Сьогодні, 12 жовтня, на черговому засіданні виконкому Вінницької міської ради було заслухано інформацію про результати археологічних досліджень, що проводились на території міста у 2013-2017 роках.
За словами начальника відділу Департаменту архітектури та містобудування Оксани Горбань, чимало нових історичних фактів науковцям вдалося дізнатись, провівши у 2013-2015 роках розкопки на території пам’ятки «Домініканський монастир», де нині – Спасо-Преображенський кафедральний собор.
Зокрема, там знайшли невідомий до тих пір мур, що був стіною замку, фрагмент дерев’яної споруди, що попередньо датується кінцем 15-початком 16 століття та кілька споруд 17-18 століть.
Це дозволяє зробити припущення про існування міста на цій території у 15-16 століттях. Загалом, понад 3 тисячі археологічних знахідок тоді було передано у Вінницький обласний краєзнавчий музей, – зазначила Оксана Горбань.
Балансоутримувачем цієї пам’ятки визначено краєзнавчий музей. Наразі там виконуються протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи, на які з міського бюджету на умовах співфінансування виділено більше 2 млн грн.
На Замковій горі основні археологічні дослідження проходили у 2016 – 2017 роках.
Було виявлено 74 поховання в 2016 та 15 у 2017. З них видно лише 37, решта кістяків було зрушено, знайдені черепи окремо від ям поховань. Це говорить про те, що цвинтар неодноразово руйнували та засипали ґрунтом. Під час розчистки поховальних ям часто під ними фіксувалися ями давніших періодів, іноді ями перерізали попередні поховання і від них залишалася лише половина скелетів. Частину небіжчиків було поховано без труни. Орієнтація поховань – схід-захід з невеликим відхиленнями, черепи – як з європеоїдними, так і з монголоїдними рисами. У частини похованих руки лежали не на грудях за православною традицією, а були зігнуті у ліктьовому суглобі та підняті до пліч. У частині поховань траплялася кераміка 13-18 століть, на жаль, невелика кількість, – розповіла Оксана Горбань.
За її словами, привертає увагу захоронення православного священика. Його поховали у повному облаченні. У могилі були срібний потир, кадило, цікавий нагрудний хрест у бронзовій оправі, інші культові речі.
В іншому розкопі на глибині 70 см було відкрито залишки частково зруйнованого похованнями житла середини – кінця 13-го століття з глинобитною піччю, прямокутно-округлої форми розміром 130 на 180 см.
Знаходили тут також масляний керамічний світильник та мисочки, які відносяться до 13-14 століть, фрагменти кухонного начиння трипільського часу та 13-18 століть, а також – трипільський кремінь, натільні хрести, ґудзики та монети 1-ї половини – середи 16 століття.
Таким чином археологічні розкопки на території Замкової гори дали цікаві результати: там зафіксовані три основні історичні періоди: трипільський, давньоруський – золотоординський та литовський. Звертаючи увагу на те, що у 2005-2006 роках на цій території при археологічних дослідженнях було відкрито кілька жител 13-15 століть, а у 2016-2017 роках не вдалося знайти жодного житла, можна припустити існування на території поселення не рядової, а садибної забудови. Що стосується цвинтаря, скоріш за все, він почав діяти з кінця 17-го – початку 18 століття і відкриття поховання священика, що датується попередньо кінцем 17- початком 18-го століття, дозволяє припустити існування в цей період тут церкви, яку було пізніше перенесено в інше місце. Знахідка ймовірних залишків рову в північній траншеї підтверджує інформацію стосовно того, що замок стояв на знищеній нині кар’єром скалі, – зазначила Оксана Горбань.
За її словами, науковці рекомендують розкопки продовжити не тільки на території Замкової гори, а й на городищах і поселеннях в інших місцях, а на Замковій горі після закінчення археологічних досліджень – створити історико-туристичний центр з оглядовим майданчиком та фрагментом відновленої фортеці, відкрити нові музейні приміщення для організації експозиції археологічних матеріалів, знайдених на цій території.
Це жодним чином не означає, що хтось намагається піддати сумніву саму дату утворення міста Вінниці – 1363 рік, тому що це – досить серйозні дослідження мають бути, в тому числі історіографічні стосовно перших письмових згадок. Але історію свого рідного краю потрібно вивчати і берегти, – зауважив міський голова Вінниці Сергій Моргунов.
Він дав доручення профільному Департаменту спільно з істориками та археологами підготувати на чергову сесію міськради проект рішення, що дозволить зберегти результати досліджень та проводити нові розкопки.