«Газові канікули»: а що це було?

Статті

Рішення кризового комітету Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо припинення навчання в освітніх закладах різних рівнів (навмисно не пишу «всіх», бо професійно-технічні заклади у документі не згадані – мабуть, «кризовики» про них просто забули) з 3 по 6 березня включно минулої п’ятниці стало топовою новиною: студенти вишів зрозуміли, що до 12 березня (з урахуванням вихідних) їм можна спокійно роз’їхатися по віддалених домівках і попрямували на вокзали, батьки малечі стали перед дилемою – чи то брати відпустку за свій рахунок, чи передоручити догляд бабусям-дідусям, школярство уважно записувало домашні завдання на «канікулярний» тиждень, освітяни розподілили графік чергувань у приречених на холоднечу класах та аудиторіях, чиновництво агітувало користувачів систем індивідуального опалення зменшити споживання газу за рахунок зменшення температури у приміщеннях (хоча при цьому всі розуміли, що економія на приватних котлах в порівнянні з великими хімічними чи металургійними підприємствами виглядає просто кумедно).

Втім, не встиг черговий флеш-моб #Прикрути охопити засніжені простори України, як вже наступної доби той же кризовий комітет Міненерговугілля дійшов до висновку, що роботу закладів освіти та їхнє газопостачання можна відновити вже з 5 березня. Мовляв, вчора мала місце «кризова ситуація рівня надзвичайної ситуації», а сьогодні – все вже Оk.

Міністерство освіти і науки дипломатично перепасувало відповідальність за прийняття рішення щодо відновлення навчання органам місцевого самоврядування та адміністраціям вишів.

Зрозуміло, що чимало, скажімо так, учасників навчально-виховного процесу – батьків, освітян, студентів та школярів, сприйняли це, м’яко кажучи, без оптимізму. Не дивно, що міський голова Дніпра Борис Філатов не стримував емоцій і запевнив, що навчання відновиться 12 березня – можна не сумніватися, що після цього його рейтинг суттєво «підросте». На Харківщині аналогічне рішення прийняли без апломбу, але також оперативно.

Зрештою, ми спокійно ставимося до того, що і «газу в Росії вже два роки не купуємо», і газосховища в нас заздалегідь заповнені, але чомусь раптові ігри «Газпрому» з вентилем миттєво вганяють нашу країну в «надзвичайну ситуацію» (це офіційне формулювання). Але чомусь хочеться бачити трохи більше логіки, послідовності і відповідальності у діях чиновників високого рівня.

А то як газпромівським керманичам закортить ще раз вентилем погратися – що, знову тижневі канікули на цілий день оголошуватимемо?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *