В чому сенс життя? Кожен дає собі сам відповідь на це питання, але згодом з’являється відчуття, що вигадане визначення не задовольняє. Зрештою, як в одну просту фразу вмістити пояснення того, чому будь-яка жива істота на Землі взагалі існує? Однак, маючи за плечами 18 років дослідження питання, як людський мозок справляється з мовленням, виникає лише одна вагома лінія, яка більш переконливо веде до відповіді, ніж всі інші. Про це на сторінках Newsweek професор когнітивної неврології Бангорського університету Гійом Тьєррі.
«Людська мета криється у надзвичайній жазі нашого розуму видобувати значення зі світу, який нас оточує. Для багатьох вчених ця жага знайти сенс керує кожним кроком, який вони роблять, вона визначає все, що вони роблять чи кажуть. Розуміння природи і постійне прагнення пояснити її фундаментальні принципи, правила і механізми – це сутність існування вченого. І це можна розглядати як найбільш спрощену версію мети життя», – вважає вчений.
Він додає, що таке пояснення стосується не лише тих, хто займається наукою і мислить по-науковому. Аналізуючи здорові приклади людського мислення за допомогою технік, таких як томографія і електроенцефалографія, можна виявити невтомну одержимість шукати значення у всіх людей не залежно від їхнього статусу, рівня освіти чи місця проживання.
Вчений пропонує для прикладу розглянути слова, які він називає одиницями людської мови з феноменальною концентрацією значень. Якщо показати надруковане слово людині, яка може читати, вона не просто його зрозуміє, а й пригадає всі можливі значення, пов’язані з ним. Більше того, людський розум пригадає значення усіх слів, які нагадують або співзвучні з продемонстрованим словом.
Крім того, існують білінгви, особливість долі яких полягає в тому, що слова з різних мов у їхній пам’яті пов’язуються спільними поняттями. Ті, хто володіють більш ніж однією мовою, автоматично отримують доступ до значень в рідній мові, коли зіштовхуються з іншомовними словами. І це відбувається не просто несвідомо, а й ненавмисне.
Нещодавно вчені виявили, що навіть абстракті картинки, які не можливо просто описати і пов’язати з певним поняттям, швидко викликають зв’язки з певними словами в пам’яті у цілком передбачуваний спосіб. Тож не важливо, наскільки картинка, запах чи звук позбавлені сенсу. Людський мозок обов’язково знайде значення. І це відбудеться автоматично, підсвідомо.