Таку версію висловлює спадкоємиця княгині Кароліни Сайн-Вітґенштейн, графиня Феліцітас Шенборн, яка нещодавно відвідала палац. Княгиня Кароліна Сайн-Вітґенштейн була однією з найбагатших поміщиць Правобережної України. У Києві почувши, як захоплено розповідають про виступ угорського піаніста в Контрактовому будинку, вирішила піти на його концерт в університеті. І захопилася Лістом. Запросила музиканта до свого маєтку. Саме там і спалахнуло їхнє кохання. Ця історія описана багатьма дослідниками, та не раз надихала літераторів, як приклад самовідданості. Княгиня змушена була тікати до музиканта із маленькою донькою в Німеччину. Довгий час очікувала дозволу на розлучення від Папи Римського. Але, законною дружиною Ференца Ліста так і не стала. Разом вони пробули 12 років. І померли з різницею менше ніж рік.
Композитор всесвітньої слави Ліст написав у заповіті: «Усім, що я зробив за 12 останніх років, я зобов’язаний жінці, яку я стражденно мріяв назвати своєю дружиною, чому, однак, завадили зло й мерзенні інтриги окремих людей. Ім’я цієї коханої жінки – княгиня Кароліна Вітгенштейн.» І вона жила в Україні…
Чому Вороновиця?
Як розповідає сама праправнучка Кароліни — графіня Феліцітас, яка наразі пише книгу про свою видатну родичку, ще в Україні Ліст написав цикл фортепіанних п’єс «Колосся, зібране після жнив у Воронинцях», який присвятив маленькій Марії Вітгенштейн. (До речі, саме вона пізніше стане однією із засновниць будинку-музею Ф. Ліста у Веймарі й дасть гроші на видання першого зібрання творів композитора.) Цей цикл складається із трьох п’єс: «Українська балада», «Польські мелодії», «Скарга». Цікаво те, що в першій і третій п’єсах Ф. Ліст використовує теми українських пісень Марусі Чурай «Ой, не ходи, Грицю» та «Віють вітри». Назва Воронинці, може належати і Вороновиці. Оскільки наразі в різних джерелах цей населенний пункт згадується як у Черкаській так і у Вінницькій області. Поважна гостя посилається на старовинні фотографії, які є в архівах її родини, та на письмові згадки.
Проте, Віктор Дем”яненко, директор музею Можайського, який знаходиться у Вороновицькому палаці, досить обережно ставиться до цієї інформації. Хоча і зізнається — про “доможайський період” будівлі мало що відомо. Лише тільки те, що палац було побудовано родиною Грохольських. Самі ж нащадки Грохольських практично не мають ані документів, ані фотографій. Оскільки змушені були тікати із маєтку. Родинні перипетії та активна їх участь в тодішніх повстаннях призвела до втрати маєтку. Спочатку онук Францішека Адольф Грохольський бере участь у Листопадовому повстанні 1831 року, яке зазнає поразки. В результаті його засилають в Сибір. Однак маєток залишається за їхньою сім’єю і переходить через деякий час його брату Людгарту. За участь у польських визвольних повстаннях 1863 року російська влада таки конфісковує маєток……. А Кароліна Сайн-Вітґенштейн залишила Україну ще в 1848 році. Проте, не відкидає варіант, що Ференц Ліст міг гостювати у Вороновиці. Оскільки піаніст, завдяки своїй славі й таланту, був завжди бажаним гостем польських аристократів. За запрошенням графа Болеслава Потоцького (молодшого сина Софії Потоцької, на честь якої було закладено парк «Софіївка» в Умані) Ф. Ліст давав концерт у його палаці в Немирові. Майже два тижні піаніст провів у садибі графа Константи Пшездецького «Чорний Острів», де написав свою всесвітньо відому «Угорську рапсодію» ?2.
Німецька графиня обіцяє поділитися всією інформацією, яка стосується Вороновиці. Та надіслати примірник книги, як тільки її буде видано. А у самому палаці мріють про музичні вечори, які будуть присв”ячені видатному піаністу, та сподіваються додати ще одну родзинку до вже відомих історичних фактів, які роблять Вінниччину привабливою для поціновувачів історії та мистецтва.
Юлія Шипунова