Ідея відтворити справжній корабель періоду російсько-турецької війни 1736-1739 років народилася у вінницького майстра Анатолія Оболонського не випадково.
Його підприємство вже давно виготовляє розкішні меблі з натурального дерева. Але мрія дитинства виросла разом з ним, і нарешті настав час для її реалізації.
Спочатку я зробив зменшену модель козацького корабля, — розповідає Анатолій. — Рік працював. Всі деталі з вільхи. А для реалістичності створив вітрила, гармати, моряків. Поки готується будівництво великого корабля, наше підприємство навчилося, крім меблів, виготовляти легкі двовесельні човники.
Ще більше розпалило бажання побудувати козацький човен «з нуля» і те, що у 2002 році з дніпровського дна дістали корпус гребного судна, котрому більше 300 років. Очевидно, його знищила не війна, а паводок на Дніпрі у 1739 році… Тепер залишки корабля знаходяться в музеї на острові Хортиця. Кораблі в Росії на той час будували на Брянській флотилії, але вправно ними управляти було нікому… окрім українських козаків, які від самого початку брали активну участь у війні. Свої кораблі будували за порогами, на острові Хортиця, до тих пір, аж поки Катерина ІІ не ліквідувала Запорізьку Січ.
Ця модель під скляним скафандром чекає на те, щоб відтворитися у реальних масштабах. За головним задумом вінницького теслі, новий корабель буде повністю з дуба. Так, щоб це був не річковий варіант, а морський — з більш укріпленим каркасом. Попри те що Анатолій намагається максимально відтворити історичну дійсність, керуватиметься корабель не за допомогою весел (вони теж будуть), а цілком сучасного двигуна. Гармати, вітрила — максимально наближений варіант копії оригіналу 1735 року. Щоправда, завдовжки він сягатиме не 18 метрів, як експонат часів Російсько-турецької війни, а 14. На втілення задуманого в життя знадобиться не мало не багато — 5 мільйонів гривень і рік роботи в команді з 15 людей.
І використовувати можна його для екскурсій, весіль, бенкетів, урочистих заходів. Принаймні, на це розраховують автори проекту.
Такий корабель можна буде використовувати і на зйомках фільмів, — переконаний Анатолій Оболонський. — Ми вже все розрахували: гроші, які будуть вкладені, повернуться за три роки. Звернулися до міської ради, а там тільки руками розвели.
Ось і шукає Анатолій Оболонський добрих меценатів і романтичних спонсорів, котрі допоможуть матеріально. А поки що мрія ніби завмерла у його майстерні, чекаючи на диво.
За інформацією: Ілона Вальтер, 33 канал