Міжурядова панель з кліматичних змін (IPCC) нещодавно оприлюднила спеціальний звіт, в якому були як хороші, так і погані новини для людства.
Хороші полягали в тому, що в атмосферу доведеться викинути значно більше вуглецю, щоб планета нагрілася на критичні 1,5 градуси за Цельсієм. А отже у нас є більше часу на порятунок, ніж вважалося.
Погані ж новини говорять, що наслідки від перевищення цього порогу будуть надзвичайно жахливими. Все те, що, як вважали раніше, станеться лише після підвищення температури на 2 градуси, насправді почнеться і після перетину значно нижчої межі. Людству почне не вистачати їжі через скорочення врожаїв, а деякі території взагалі доведеться покинути. IPCC фактично озвучив чіткий заклик щось робити, пише Foreign Policy.
Потрібно скоротити щорічні глобальні викиди вуглекислого газу на половину впродовж наступних 12 років і досягти нульових викидів до середини поточного століття. Важко переоцінити драматичність цієї траєкторії. Адже для порятунку планети людству потрібно повністю і різко розвернути весь напрямок розвитку цивілізації.
Більшість людей сподіваються, що можна буде уникнути катастрофи за допомогою чистих систем генерації енергії, що дозволить повністю позбавити вуглецевих викидів економіку. Але до цього часу цей план працював поганенько. Глобальне забруднення продовжує зростати з року в рік. І верхнього порогу не видно. Навіть після підписання Паризької кліматичної угоди і ухвалення урядових рішень по всьому світу, IPCC прогнозує, що людство прямує до збільшення температури на Землі на 3,4 градуси за Цельсієм. Тому знищення неминуче.
І проблема зовсім не в тому, що мало зусиль докладається. Звісно, старатися варто більше. Але річ ц тому, що світова економіка зростає значно швидше, ніж країни здатні переходити на чисті види енергії. IPCC стверджує, що викиди потрібно звести до нуля до середини 21-го століття. Але за цей же період глобальна економіка потроїться. Це дорівнює у тричі більше виробництво і споживання, ніж ми маємо сьогодні. Навіть економіку нинішнього розміру важко очистити від шкідливих викидів. А втричі більшу – тим більше.
Якщо економічне зростання буде тривати звичними темпами, то для того, щоб зупинити викиди до 2030 року, їх потрібно буде скорочувати на 11% щороку. Це втричі швидше, ніж людство здатне за найбільш оптимістичних сценаріїв, згідно з підрахунками вчених. При максимальних зусиллях ми зможемо усувати вуглеводні з економіки зі швидкістю 3-4% на рік. А цього не достатньо.
Для вирішення проблеми IPCC пропонував план під назвою BECCS, який передбачає перехід на біологічну енергію і системи для вилучення і захоронення вуглецю. Йдеться про те, щоб створити велетенські плантації, урожай з яких буде спалюватися на енергетичних станціях. При цьому, на трубах будуть встановлені системи, які будуть вилучати з диму вуглець, котрий у свою чергу буде ховатися глибоко під землю. Все це здається легким способом вирішити всі проблеми, який дозволить економіці зростати звичними темпами.
Але, на думку видання, план проблемний. По-перше, не має гарантій того, що технології зможуть абсорбувати шкідливі викиди досить ефективно. Але якщо навіть так, виникають інші перешкоди. Приміром, для втілення BECCS потрібно виділити під енергетичні плантації територію, яка за площею дорівнює подвоєній території Індії. Це виллється у втрату 10% світових лісів і зменшення на 7% біологічного різноманіття, не кажучи вже про посилення вже існуючих криз зі скороченням водопостачання і забрудненням ґрунтів.
Після тривалої критики IPCC склав новий план для порятунку Землі, який не покладається на технології. Йдеться про фундаментальну зміну логіки економіки. Замість постійного нарощення промислового виробництва за будь-яку ціну вчені пропонують просту альтернативу – споживати менше. IPCC пропонує скоротити глобальне споживання матеріалів на 20%, особливо у багатих країнах. Як це зробити? Відмовитися від одноразових продуктів на користь тих, яких можна експлуатувати довго. Це означає також ремонтувати вже наявні речі замість купування нових. Людству доведеться також перейти від моделі володіння до етики користування.
Скорочення індустріального виробництва скоротить потребу в енергії. А це полегшить завдання вилучення вуглецю з економіки, щоб відійти далі від критичної кліматичної точки. І оскільки цей сценарій не передбачає територіальних і природних жертв, він лишає більше простору для спроб відновити ліси, побороти голод і покращити біологічне різноманіття.