Експозиція тематично поділяється на три розділи: «Постать Шевченка мовою документів київських архівів», «Ставлення царського уряду до постаті Тараса Шевченка», «Вшанування пам’яті Великого Кобзаря за радянської доби». Поруч з розпорядженнями, циркулярами, наказами центральних та місцевих органів влади Російської імперії про заборону відзначення Шевченкових роковин, на виставці представлений солідний газетний фонд, зокрема видання «Наш Шлях» 1920-х років і газета «Вінницькі вісті» періоду німецької окупації, редактором якої, до речі, був Микола Зеров. Також експозиція містить унікальне видання 1897 року під назвою «Живописная Россия», в якому використано етнографічні напрацювання Тараса Шевченка. Чимало художніх робіт представлено і в академічному виданні «Історія українського мистецтва».
Щороку формуємо виставку до Дня народження Кобзаря, намагаючись урізноманітнити її документальне наповнення. Ми зосереджуємось не на нових документах, а на раритетних — це передусім стародавні видання, які зберігаються у фондах, копії з центральних архівів та власний багатий газетний фонд, — розповідає начальник відділу інформації та використання документів Державного архіву у Вінницькій області Любов ЗАГОРОДНЯ. — Якщо зіставити газетні публікації різних років, то можна простежити, як історичні періоди впливали на висвітлення життя і творчості Тараса Шевченка. Наприклад, у березневих номерах окупаційної газети «Вінницькі вісті» (1942 і 1943 років) творчості Тараса Шевченка відведені цілі шпальти. Чого не скажеш про більшовицьку газету 1920 року «Наш Шлях» — у ній Шевченко по-своєму подається «правильно». Усі ці аспекти варто було б проаналізувати і дослідити. Але зазвичай на наші планові виставки, яких упродовж року маємо більш ніж десять, приходять здебільшого історики. Хоча представлені документи мали би бути цікавими і вчителям-філологам. Чому б їм не прийти з дітьми до архіву і не провести тематичний урок до Шевченкових днів. Такий інтерактив діти точно запам’ятали би.
Експозиція представляє документи не лише ті, які пов’язані з життям і творчістю Кобзаря, а й вшануванням. В окремому розділі містяться документи про збір коштів окремими громадами на встановлення першого в Україні пам’ятника Тарасові Шевченку, про перейменування окремих населених пунктів (села Столипіне, Попівка, Зіновинці), колгоспів, присвоєння імені поета навчальним закладам за радянської доби.
Цікавими для відвідувачів можуть бути і копії оригіналів, зокрема запис у метричній книзі церкви Івана Богослова в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії про народження Шевченка. Досить змістовним є також документ, що містить повідомлення київського губернатора Гессе київському, подільському і волинському генерал-губернатору Васильчикову про події, які відбувалися під час перепоховання Кобзаря.
Ознайомитися з матеріалами виставки відвідувачі архіву зможуть упродовж місяця. Експозиція розміщена в читальному залі №2 Держархіву області, що на вулиці Пирогова, 12.
Олеся ШУТКЕВИЧ
Джерело: День