Уже місяць в
Україні офіційно триває виборча кампанія. Зовсім скоро стане відомою довжина
бюлетеня, де виборці шукатимуть прізвище людини, якій хочуть довірити
президентський пост на найближчих п’ять років. Але не є таємницею, що
виборювати довіру українців потенційні кандидати почали ще задовго до початку
кампанії…
Про перші враження від виборчих перегонів, основні «тренди» виборів-2019,
ймовірність судових процесів та законність заробітків на виборах, активність
регіональних штабів та долю виборчого кодексу – в інтерв’ю із керівником
Вінницького обласного відділення Комітету виборців України Владиславом Теленем.
- Які перші враження Комітету виборців України від старту президентської виборчої кампанії?
- Поки що, нічого нового в ході виборчої кампанії не спостерігається. Як завжди, кандидати на першому етапі роблять ставку, переважно, на зовнішню рекламу, практично ніхто з кандидатів не проводить зустрічі з виборцями, не намагаються донести свою позицію, свою програму. Поки що, основна реклама – це білборди, сіті-лайти і виступи на телебаченні та радіо.
- За словами спостерігачів, багато цієї реклами зараз якраз є незаконною – без вихідних даних тощо…
- Взагалі, якщо проаналізувати рекламний ринок, то можна сказати, що президентська кампанія у нас розпочалась не з 31 грудня, як передбачено в Законі, а приблизно в середині літа, коли з’явились перші рекламні конструкції основних кандидатів. На жаль, наш законодавець виписав норми про передвиборну агітації дуже нечітко. Ці норми практично не працюють. Важко сказати, як, відповідно до закону, кандидат повинен розпочинати рекламу, коли він її повинен розпочинати. На погляд законодавця, кандидат до його реєстрацією ЦВК взагалі нічого робити не повинен. І тільки після офіційної реєстрації він має змогу виготовляти наглядну агітацію, яка повинна маркуватися і оплачуватись із виборчого фонду. Але більшість кандидатів розпочали кампанію завчасно – агітували за себе, за свої політичні партії. Деякі кандидати так і не зняли свою передвиборну агітацію, деякі, вже зареєстровані, кандидати досі не виконують вимогу закону, тому що їхні плакати не містять інформації щодо відповідальної особи, підприємства, що їх виготовляє, накладу, замовника тощо. За інформацією, яку отримав КВУ від ЦВК, наразі тільки 7 кандидатів у президенти відкрили свої виборчі фонди, але агітаційну кампанію проводять близько півтора десятка кандидатів. Як вони оплачують цю рекламу – не зрозуміло. Це – пряме порушення виборчого законодавства. І в цьому є вина не тільки кандидатів у президенти, а й операторів рекламного ринку – вони ж знають, що порушують закон, але бажання заробити великі гроші перемагає.
- Якраз відповідальність власників рекламних майданчиків – набагато більша, ніж відповідальність самих кандидатів?
- На жаль, так. Кандидатам ЦВК може тільки винести попередження, але кандидат може отримати 200-300 попереджень і це жодним чином не відобразиться на його кампанії. Єдине, що після голосування, встановлення підсумків інші кандидати можуть подати до суду. І якщо вони доведуть, що була незаконна агітація, яка мала вплив на підсумок, то результати можуть відмінити. Теоретично така ситуація можлива.
- А практично?
- Якщо згадаєте 2004-2005 роки, то однією з підстав оскарження і відміни підсумків другого туру голосування на президентських виборах була серед іншого й агітація з порушенням законів, і нерівний доступ кандидатів до ЗМІ… Можливо й цього разу деякі кандидати, збираючи інформацію й аналізуючи рекламну продукцію, готуються до судів.
- Наскільки, взагалі, за Вашими припущеннями, можливі затяжні судові процеси після виборів?
- Я думаю, що, як би там не було, другий тур відбудеться у терміни, встановленні законодавством – через три тижні після першого туру, тобто 21 квітня. А вже після другого туру та людина, яка не переможе, стовідсотково піде до суду. Тоді можливе певне затягування. Хоча закон відводить на встановлення підсумків 10 діб.
- Наскільки серйозними є такі порушення, як наприклад, агітація без вихідних даних? Чи варто на них звертати увагу, чи реально вони впливають на результати волевиявлення?
- Я не думаю, що вони впливають на підсумки виборів, бо люди вже звикли до агітації, до так званих «біг-мордів» і вже не звертають на це уваги.
- Зараз говорять про якихось людей, які називають себе то агітаторами, то опитування проводять, комусь якусь винагороду обіцяють за голосування… У КВУ за цим спостерігають?
- Ми спостерігаємо за всією ситуацією. Поки що, нам не надходило інформації про потенційний підкуп виборців. Я вважаю, що говорити про це ще зарано. Є, щоправда, інформація, що кілька кандидатів будують мережі, через які, можливо, будуть намагатися якимось чином вплинути на виборців.
- Чи законними є заробітки на виборчій кампанії? Не є великим секретом, що людям, які розносять агітпродукцію, стоять у наметах, платять якісь гроші…
- Є тут кілька обмежень. По-перше, якщо кандидат займає посаду в державних органах, установах чи організаціях, він не може залучати до проведення агітації своїх підлеглих, транспорт або обладнання, які є в його підпорядкуванні. По-друге, усі витрати на виборчу кампанію кандидати можуть сплачувати тільки зі спеціально створених виборчих фондів. У принципі, якщо людина за свою роботу буде отримувати кошти з цього фонду офіційно, зі сплатою податків – це нормально. Але мені здається, що на виборах офіційно мало хто заробить… А місцеві власники майданчиків рекламних не мають справи з кандидатами або їхніми штабами, вони мають справу з посередниками – великими рекламними агенціями, які завчасно забронювали визначену кількість біл-бордів чи інших рекламних носіїв в областях. Тому іноді місцевий власник біл-борду дізнається, кого він буде рекламувати, тільки тоді, коли хтось поклеїть плакат. Ми проводили роз’яснення виборчого законодавства деяким власникам рекламних площ, вони сказали, що отримують кошти від рекламного агентства, а кого будуть рекламувати – дізнаються в останній момент. Закон це не забороняє, єдине, що в законі чітко написано, де не можна агітувати: в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних підприємствах, установах та закладах: лікарнях, школах, дитсадочках, комунальних підприємствах. Не можна розміщувати агітацію також на історичних будівлях. Усе інше – на розсуд кандидатів або їхніх штабів.
- На місцевому рівні спостерігається активність кандидатів та їхніх штабів?
- Ми знаємо про декілька заявок від політичних партій на встановлення рекламних наметів, роздачу агітаційної продукції, але, поки що, бачимо поодинокі такі випадки на вулицях. Це ж – великі гроші, людям, які там стоять потрібно платити, в умовах зими це немалі кошти, тому думаю, що основна кампанія із залучення потенційних виборців буде вже у березні.
- Зараз ще зарано говорити про те, хто очолює штаби кандидатів в області, хто займається організацією кампанії?
- Досвід показує, що кожен кандидат має «білий», «сірий», «чорний» і ще якісь штаби… У цій кампанії цікаво те, що всі основні кандидати роблять ставку на потенційних кандидатів-мажоритарників. Через кілька місяців розпочнеться кампанія із виборів до Верховної Ради України, тому основний тягар на президентських виборах лягає на потенційних кандидатів у депутати, які створюють свої команди, фінансують штаби, забезпечують агітаторів транспортом, наметами тощо. Але буде цікаво, якщо після президентських виборів Верховна Рада ухвалить новий виборчий кодекс, який не передбачає мажоритарних округів, в вибори будуть за відкритими партійними списками. Цікаво буде, скільки людей вкладуть кошти у вибори президентські, але не отримають з цього зиску, бо виборчий список буде територіальним – на область кілька людей. А хто там переможе – невідомо. Людина може бути популярною саме в конкретному окрузі, а в масштабах області її можуть не підтримувати.
- Наскільки ймовірно, що виборчий кодекс ухвалять на цій сесії?
- Кілька днів тому ми спілкувалися з головою робочої групи, він сказав, що кодекс готовий до другого читання. Коли парламент готовий буде почати роботу після цих канікул, робоча група спробує винести проект в сесійну залу.
- Що може впливати на його долю?
- Наразі всі кандидати у президенти говорять, що вони за виборчий кодекс. Буде цікаво побачити, як фракції, що підтримують основних кандидатів у президенти, будуть голосувати за нього. Було там майже 4 тисячі поправок, усі вони розглянуті робочою групою. Щось внесли, від чогось відмовились, тобто кодекс узгоджений і може бути внесений у залу, коли вирішить парламент.
- Та модель «відкритих списків», яка передбачена цим проектом, справді робить списки відкритими за зразком західних демократій?
- Це – одна з моделей відкритих списків. Загалом є три основні системи: чиста мажоритарна, змішана і чисто пропорційна. Наша буде одним з різновидів пропорційної. Буде регіональний список, що включатиме кілька людей з партії, і партія, яка набере відповідний відсоток голосів, матиме визначену кількість мандатів. Потім люди, які в самій партії набрали більше голосів, зможуть отримати ці мандати відповідно до кількості партійних місць.
- Що буде нового під час цих виборів у формуванні окружних і дільничних комісій?
- Нічого особливо нового не буде, тому що вибори проходять за тим же законом, що й 2014 року. Він практично не змінений. Комісії формують кандидати в президенти. Окружна комісія – від 12 осіб і більше, дільнична – від 9 до 18 осіб – вона теж формується за поданням від кандидатів у президенти. Цікаво, що робитиме окружна комісія, якщо кандидатур до дільничної буде більше 18-ти… Ніяких там систем відбору – жеребкування чи інших – не передбачено. Але закон не передбачає й складу ДВК – більше 18-ти осіб. Думаю, що ЦВК унормує цю процедуру.
- КВУ проводитиме тренінги, навчання для членів комісій?
- Центральною виборчою комісією створено Центр навчання учасників виборчого процесу, у якому є пул сертифікованих тренерів. Цей процес буде по всій Україні, він розпочнеться з 28 лютого – після початку роботи ОВК. 18 лютого будуть створені окружні комісії, не пізніше 20-го числа вони мають провести перші засідання, прийняти присягу, отримати майно, потім розпочнуться навчання. З окружними комісіями це не так відчувається, але досвід показує, що багато людей, яких ми навчаємо як членів ДВК, потім не доходять до дня голосування, тому ресурси витрачаються марно.
- Загалом, які Ваші перші враженні від нового складу Центральної виборчої комісії?
- Поки що, мені здається, ЦВК відповідає тим викликам, які перед нею стоять. Вона практично «з коліс» увійшла у вибори Президента, прийняла усі необхідні нормативні акти. Поки у мене немає нарікань на роботу ЦВК. Їм теж потрібно дати час на створення колективу, тому що це – дуже різні люди і вони всі переважно теоретики, практично ніхто з них не працював у «полі», окрім заступника голови комісії пана Радченка, який вже був членом ЦВК, але в Киргизстані – там закон дозволяє іноземцям бути членами їхньої комісії. Інші люди не працювали ні в окружних, ні в дільничних виборчих комісіях. Тому потрібен час, щоб вони зосередились на всіх проблемах кампанії і все буде добре.
Сергій Маламура
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Аудіощоденник реформ. Вінниччина» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США