку з написом: «Безкоштовна діагностика». Людина звертається до обраного закладу, отримує там допомогу лікаря-спеціаліста (хірурга, офтальмолога, отоларинголога та ін., проходить дослідження (рентген, УЗД, мамографія тощо), здає додаткові аналізи, а держава переказує гроші закладу за надані цій людині послуги. Заклади отримають додаткове фінансування, а відтак і можливість підвищити зарплати лікарям-спеціалістам, придбати сучасне медичне обладнання та медикаменти. Але чи так це буде, чи ні, ніхто впевнено сказати не може, визнає керівник інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Вінниччини Василь ЖЕЛЕЗНЯК.
- Декларувалося, що з 1 липня мала бути започаткована діагностика за кошти НСЗУ. Але поки що є певна невизначеність. На жаль, Кабмін ще не затвердив тарифів, за якими ці послуги мають надаватися. Саме постанова має регулювати тарифи на надання послуг (суми, які НСЗУ переводитиме лікарням), а також забезпечувати роботу електронної системи, яка з’єднує всі рівні комунікації. А з огляду на нинішню ситуацію в країні, боюся, що до 1 липня ці тарифи не будуть затверджені. Відповідно терміни можуть змістити на певний період. У бюджеті ми маємо два мільярди гривень на впровадження програми «Безкоштовної діагностики», але цієї суми не вистачить для того, щоб покрити всі можливі витрати, — визнає Василь Железняк. — З іншого боку, практичній реалізації програми може зашкодити недостатній рівень комп’ютеризації вітчизняних лікарень, адже всі рецепти будуть електронними, а відповідно робочі місця мають бути обладнані. Але скажу, що із 48 вінницьких закладів вторинного рівня 85—90% на сьогодні майже готові до того, щоб працювати за новими правилами. І щойно з’явиться оголошення НСЗУ про те, що можна укладати угоди, протягом трьох-семи днів вони це зроблять, бо ми готувалися до цього періоду, заклади хочуть заробляти.
«СУТТЄВИЙ ДИСБАЛАНС У ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ ТА ВУЗЬКИХ СПЕЦІАЛІСТІВ»
На Вінниччині первинний рівень надання медичної допомоги забезпечують 52 заклади, 310 лікарських амбулаторій та 735 фельдшерсько-акушерських пунктів. Вони вже працюють як злагоджений механізм — заробляють і розвиваються, розповідає начальник управління лікувально-профілактичної допомоги населенню обласного департаменту охорони здоров’я Ольга ЗАДОРОЖНА. Область займає лідерські позиції за кількістю виписаних електронних рецептів та підписаних декларацій — вісім із десяти вінничан уже обрали свого сімейного лікаря, а це 1 259 343 жителі області.
Ця цифра означає, що маємо майже повне охоплення, оскільки є певна кількість людей, які ніколи не звертаються до сімейних лікарів. Однак такі показники не в усіх областях, а скористатися безкоштовною діагностикою зможуть лише ті пацієнти, які мають направлення від сімейного лікаря, з котрим укладено угоду. Зараз за потреби лікар може надати направлення до фахівця вторинної чи третинної допомоги — ЛОРа, ендокринолога, хірурга, іншого спеціаліста, або ж буде з ним консультуватися, — каже Ольга Задорожна. — Але якщо відверто, то вже зараз ми відчуваємо певну напруженість між фахівцями первинного і вторинного рівня, бо маємо суттєвий дисбаланс у заробітній платі між сімейними лікарями та вузькими спеціалістами, які також хочуть отримувати достойну заробітну плату за свої послуги, а не можуть. Більше того, останнім часом спостерігаємо тенденцію, коли викладачі вишів, вузькі спеціалісти переатестовуються, щоб відновити свій терапевтичний фах і йдуть працювати сімейними лікарями, бо зарплата на первинці приваблює. Для розуміння: у квітні середня заробітна плата сімейного лікаря по області склала 16 тисяч 638 грн, у медсестри — 7930 грн. Для регіону це пристойні гроші.
Перший в історії України гарантований пакет медичних послуг, який мав би прийти на заміну псевдобезоплатній медицині, поки що залишається на папері. Негласно медикам обіцяють, що до розгляду проекту Кабмін повернеться після виборів і «Безкоштовна діагностика» запрацює з 1 вересня 2019 року. Лікарі готові почекати, тільки б не забули, а медреформу взагалі не скасували.
Олеся ШУТКЕВИЧ
Джерело: День