Інтерв’ю із виконавчим директором Вінницького регіонального відділення Асоціації міст України Владиславом ФІЛАТОВИМ розпочинаємо із тем насущних: проблем із теплопостачанням, що ще нещодавно сколихнули окремі українські міста. АМУ надіслала низку пропозицій Уряду, які дозволять уникнути побідних казусів у майбутньому. Але чи прислухаються до них урядовці?.. До речі, й у питаннях децентралізації та створення об’єднаних громад не все гладко. Має АМУ і свою позицію щодо того, коли саме ОТГ мають переходити на прямі бюджетні відносини з державою. Особливо актуальним це питання стало після того, як у деяких громадах, в тому числі й на Вінниччині, не відбулись перші місцеві вибори через оголошення воєнного стану…
Асоціація міст України нині доволі активну позицію зайняла у питаннях з теплопостачанням, наданням комунальних послуг. Як Асоціація пропонує розв’язати ті проблеми, що виникають в деяких містах?
Більшість міст, що входять до АМУ, як в цілому в Україні, так і на Вінниччині, зробили дуже багато для того, щоб початок опалювальний сезон був організований і щоб було забезпечене стабільне теплопостачання та нормальні умови життя мешканців тієї чи іншої територіальної громади. Але життя показало, що є проблеми, які пов’язані з тим, хто надає послуги з постачання тепла для населення, кому ці організації підпорядковані. Є комунальні підприємства, є підприємства державної власності, є й підприємства приватні. Навіть на прикладі Вінниці видно, що ті підприємства, які є комунальними і забезпечують більшість житлового сектору теплом, провели роботу, що дала можливість спокійно надавати тепло і гарячу воду. А є таке підприємство, як «Маяк», на балансі якого перебувала котельня, що забезпечувала частину Вишеньки гарячою водою і теплом, – вони багато років взагалі не займалися удосконаленням своїх мереж, самої котельні. Тому перед початком опалювального сезону довелось Вінницькій міській раді, представникам комунального підприємства «Вінницятеплокомуненерго» займатися цим питанням і брати на себе всю відповідальність. Аналогічна ситуація виникла і в тих двох українських містах, що були у всіх на слуху, це – Сміла і Шепетівка, які були не готові до отримання тепла і гарячої води, а ті підприємства, які ці послуги забезпечували, мали величезні борги перед структурами, які постачають газ. Для того, щоб таких ситуацій не було вже наступного року, до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана було направлено листа головою Асоціації міст України Київським міським головою Віталієм Кличком, де піднімається проблема, пов’язана із заборгованістю і неможливістю розпочати опалювальний сезон. У листі, зокрема, наводились факти того, що на жовтень 2018 року заборгованість підприємств теплопостачання перед НАК «Нафтогаз України» склала 23,9 мільярда гривень, в тому числі тільки за 2018 рік – 8,9 мільярда. Окремою проблемою визнано несвоєчасне відшкодування підприємствам державою коштів на надання пільг та субсидій. Асоціація міст України запропонувала для того, щоб було стале проходження опалювального сезону 2018-19 років, передбачити у проекті Закону «Про Державний бюджет на 2019 рік» кошти у розмірі, необхідному для своєчасних розрахунків з підприємствами теплопостачання за надані пільги та субсидії, а також погашення заборгованості в різниці тарифів. Така ситуація виникає практично кожного року і органи місцевого самоврядування чекають, щоб ця різниця в тарифах була погашена. Якщо ж вона існує, то теплопостачальні організації не отримують номінацію на відповідний об’єм газу, що не дає можливості спокійно проводити опалювальний сезон. Друге, що пропонує Асоціація, вжити заходів щодо погашення кредиторської заборгованості підприємств теплопостачання та ТЕЦ з державною часткою власності, розглянути питання безоплатної передачі у власність територіальної громади таких підприємств після погашення державою кредиторської заборгованості. Ситуацію, пов’язану з недоліками в роботі державних установ видно на прикладі Кривого Рогу – там комунальні підприємства, які забезпечують місто теплом, своєчасно почали працювати, а державні, маючи величезну заборгованість, дуже пізно почали надавати тепло населенню. Якраз пропозиція АМУ стосується того, щоб ці підприємства державної форми власності передати органам місцевого самоврядування, які вже, завдяки своїм можливостям, бюджетній децентралізації, збільшенню фінансових ресурсів, самі готували б ці підприємства до опалювального сезону і вкладали б кошти, щоб ці підприємства розвивалися та модернізували мережі. Третя пропозиція – здійснити реструктуризацію боргів за спожитий природний газ комунальними підприємствами, списавши нараховані штрафні санкції та пені. Голова АМУ отримав відповідь від Кабміну, де йшлося, що Прем’єр-міністр доручив Уряду опрацювати пропозиції АМУ. Я думаю, що ці питання зрушаться з мертвої точки і вже наступного року підготовка до опалювального сезону буде більш організованою та з відповідними фінансовими ресурсами.
Те, що Уряд прислухається до пропозицій АМУ, видно з того, що Кабмін врахував позицію Асоціації стосовно перерозподілу освітньої субвенції. Додаткові кошти отримали й деякі громади та райони Вінницької області…
Так, були певні проблеми в деяких громадах та районах з отриманням освітньої субвенції і забезпеченням заробітною платою вчителів, тому що зарплата повністю йде із Державного бюджету за рахунок освітньої субвенції. Якщо громада – спроможна, має відповідний фінансовий ресурс, то вона може додавати певні фінанси, щоб підтримати освітню галузь. Але склалася така ситуація, зокрема, через якісь недоліки у формулах та коефіцієнтах, що не вдалося у належних розмірах розрахувати всі ці витрати. Тому Кабінет міністрів ухвалив дві постанови, одна з яких стосується і Вінницької області. За рахунок того, що були можливості й в обласному бюджеті в розмірі 1,2 мільйона, три об’єднані територіальні громади ці кошти отримали, в тому числі – дві, які входять до Вінницького регіонального відділення АМУ – Бабчинецька і Вапнярська. Думаю, що цей перерозподіл дає можливість нормально закінчити рік, забезпечити вчителів заробітними платами і спокійно дивитися на рік 2019-й.
Якщо говорити про децентралізацію, то зараз на порядку денному у Вінницькій області обговорення нового перспективного плану формування спроможних громад. Наскільки гострими можуть бути дискусії?
Проект цього перспективного плану підготовлений, він зараз нашими колегами із Центру розвитку місцевого самоврядування направлений в райони, де його обговорюють в РДА та районних радах з територіальними громадами. Дійсно, можуть виникнути певні проблеми. На мою думку, питання можуть виникнути з районами, які, за проектом плану, мають бути однією об’єднаною громадою. Наприклад, це стосується Ямпільського району. Ця ідея вже обговорювалась цього року, у той час, як член нашого регіонального відділення – Ямпільська міська рада і міський голова пропонували на першому етапі створити ОТГ навколо Ямполя, залучити до цього 3-4 сільських ради і вже почати працювати, а рішення про те, щоб створювати одну громаду в межах району, цього року так нічим і не закінчилось… У той же час громади, які першими ще в 2015 році стали на шлях об’єднання, як Калинівська та Студенянська, вони вже у 2016-18 роках отримували відповідну інфраструктурну субвенцію та можливості для наповнення бюджету і працюють для свого розвитку. А той, хто не робить цього, втрачає час і можливості. Микулинецька громада Літинського району проводила обговорення і висловилась за приєднання до Якушинецької громади Вінницького району. Рішення на сесії приймалося, але в цьому проекті перспективного плану вона залишається у складі Літинського району і чекатиме, коли остаточно утвориться Літинська ОТГ, щоб до неї потім приєднатися. Це – теж приклад того, що можуть виникнути певні проблеми й дискусії. Є також проблема, про яку постійно говорить Асоціація міст, – при створенні ОТГ потрібно дивитися на те, чи спроможною буде громада в перспективі. Але за три роки у нас створено багато ОТГ, які мають чисельність 1,5-2,5 тисячі населення. На якомусь етапі вони отримують інфраструктурну субвенцію і, дійсно, можуть за рахунок цих коштів щось зробити. Але говорити про перспективу їхнього подальшого розвитку практично неможливо. У цьому проекті перспективного плану, наприклад, на базі Немирівського району, пропонується, що такі невеликі ОТГ, як Райгородська, Мельниківська, Ковалівська приєднаються до Немирівської міської ОТГ або Ситковецької селищної громади. Тут теж можуть виникнути проблеми у плані того, як між собою будуть конкурувати чи обговорювати ці питання голови вже створених громад. Хоча прикладом того, що голова готовий працювати, щоб громада далі розвивалася, є Студенянська громада. Вона створена однією з перших у нас в області, створена вона не за перспективним планом, об’єднано було дві сільських ради, які між собою навіть дороги нормальної не мали. Але працюють вони вже три роки, отримали відповідну інфраструктурну субвенцію, витрачаються на дороги, на освітлення, на будівництво водогонів. Голова цієї громади каже, що настане час і, якщо буде створена в межах Піщанського району одна громада, вони готові вливатися в цю громаду і працювати разом, але вони не згаяли час і три роки розвивалися. Такі нюанси можуть бути при обговоренні перспективного плану, але він має бути спрямований на розвиток громад, на їхні перспективні можливості. А головне в плані проведення децентралізаційної реформи – це надання необхідних послуг населенню. А вже інструментом цього є створення об’єднаних територіальних громад.
Чи можуть громади, які об’єднаються пізніше, трохи втратити фінансові преференції у порівнянні з громадами, що об’єднувались першими?
Особливістю цього року є те, що 23 грудня мали пройти вибори в ОТГ, по Україні загалом це – 123 громади, в тому числі три громади Вінницької області – Павлівська, Теплицька і Соболівська. Але у зв’язку із запровадженням правового режиму воєнного стану на території областей, де він оголошений, таких виборів не відбулося. Ми сподіваємось, що ЦВК для тих громад, які не змогли провести вибори 23 грудня, оголосить вибори. Зараз мова йде про те, що, можливо, вони будуть разом з президентськими – 31 березня. Якби ці громади провели вибори 23 грудня, вони з 1 січня 2019 року перейшли б на прямі відносини з держбюджетом, у них залишалися б зовсім інші податки, в першу чергу – ПДФО, вони отримали б інфраструктурну субвенцію. Є сподівання, і Асоціація буде ставити це питання перед Урядом, щоб ці громади змогли з 1 липня 2019 року перейти на прямі стосунки з держбюджетом. Це дасть можливість їм наповнювати бюджет і отримати інфраструктурну субвенцію. Не можу на сто відсотків сказати, що так і буде, тому що такі пропозиції в нас були і минулого року, коли в квітні проходили вибори в громадах. У нас тоді були сподівання, що по-новому вони фінансуватись будуть з 1 липня, але сталося так, що їм потрібно було чекати до 1 січня наступного року, щоб фінансові ресурси пішли в громади. У цьому головний недолік: коли робоча група и голова тієї чи іншої громади працює з мешканцями і каже про те, які преференції громада отримає після об’єднання, то люди думають, що все це настане одразу після виборів…
Ви бачите ознаки того, що ця реформа вже буде незворотною?
Потрібно сподіватися на те, що люди побачили вже, що позитивного сталося за 4 роки реформи, що це – одна з найуспішніших реформ, які були проведені за ці роки. Показуючи людям кращі практики створених громад, ми сподіваємось, що незалежно від того, хто стане президентом, хто переможе на парламентських виборах, ніхто не зможе «підняти руку» на реформи, які вже проведені і мають відповідні результати. А для того, щоб курс був незворотним, ми бачимо, як діє Президент України, коли розглядається питання євроатлантичної інтеграції – уже в першому читанні розглянуто питання внесення змін до Конституції.
Автор: Сергій МАЛАМУРА
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Аудіощоденник реформ. Вінниччина» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США