У штатному розкладі 35-ти лікарень вторинного рівня Вінниччини нині передбачено 3 426 посад, із них вакантні – 432.
Але говорити про те, скільки є лікарів на вторинному і третинному рівнях і скільки їх не вистачає, не зовсім коректно, – пояснює керівник комунальної установи «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Вінницької області Василь Железняк. – Нормативні документи, якими визначається, скільки має бути тих чи інших спеціалістів у закладах, нічим не визначені. Головний лікар закладу визначає сам, яка кількість і які фахівці йому потрібні в лікарні. А враховуючи те, що протягом другого півріччя 2018 року всі лікувальні заклади вторинного рівня, а в 2019 і третинного, мають стати неприбутковими комунальними підприємствами, то взагалі мова про якісь нормативи – просто недоречна.
Реально ж сьогодні «вторинці» бракує вистачає 227 лікарів, тобто близько 6-7% від тієї загальної кількості, яка б мала бути.
Не вистачає 15 анестезіологів на «вторинці». Це начебто, на перший погляд, велика цифра, але якщо взяти лікарні у 27 районах області та місті Вінниці, а їх 35, і врахувати, що це, в основному, вакансії на півставки, то питання відпадає. Бо у кожному закладі, де обов’язково передбачений анестезіолог, він є, потрібно два – є. А от вже тих чверть чи півставки доводиться перекривати цими ж лікарями. Вони просто мають трохи більше навантаження і, відповідно, більше заробляють. Є вимога, що там, де у лікарнях надається цілодобова реанімаційна допомога, має бути 4,75 ставок лікарів. Але, якщо там є чотири спеціалісти, то вони абсолютно спокійно справляються з роботою, – додає Василь Железняк.
За словами пана Железняка, не вистачає 31 лікаря невідкладних станів через те, що в процесі змін у системі охорони здоров’я сьогодні замість приймальних відділень створюються відділення з надання екстреної медичної допомоги, куди й пішли ці фахівці. Дефіцит лікарів є і на ставках 24 педіатрів. Це і є три найбільш проблемні спеціальності, на які сьогодні дефіцит. Але це аж ніяк не означає, що є заклади, де цих фахівців, взагалі, немає.
Кадрова проблема дійсно може виникнути через 5-10 років, – каже Василь Дмитрович. – У наших закладах близько 20% лікарів – пенсійного віку, стільки ж – наближається до цього віку. І якщо буде прийнято закон: або пенсія, або зарплата, тоді забракне лікарів. Що стосується кваліфікації наших лікарів, то вона досить висока. Майже щороку в колективи медиків вливається 70-80 молодих лікарів із Вінницького медуніверситету.
Василь Железняк пояснює, що це ті лікарі, які ще не підлягають атестації, їх близько 30% від усіх працюючих. Решта – усі атестовані.
У лікарнях третинного рівня бракує 12 лікарів лабораторних служб, – продовжує аналітик. – Всього ж не заповнено 69 вакансій, але це, знову ж таки, – півставочники. Хоча теж є тенденція щодо старіння лікарського персоналу. У процесі медичної реформи, коли лікарняні заклади перетворюються на підприємства, кожен керівник думає про те, як оптимізувати свій штат та набрати фахівців найвищого рівня. Це один із великих плюсів реформи. Баласт поступово відсіється. Тарифної сітки вже не буде, гроші йдуть за пацієнтом, а пацієнт – за професійним лікарем з хорошою репутацією. Така конкуренція між лікарями вмотивує краще працювати і, в результаті, більше заробляти. Тож тоді питання дефіциту кадрів вирішиться само собою.
За матеріалами: www.vin.gov.ua