Із сезонною проблемою погіршення якості питної води мешканці Вінниці стикаються вже другий рік поспіль: наприкінці травня – на початку червня вода з крану йде мутна, має різкий неприємний запах і мало придатна для приготування їжі. Минулого року, завдяки зусиллям місцевої влади, якість води вдалося відносно швидко повернути до нормативних показників, але цієї весни, через тривалу зливу, яка змила з полів надлишки мінеральних та органічних добрив, проблемна ситуація повторилася.
Як і торік, відновлення якості питної води та встановлення причин її забруднення стали темою для депутатського запиту, який вінницький мажоритарник Олександр Домбровський подав на сесійному засіданні Верховної Ради 8 червня.
Про вжиті заходи йдеться у відповіді на депутатський запит, наданій Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації – за підписом його директора Миколи Ткачука.
Так, зокрема, в рамках прийнятого на обласному рівні Комплексного плану заходів щодо покращення якості поверхневих вод вже здійснюється розчистка русла р. Десенка в межах Стрижавки за допомогою нового земснаряду, цією ж селищною радою замовлено проект очищення від мулових наносів р. Південний Буг.
Задля очищення водойм активно залучаються кошти місцевих бюджетів різних рівнів – тільки з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на це було виділено 10 млн грн. Втім, очевидно, що на рівні області проблему не вирішити. Тому додатково Вінницьке регіональне управління водних ресурсів звернулося до Держводагентства України з ініціативою виділити на очищення водойм області кошти з державного бюджету, – про все це йдеться у тексті відповіді на депутатський запит.
Неоднозначною є й інформація, що міститься у листі-відповіді начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Юрія Дубового. Так, зокрема, повідомляється про єдиний виявлений у поточному році випадок розорювання земель в межах прибережно-захисної смуги –на території Мізяківської сільської ради Калинівського району. І, хоч суб’єкт господарювання відшкодував завдані самовільним використанням земельної ділянки збитки, питання щодо поодинокого характеру таких порушень залишається відкритим.
Самі екологи визнають наявність проблем у роботі: виявляється, відділ інструментально-лабораторного контролю обласної екоінспекції працює без достатніх повноважень (термін дії атестаційного свідоцтва сплив ще у грудні 2017 р.), а аналогічний відділ Житомирської інспекції, по допомогу якого звернулися вінницькі колеги, не атестований на визначення пестицидів. А от офіційно висловлену позицію КП «Вінницяоблводоканал» щодо наявності у воді пестицидів, змитих зливами з полів, екологи ставлять під сумнів – знову ж таки, через відсутність лабораторних досліджень. За таких умов, запевнення екологів щодо відсутності перевищень вмісту забруднюючих речовин у воді протягом останніх місяців виглядають не надто переконливо.
Порівнюючи оптимістичний тон відповідей державних структур із новими скаргами вінничан на якість води, доводиться констатувати: певний обсяг робіт вже проведено, але про остаточне вирішення проблеми говорити явно зарано – адже принципового значення, на думку Олександра Домбровського, має не лише ліквідація наслідків надзвичайної ситуації, що вже сталася, а й запобігання сезонним забрудненням у майбутньому. А ось для цього слід зробити ще дуже й дуже багато – і аграріям, і екологам, і місцевій владі, і, нарешті, правоохоронцям. І, вочевидь, одними лише роз’ясненнями і методичними рекомендаціями наразі вже не обійтися – потрібна жорстка і принципова правова оцінка явно непоодиноких порушень норм законодавства, які регулюють земле- і водокористування, з боку відповідних державних структур. Тільки притягнення до відповідальності порушників змусить їх відмовитися від хижацьких методів господарювання.
Проблема відновлення якості питної води потребує комплексного вирішення – це має бути результат спільних і скоординованих зусиль місцевої влади, аграріїв, екологів та правоохоронців, – переконаний нардеп Олександр Домбровський. – Це питання постійно перебуває у полі мого зору, адже для його принципового розв’язання потрібно зробити ще дуже й дуже багато, але без цього ніяк не обійтися – вінничани мають бути забезпечені чистою питною водою.