Публікація санкційних списків, затверджених Постановою Уряду Російської Федерації №1300 від 1 листопада 2018 р., викликала жваву реакцію як в українському, так і в російському медіа-просторі. Про жалюгідний професійний рівень авторів списку, який, вочевидь, мав стати дзеркальною відповіддю на оголошені раніше Україною санкції, ми вже говорили. Тим не менш, доречно проаналізувати, чому з-поміж трьох сотень представників українського військового, політичного та економічного істеблішменту до списку особистих ворогів Путіна включили й кількох вінницьких нардепів – адже очевидно, що публікація санкційного списку є чистою пропагандою, а не реальною спробою заблокувати рахунки у російських банках, яких на п’ятому році війни в українських політиків при здоровому глузді бути не може апріорі.
Отже, до списку осіб, яких російський уряд звинувачує у «недружніх діях», потрапили четверо мажоритарників – Олександр Домбровський, Олексій Порошенко, Петро Юрчишин та Іван Мельничук, а також двоє списочників – Сергій Мельничук і Андрій Тетерук. Гадаю, буде цілком коректно розглянути їх в порядку номерів округів та номерів у партійних списках, відповідно.
Округ №11: Олександр Домбровський
За час своєї другої парламентської каденції Олександр Домбровський тримає надзвичайно високий темп роботи: з грудня 2014 р. по жовтень 2018 р. ним було подано 155 законопроектів, з яких 46 вже стали нормативно-правовими актами (30% показник схвалення законопроектів є досить успішним для нинішнього складу Верховної Ради). Окрім того, понад 80% законопроектів, внесених Домбровським, так чи інакше стосуються реформ в українській енергетичній галузі, спрямованих на подолання нашої залежності від Росії. Беручи до уваги, наскільки болюче російська влада сприймає зміцнення енергетичної незалежності України, включення Олександра Домбровського до санкційного списку виглядає цілком зрозумілим. До того ж, чимало з 482 депутатських запитів (це найвищий показник серед усіх колег по парламенту) стосуються питань соціального захисту учасників АТО/ООС, яким Домбровський постійно допомагає і власними коштами. Якщо ж додати, що очільник енергетичного комітету парламенту не обмежується трибуною Верховної Ради (за каденцію він виступав 117 разів), а гостро критикує російську газову експансію в своїх статтях, опублікованих українськими та іноземними медіа (за це російські пропагандисти навіть прозвали Домбровського «польським журналістом»), то останні сумніви щодо причин ворожого ставлення Кремля до нього відпадають.
Округ №12: Олексій Порошенко
Як Голова підкомітету з питань земельного податку, податку на майно, інших місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, Олексій Порошенко зосередився на вдосконаленні фінансового законодавства – цій тематиці присвячена більшість з поданих ним 36 законопроектів. Так само більшість з 22 його виступів стосувалася адміністрування податків та зборів. Отже, основною «провиною», яку числить за ним російська влада, може бути системна підтримка законопроектів, спрямованих на зміцнення обороноздатності України, закріплення євроатлантичного зовнішньополітичного курсу та опір російській агресії. Ну й, звичайно, як сказав свого часу Сталін: «Син за батька не відповідає». Еге ж?
Округ №13: Петро Юрчишин
Нардеп Петро Юрчишин працює на посаді Голови підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, яку важко віднести до таких, звідки можна вести дошкульну підривну діяльність проти «миролюбної» Росії. В контексті законотворчості більшість з 92 проектів Петра Юрчишина (14 стали нормативно-правовими актами) стосуються, знову ж таки, профільної – аграрно-промислової – тематики. У сухому залишку можна помітити лише ту саму, що і в Олексія Порошенка, «провину» перед Росією – підтримку законопроектів, які вносяться Президентом і Урядом. Чого, мабуть, цілком вистачило для включення до кремлівського санкційного списку.
Округ №14: Іван Мельничук
Причини появи у списку Івана Мельничука цілком зрозумілі й без статистичного аналізу поданих ним законопроектів і запитів. Свого часу він один із перших публічно засудив антиукраїнських діячів культури, мистецтва та шоу-бізнесу, які співпрацювали з Росією під час військового конфлікту на Донбасі. Нардеп зареєстрував проект закону про позбавлення проросійських та просепаратистських діячів культури України звання «Народний артист України». За словами Мельничука, в Україні склалася безпрецедентна ситуація, коли артисти, які для багатьох українців були авторитетами, тепер виступають з екранів телевізорів та ЗМІ з антиукраїнськими закликами: «Україна де-факто перебуває у стані військового конфлікту із країною-агресором — Російською Федерацією. Разом з тим, не всі громадяни адекватно можуть оцінювати ситуацію. Особливе обурення викликає поведінка низки представників української культури і шоу-бізнесу, зокрема тих, що мають звання „Народний артист України“, а отже, повинні розуміти свою відповідальність та залишатися вірними українському народу», — зазначив автор законопроекту. Оскільки протистояння у культурному вимірі за «гібридного» характеру війни набуває неабиякого значення, подібні заяви вінницького нардепа не залишилися непоміченими.
№3 Радикальної партії Олега Ляшка: Сергій Мельничук
Коли йдеться про екс-командира батальйону «Айдар», на широкий загал відомого своїми епатажними заявами та неоднозначними вчинками, то варто дивуватися не тому, що його внесли до санкційних списків, а відсутності у цих списках колишньої підлеглої Сергія Мельничука – Надії Савченко, засудженої, на відміну від свого командира, російським судом.
№5 «Народного фронту»: Андрій Тетерук
Тут також все просто: Андрій Тетерук у 2014 р. очолив добровольчий батальйон МВС «Миротворець», а тепер є Головою підкомітету з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони від провладної партії, яка входить до коаліції. Фактор належності до партії з коаліції став принципово визначальним: до санкційних списків внесли більшість членів оборонного комітету Верховної Ради, окрім опозиційних В`ячеслава Богуслаєва і Сергія Льовочкіна, а також… В`ячеслава Константіновського, який під гучно-патріотичну риторику (пам’ятаєте: «Продав «Ролс-Ройс» – пішов на фронт!») за підтримки «Народного фронту» восени 2014 року обрався по мажоритарному округу у Києві, але невдовзі по тому вийшов зі складу фракції – саме це і врятувало його від потрапляння до санкційних списків.
Підсумовуючи: ті з нардепів-вінничан, яких не включили до початкової версії санкційних списків Кремля (а нам же обіцяли його доповнювати чи скорочувати – відповідно до вимог часу), не повинні надто перейматися: це – просто прикра помилка і недопрацювання ледачих російських клерків.
Максим Царенко
Фото з мережі Інтернет