Ввечері п’ятниці, 1 лютого, у вінницькому кінотеатрі Коцюбинського відбувся допрем’єрний показ вітчизняного екшену «Крути.1918» за участі головних акторів стрічки.
Фільм знято за спогадами сотника Аверкія Гончаренка, керівника оборони Крут від більшовицького наступу. Головні герої – брати Андрій та Олекса Савицькі, кожен з який веде свою війну під час буремних подій в революційній Україні.
Виконавці ключових ролей Євген Ламах та Андрій Федінчик зізнаються: зіграти у фільмі про важливу сторінку Визвольних змагань – почесно і хвилююче:
Андрій Федінчик та Євген Ламах
- Під час зйомок відчував велику відповідальність, оскільки мені випало грати у першій повнометражці про бій під Крутами. Вже після зйомок не було ані дня, щоб не думав про фільм, переймався як воно вийде. Але зараз, коли вже побачив фільм, спокійний. Так, десь можна було зіграти трошки інакше, але вже є кінцевий результат, – розповів Євген (Андрій Савицький)
Про реконструкторів, «ляпи» і «покемонство»
Важливу роль у фільмі відіграли двадцятеро вінницьких військових реконструкторів, які приміряли на себе образи вояків УНР.
- В тих сценах де ми брали участь, ми слідкували за історичною відповідністю, щоб не було якихось елементів сучасності . Пильнували, щоб від нас не було, як ми кажемо, «покемонства» в кадрі, – повідомив реконструктов Віталій Головенько
Віталій не приховує: «Крути.1918», як і будь-який фільм за історичними мотивами, не претендують на абсолютну достовірність. Ця стрічка, за його словами, «працює» більше на патріотизм, ніж на історизм, проте відвертих «ляпів» все ж намагалися уникати:
- Як патріотичний фільм «Крути» вдалися, а от деякі історичні «ляпи» є , не без цього. Це, все ж таки, художній вимисел, який базується на реальних подіях. Невідповідності є, але не значні. «Крути» не порівняти, приміром, з фільмом «Хоробре серце» (фільм Мела Гібсона про боротьбу Шотландії за незалежність, – примітка редакції), де взагалі ані слова правди, але ж яка картина, які там шотландці, як чіпляє!
Про зброю
Акторів та масовку консультував щодо користування зброєю вінницький реконструктор, учасник бойових дій на Донбасі Василь Любуня. Роботи у військового консультанта «Крут» було чимало:
- Актори фільму здебільшого студенти і зі зброєю поводитись не вміють, а тим більше зі зброєю сторічної давнини. А от військові, які також брали участь у масовці, користувалися зброєю «по-сучасному». Наприклад, перезаряджали так, як це роблять зараз, а не століття тому. Та і в бій тоді ходили інакше: шеренгами і прямо в штикову. Зараз так не прийнято, в наш час життя воїна в пріоритеті, тож акторів доводилось навчати і перевчати, – сказав він
Про наркозалежність Муравйова
Не спойлер: образ та поведінка головного антагоніста стрічки генерала Михайла Муравйова, який командував наступом більшовиків на Крути, може шокувати необізнаного глядача. Чи не найменший «грішок» кіношного більшовицького командира – любов до морфію. Втім, другий режисер картини Анастасія Атаманчук пояснила вінницькій публіці: Михайло Артемійович дійсно був, м’яко кажучи, не зовсім психічно врівноваженою людиною.
- Наркозалежність Муравйова – історичний факт. Він отримав важке поранення і проходив курс лікування морфієм, через що пристрастився. Він був наркоманом і не сповна розуму людиною
Від себе ваш автор може лише додати, що про «геройства» Муравйова можна більш ніж достатньо дізнатись з Вікіпедії, при чому російськомовна стаття розкриває більше деталей, ніж матеріал українською.
Про емоції
Сам фільм вийшов емоційно-напруженим. Сюжет «чіпляє» і «не відпускає» протягом всіх двох годин. До того ж, він, як і годиться екшену, захоплює: увагу глядача постійно «перемикають» з військової сюжетної лінії на любовну, з любовної на «шпигунську», і так до самих титрів. По завершені допрем’єрного перегляду сльозу пустила добра половина залу. Аплодисменти не вщухали кілька хвилин.
У прокаті «Крути. 1918» вийдуть 7 лютого.
Олександр Сашньов
Фото Олега Смаковського