Поряд із класичним тріо офіційних символів держави – прапором, гербом та гімном – графічні символи (знаки) національних грошових одиниць у суспільній свідомості відіграють аналогічну роль, тож, відповідно, за певних умов, можуть слугувати ефективним інструментом популяризації системи цінностей та орієнтирів, елементом державницької ідеології. Але ж це є можливим лише за умови усвідомлення відповідними державними інституціями функціональних можливостей знакових систем як інструменту в ідеологічній суперечці світового масштабу. Заледве не найхарактернішим прикладом разючого дисонансу у прагненні просувати імідж національної валюти є ставлення до популяризації графічних знаків російського рубля та української гривні.
Знаки (символи) валют являють собою самостійні графеми, котрі виникли або побудовані на основі окремих літер кирилиці або латиниці. Деякі з них виникли у XVII-XVIII ст. внаслідок еволюції писемності та методик скороченого запису назв окремих валют. До таких знаків відносяться, зокрема, символи долара та фунта. Інша група символів з’явилася наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. внаслідок рішень уповноважених органів влади. До цієї групи знаків відносяться, наприклад, символи євро, вірменського драма, індійської рупії, української гривні, російського рубля. Варто зауважити, що далеко не всі символи валют є унікальними – деякі використовуються для позначення грошових одиниць різних держав.1,2,3
Графічний знак української гривні «₴» було офіційно презентовано 1 березня 2004 р. Дизайн цього символу було обрано в ході конкурсу, проведеного Національним Банком України наприкінці 2003 р. Протягом трьох місяців свою позицію щодо 12 запропонованих символів висловили 8,5 тис. респондентів.4
Графічний знак національної грошової одиниці України – гривні складається з двох елементів. Перший та основний елемент базується на рукописному варіанті зображення літери " г " (кирилиця) як першої літери у назві "гривня". Кирилиця прийшла до Київської Русі разом із старослов'янськими книгами із богослужіння після офіційного прийняття християнства у 988 р. і є однією з двох абеток старослов'янської мови, що лягла в основу давньоруського (а згодом й українського, білоруського та російського) алфавіту. Другий елемент – це дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал та зростання національної економіки України. Подібна ідея традиційно використовується в багатьох знаках валют, що і відокремлює їх від інших символів та піктограм. Символ національної грошової одиниці України – гривні є простим за зовнішніми ознаками і змістовним за своїм внутрішнім статусом. Графічне позначення гривні є максимально спрощеним, легко запам'ятовується, що гарантує вживання такого знака не тільки у фахових колах, а і широким загалом населення. Тому буде упізнаватися та матиме позитивні асоціації. Графічний знак гривні є простий для написання "від руки" і може розміщуватися як перед номіналом, так і після нього.5
До офіційного затвердження символу російського рубля найчастіше застосовувалися прості скорочення «р.» та «руб.». З початком інтеграції російської економіки у світову (1990-і рр.) та широкого використання у внутрішньому російському обігу іноземних валют (перш за все американського долара, який мав власний пізнаваний знак) неодноразово висловлювалися пропозиції запровадити особливий символ і для російського рубля. З появою євро та затвердженням його символа подібні пропозиції стали лунати частіше та знайшли відображення у проведенні кількох неофіційних конкурсів, акцій та ініціатив щодо впровадження знака рубля. У червні 2006 р. на законодавчому рівні затвердження графічного позначення рубля у вигляді знака було віднесено до функцій Центробанку Росії. 14 березня 2007 р. робоча група банку схвалила вимоги до символу рубля. У середині 2007 р. дизайнерські студії «Дизайн-депо», «Дизайнет», «Директ-дизайн», «Леттерхед», «Паратайп» та Студія Артемія Лебедєва (через це їхній символ називають «дизайнерським») запропонували використовувати в якості знака рубля літеру «Р» із перекресленою нижче півкола ніжкою. Сутність ініціативи полягала у тому, щоб використовувати запропонований ними символ при розробці нових шрифтів, оформленні реклами, цінників, вітрин інтернет-магазинів та інших носіїв інформації, не очікуючи офіційного затвердження знаку. Масштаби акції привернули увагу урядовців – наприкінці 2013 р. на сайті Банку Росії було проведено анонімне опитування, за результатами котрого 61% з 280 тис. учасників висловилися за знак у вигляді літери «Р» із горизонтальною рискою.6,7
Отже, графічний знак гривні було затверджено на 10 років раніше, ніж графічний знак російського рубля. Тим не менш, на превеликий жаль, сфера використання вітчизняного символу залишається штучно і невиправдано звуженою. Особливо яскраво це спостерігається в контексті порівняльного аналізу дизайну українських та російських грошових знаків.
Станом на 10 листопада 2016 р. в Україні налічується 75 видів банкнот, введених в обіг після 2 вересня 1996 р. На бонах графічний знак гривні присутній лише у вигляді водяного знаку на бонах номіналом 1 грн випуску 2006, 2011, 2014 рр. (бона типу 2006 р.), номіналом 200 грн зразка 2007 р., випущених з маркуванням по роках у 2007, 2011, 2013 та 2014 рр., номіналом 500 грн зразка 2006 р. з датуванням 2006, 2011, 2014 та 2015 рр. Бона номіналом 500 грн в новому дизайні (презентованому 25 грудня 2015 р.) позбавлена зображення графічного знаку гривні навіть у вигляді водяного знаку.8 Отже, динаміка процесу популяризації графічного знаку гривні – негативна.
Судячи з е-декларацій керівництва НБУ, яке надає переконливу перевагу заощадженням в іноземній валюті, інтерес очільників цього відомства до дизайну гривні традиційно обмежувався прагненням якнайшвидше після призначення на посаду емітувати банкноти з власним підписом.9 На користь цього свідчить наявність 75 різновидів банкнот.
Окрім паперових грошей, графічний знак «₴» міститься також на:
-
біметалічному жетоні (з білого та жовтого металу) випуску 2004 р. діаметром 28 мм з написом «День банківського працівника»; мізерний наклад у 5.000 шт. свідчить про те, що жетони поповнили колекції хіба що банківського істеблішменту;
-
нейзильберовому жетоні «Графічний знак гривні» випуску 2004 р. діаметром 31 мм (накладом 1.000 шт. – ймовірно, це для ще більш «любих» та «обраних»);
-
нейзильберовому жетоні «20 років системі електронних платежів» випуску 2013 р. діаметром 33 мм (фактична відсутність його в колекціях дозволяє припустити, що наклад міг становити кількасот одиниць);
-
нейзильберовому жетоні «Графічний знак гривні» випуску 2014 р. діаметром 35 мм (наклад – 10.000 шт.), які входили виключно до річного набору обігових монет 2014 р.;
-
монеті номіналом 1 гривня, випущеній 2016 року на честь 20-річчя грошової реформи (наклад – 60.000 шт., з них 50.000 шт. у сувенірній упаковці продаються за ціною 35 грн/шт., а решта 10.000 шт. включені до річного набору обігових монет 2016 р.).10 Єдина монета, яка відома автору з наявним знаком гривні – це монета номіналом 1 гривня випуску 2016 р. до 20-річчя грошової реформи. Наклад цієї «гривночки» – 60.000 штук, з яких 50.000 вміщені у сувенірну упаковку та продані Нацбанком по 35 гривень, а решта 10.000 пішли на комплектування річних наборів обігових монет 2016 р. Отже, й тут «пересічному» громадянину України не пощастить побачити символ грошової одиниці. Та що там простим громадянам – навіть не всім колекціонерам судиться його придбати…
Таким чином, за майже 13 років існування символ «₴» було відтворено на 76.500 металевих носіях (монетах та жетонах) випуску НБУ. Жодна з 60.000 «обігових» монет з графічним символом гривні не може потрапити до українця за номіналом. На сайті НБУ символ зустрічається 1 (!) раз – у повідомленні про випуск пам’ятної обігової монети «20 років грошовій реформі України».
Не дивно, що при такому підході Нацбанку й інші державні установи уникають вживати знак «₴» у різних сферах – попри зусилля небайдужих громадян. Так, зокрема, член Українського геральдичного товариства Максим Царенко на прохання керівництва Національної академії аграрних наук України 2013 року розробив проекти герба цієї установи, де золота монета із символом «₴» мала символізувати один зі структурних підрозділів – Відділення аграрної економіки та продовольства. На жаль, керівництво НААНУ незабаром відмовилося від наміру створити герб установи.
Порівняймо з російським підходом до популяризації символу рубля «P»: вже 17 червня 2014 р. було випущено перші монети із новим знаком – номіналом 1 рубль зі сталі, вкритої нікелем (наклад – 100.000.000 шт.) та номіналом 3 рублі зі срібла (наклад – 1.500 шт.).11,12,13 Беручи до уваги масштаб цін у сучасній Росії, можна впевнено стверджувати, що стомільйонна емісія мала на меті не економічний, а ідеологічний ефект: пропагувати у широких верствах населення графічний знак рубля, надавши нову монету за номіналом. Першою банкнотою, де було розміщено зображення нового символу, стала купюра, присвячена «возз’єднанню Криму з Росією». Не дивно, що графічний символ рубля чітко ототожнюється з Росією і активно використовується не лише у цій державі, а й за її межами – зокрема, на тимчасово окупованому Кримському півострові та у непідконтрольних Україні районах Донецької та Луганської областей. Слугуючи маркером ментальності, цей символ є частиною державної ідеології та інструментом просування «русского мира».
З суто математичного боку, Росія тиражує монети з символом рубля в 1300 разів більше, ніж Україна – із символом гривні. Навіть якщо взяти до уваги, що населення Російської Федерації втричі більше за населення України, стає очевидним, що вплив на масову свідомість росіян у 325 разів потужніший і правильніший, ніж в Україні у політиці НБУ щодо пропаганди (популяризації) національних символів. Повторюся: варто врахувати й те, що всі 100 мільйонів монет населення Росії отримує по номінальній вартості, а всі без виключення 76 тис. українських монет та жетонів – за спекулятивними, значно завищеними цінами.
Які напрошуються висновки? Ігнорування населенням України знака власної валюти свідчить про повний провал державної інформаційної політики – як на рівні Нацбанку, так і держави в цілому. Навпаки, широке застосування населенням окупованих територій Донбасу й Криму графічного знака рубля є результатом грамотної ідеологічної роботи російських окупантів, які нав’язали цей символ не тільки власним громадянам.
На завершення наведу текст типового за змістом оголошення з окупованого Донецька – воно яскраво ілюструє нездатність України прищепити любов і повагу до власних символів всередині країни, серйозну загрозу зазнати поразку в інформаційній війні.
Подібні оголошення – за декілька місяців уважного перегляду фото з окупованих територій рідного Донбасу я зустрів їх тисячі – доводять, що на окупованій території на вивісках і цінниках, в оголошеннях та рекламі фактично не зустрічається скорочення «руб.», замість якого всюди застосовується графічний знак рубля «P». За два роки окупації мешканці Донбасу не просто сприйняли цей знак, а й широко його застосовують – тим самим надаючи сприяння ідеологічній машині окупантів. Натомість в Україні за 12 років більшість громадян не застосовують графічний знак гривні, а дехто й взагалі не здогадується про його існування. Цей разючий дисонанс є доказом «професійності» топ-менеджмента НБУ та системи інформаційної безпеки нашої держави.
За таких умов кволе ставлення Нацбанку та інших державних інституцій до широкого впровадження і популяризації знаку «₴» є неприпустимим. Графічний знак національної валюти має бути відомий широкому загалові і тиражований різними засобами – як невід’ємний елемент державної політики у галузі економіки та інформації.
-
Foley John. The Guinness Encyclopedia of Signs & Symbols. – London, 1993. – P. 371-374.
-
Похлебкин В. В. Словарь международной символики и эмблематики. – М., 2006. – С. 171-175.
-
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82
-
http://web.archive.org/web/20031104040814/pr.bank.gov.ua/ukr/konkurs.php
-
https://www.cbr.ru/bank-notes_coins/Base_of_memorable_coins/print.aspx?file=his/5709-0001.htm
-
https://public.nazk.gov.ua/declaration/20184789-2a22-4de4-946e-556b9645f605
-
https://www.cbr.ru/bank-notes_coins/Base_of_memorable_coins/ShowCoins.aspx?cat_num=5709-0001
Микола ОМЕЛЬЧЕНКО (м. Слов’янськ)
Міністру інформаційної політики України
СТЕЦЮ Ю. Я.
Копія: Національний банк України
Шановний Юрію Ярославовичу!
В умовах військово-політичного протистояння між Україною та сепаратистами, підтримуваними Росією, важливого значення набуває популяризація в Україні та за її межами знаків та символів, які слугують уособленням Незалежності України, її прагнення до демократії та прогресу.
Затверджений ще 2004 року графічний знак гривні «₴» відноситься до таких знаків, однак, на жаль, недостатньо використовується у публічному просторі. Короткий аналіз ситуації, що склалася у цій сфері, порівняння із агресивною політикою Росії, пропозиції щодо невідкладних заходів містяться у моїй статті, текст якої додається.
Згідно п. 1 Положення про Міністерство інформаційної політики України, МІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України, зокрема з питань поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами. З огляду на це, вважаю доречним внести пропозиції щодо популяризації символа «₴» саме до очолюваного Вами Міністерства.
Додаток: на ________________ арк.
З повагою, М. Омельченко
84116, Донеька область, м. Словянськ, вул.. Ген. Юатюка, буд. 35, кВ. 98 тел.: 0504227772