Лікарні Вінницької області не оминув дефіцит медперсоналу. Однією з головних причин цьому стає трудова міграція лікарів.
Головний лікар Подільського регіонального центру онкології Володимир Шамрай розповів, чому лікарі звільняються і що робити аби утримати лікарів на місцях аби не шукали кращих заробітків за кордоном.
Наш центр онкології не є винятком українських реалій. Теж відчуває кадровий голод. Нас, як і будь-яку іншу державну лікарню, не лише на Вінниччині, а й в Україні, не оминула "трудова міграція", – говорить Володимир Шамрай.
Яка ситуація з кадрами у Регіональному Центрі онкології?
Медики продовжують шукати кращої долі та гідної зарплати у приватник клініках та за кордоном. Не хочу навіть уявити що буде, коли ця тенденція збережеться. А вона збережеться. Держава не мотивує працювати "вдома".
Кого з медперсоналу найбільше не вистачає?
Дефіцит лікарів, все ж таки, вдається перекрити. А от брак кадрів середнього і молодшого персоналу відчувається вже вкрай гостро. Найбільше не вистачає медичних сестер, особливо хірургічного профілю. Ситуація наближається до критичної. В операційному блоці нашого онкологічного центру 14 операційних столів. По-факту працює 10 операційних сестер. Як результат випадає із робочого циклу кілька столів. Відтак зростає в рази навантаження на працівників, адже кількість хворих не зменшується, а навпаки збільшується. Тому більше і оперативних втручань доводиться виконувати. А годин в добі не більшає, робочий день довшим зробити теж нам не під силу. Насправді це дуже серйозна проблема. Потрібно розуміти, що втративши зараз значну кількість фахівців, буде складно знайти їм заміну, зважаючи на так звану реформу і наш рівень освіти.
Яка ситуація з лікарями-онкологами в районах?
Сьогодні онкологія на місцях потребує чималої підтримки. Про брак кадрів в районах ми говорили неодноразово. На Вінниччині взагалі немає онколога в Піщанському районі. Повноцінну ставку онколога мають тільки 19 лікарів, із них 17 працюють у районах і двоє у Вінниці. Ще 10 онкологів обіймають свої посади за сумісництвом. Але який із такого фахівця може бути онколог, якщо його основна спеціальність — хірург чи уролог? Половина працюючих онкологів — пенсіонери. Лікарям не створюють умов праці. Тим більше, коли фахівець виконує роботу натхненно, має бути відповідна віддача. У нас її немає.
До того ж зараз в умовах децентралізації, коли районні лікарні повністю переходять на місцевий бюджет, безумовно відповідальність за комплектацію кадрами, в тому числі і онкологами повністю лягає на тамтешню владу . Голови ОТГ вже сьогодні мають думати про це і готувати для своїх громад фахівців. Вони відповідають за стан медичного обслуговування на місцях.
Що треба зробити аби утримати лікарів на місцях і щоб не шукали кращих заробітків за кордоном?
Наші медичні працівники їдуть туди, де краще платять. Саме фінансове забезпечення – одна із причин такої ситуації, яка ще трохи і буде на межі. Виїжджають лікарі, які стомилися чекати "обіцяного з року в рік" покращення. Керівники лікарень не мають ніяких заохочень та мотивації для медика. Лікар прийняв рішення шукати свого місця під сонцем, а зачасту це за кордоном, де він матиме більше можливостей самореалізуватися.
Наші правові колізії заганяють головних лікарів в глухий кут. Інколи доходить до абсурду. Потрібно виконувати нормативні документи, які суперечать один одному. Наприклад, як головний лікар, маю не допустити "зрівнялівки" в розмірах зарплати. Це можна зробити за рахунок премій, надбавок. В той же час, маю виконувати наказ Департаменту охорони здоров'я Вінницької облдержадміністрації, яким чітко прописано що "видатки, пов'язанні з преміюванням працівників бюджетних закладів здійснювати виключно після забезпечення обов'язковими складовими заробітної плати в річному вимірі". А на сьогодні кошти виділено приблизно на 9 місяців. Тобто преміювати не маю права. Тоді питання, як не порушуючи ні того ні іншого, зробити так, аби санітарка чи завгосп, який працює на 0.25 ставки не отримав більше ніж лікар другої категорії.
Які зарплати мають бути, щоб вони цінували свою роботу?
Для того щоб лікарі і медичні сестри припинили міграцію необхідно підвищити заробітну плату. Сьогоднішня "мінімалка", яку отримують медики, це неповага до фаху. Робота лікаря має оплачуватися гідно. На свою зарплату він має прогодувати сім'ю, а не кілька разів зайти в магазин за продуктами. Лікар несе колосальну відповідальність за життя і здоров'я пацієнта. При цьому залишається привітним і чуйним до хворих. Постійно підвищує свою кваліфікацію за власні кошти.
Взагалі рівень зарплат може вирішити багато проблем в українській медицині. Однак, поки в державі це питання буде замовчуватися, а з медпрацівників робитимуть найбільших корупціонерів в нашій країні, при цьому забуваючи про мотивацію їх праці та створення належних умов праці, лікарі виїздитимуть за кордон і ця тенденція лише буде посилюватися.
Тетяна Сарахан, Gazeta.ua