Рівненська майстриня Олена Медведєва вишила книгу поезій Ліни Костенко. Над цим арт-буком авторка працювала більше двох років. Сторінки видання виготовлені зі світло-зеленого полотна, фарбованого власноруч. А вірші на них вишиті по-особливому – Олена Медведєва використовує авторські літери, які виконує у техніці стебнівки. Цей шрифт майстриня запатентувала.
Оригінальну книгу в Рівному презентували до дня народження Ліни Костенко. А на форзаці видання, розмальованому мальвами, залишили місце для автографа поетеси.
«Робота над книгою складалася гармонійно. Полотно фарбувала сама, бо такого кольору, який хотіла, знайти не змогла. Тонку зелену шкіру, яку я придбала на обкладинку, довелося комбінувати, адже вона не була суцільною, – розповідає Олена Медведєва. – Книга має назву «Я поцілую мальву у щоку». Це цитата з вірша Ліни Костенко. Тож сторінки оздобила вишитими рамками із мальв у росі. Вони розміщені дзеркально. Квіти є і на обкладинці, і на форзацах. У цьому допомагала художниця Наталія Серветник. Багато часу потребували композиційні розрахунки. Річ у тім, що коли ти маєш полотно, рамку, і хочеш розмістити вірші, то все потрібно скомпонувати так, щоб жоден рядок не переходив на іншу сторінку. До того ж важливо, щоб шрифт сприймався легко. У цій книзі літери вишиті чорними нитками на яскраво-салатовому фоні. Вони доволі великі і чіткі, тож їх можуть прочитати усі бажаючі. Загалом книга умістила 72 твори Ліни Костенко».
Арт-бук являє собою фоліант вагою у 5 кілограмів і розміром сторінок 60 на 42 сантиметри. Тим часом Олена Медведєва є авторкою більше двох десятків рукотворних книг. Кожна з них існує в єдиному екземплярі. Натомість майстриня дуже хотіла б, щоб вишиту книгу «Я поцілую мальву у щоку» побачила Ліна Костенко.
«Не хочу, щоб люди, які бачитимуть цю книгу, думали, що працювати над нею було важко. Насправді якщо робиш те, що подобається, то це в насолоду. А коли вже бачиш результат, то всі труднощі забуваються. До того ж поезія Ліни Василівни мені дуже до душі. Вона зворушує і надихає. Це і додавало сили. До речі, до роботи над цим проектом долучилися відомі жінки Рівного, серед яких і мама 19 прийомних дітей, і волонтерка, що стала військовою, і актриса, яка зіграла Марусю Чурай. Під час майстер-класу вони теж вишивали сторінки. Хтось відтворив рядок, хтось – кілька літер. Але вони лишили тут часточку свого тепла. Коли книга була завершена, то її фотографії і розповідь про проект надіслали доньці Ліни Василівни – Оксані Пахльовській. І сьогодні перед презентацією надійшла відповідь. Вона дякувала за увагу, за такий креативний подарунок і хотіла б, щоб Ліна Василівна поставила там свій автограф».
Тетяна Ільницька