На базі Вінницького педагогічного університету проходить наукова конференція, яка відбувається у рамках реалізації історико-краєзнавчого проекту «Повернення в колективну пам’ять суспільства забутих жертв ІІ Світової війни». Його мета полягає в тому, щоб зібрати і проаналізувати архівні документи, які пов’язані з діяльністю німецького табору для військовополонених «Шталаг 329», що був розташований на території Вінниці. Окремим блоком науковці вивчають історичні матеріали, у яких йдеться про знищення психічнохворих обласної психоневрологічної лікарні імені Ющенка задля вивільнення приміщення під ставку Гітлера. Окрім доповідей та дискусій, у програмі конференції передбачені екскурсії-дослідження до місць масових поховань жертв ІІ Світової війни. 8 листопада дослідники відвідали історико-меморіальний комплекс «Вервольф», місця поховання психічнохворих та пам’ятний знак «Шталаг 329».
«Тема ІІ Світової війни продовжує хвилювати та бути предметом досліджень і обговорень не лише для вчених-істориків, але й усіх громадян, яким дорога історична правда. Спільно з нашими німецькими колегами ми сподіваємося «замалювати» білі плями історії, зокрема глибше зануритися у програму расової гігієни «Т4», яка передбачала знищення всіх тих, хто не міг працювати, а значить – бути корисним Третьому рейху, – каже декан Інституту історії, етнології і права ВДПУ імені Коцюбинського Юрій Зінько. – Особливої уваги потребує встановлення достовірної інформації про долю військовополонених, як радянських, так і німецьких. Дана тематика в українській історіографії маловідома і потребує подальшого вивчення. Додає азарту те, що за підтримки німецької сторони у нас з’явилися нові документи про діяльність таборів. Тепер ми можемо порівняти матеріали українських та німецьких архіві і скласти пазл, хоча б спробувати це зробити».
Серед представників німецької делегації – автор повісті «У полоні» Ернст Ройс. Його книга написана на основі архівних матеріалів та документальних свідчень про події Другої світової війни та післявоєнний період. Особливо цікавими є спогади двох простих німецьких солдатів – дідів автора, які за іронією долі, перебували у Вінниці в 40–50-х роках, але на різних позиціях – один як писар німецької комендатури у таборі військовополонених під час фашистської окупації, другий – полонений табору для німецьких військовополонених в кінці 40-х – на початку 50-х років.
«Я давно мріяв приїхати до Вінниці, бо з цим містом пов’язана історія моєї родини. Особливе значення для мене мала екскурсія на місце розташування табору для військовополонених, де в різні періоди перебували и мої діди. Один з них брав участь у будівництві концтабору, а інший – вже як німецький полонений. – каже Ернст Ройс. – Все це описано у моїй книзі, яка стала у нагоді українським історикам та дослідника теми концентраційних таборів. «Шталаг № 329» у Вінниці існував із жовтня 1941 року до вересня 1943-го. За статистикою, яку вели у Вермахті, до цього табору потрапили близько 20 тисяч радянських солдат. Німці використовували їх для зведення «Вервольфу». Коли влада змінилася, то вже «совєти» утримували на цьому місці німецьких військовополонених. Ось така іронія долі… Сподіваюся, що перебуваючи в Україні я «накопаю» матеріалу для того, щоб написати другу частину повісті. Адже тема справді актуальна – для України і Німеччини».
Після дослідження архівних документів в Україні, науковці, в тому числі і вінницькі, вирушать до Німеччини, де продовжать досліджуватимуть нацистський проект з «расової гігієни». Результат своєї роботи вони планують показати на тематичній музейній виставці. Розробка її дизайну, змісту та структури буде здійснюватися з врахуванням рекомендацій міжнародних історико-краєзнавчих організацій.
Олеся ШУТКЕВИЧ, фото автора