Громадянка – клієнт ПАТ «Дельта Банку», після його ліквідації намагалась отримати грошові кошти зі свого рахунку.
Звернувшись із письмовою заявою до банку щодо включення її до реєстру кредиторів, отримала відмову з посиланням на те, що її вимоги заявлені із пропущенням строку, а тому вважаються погашеними. Однак причини пропущення строку, а саме перебування громадянки на лікуванні за кордоном в період, коли б вона могла заявити вимоги, банк не враховував.
Суд звернув увагу, що вклади позивача є його власністю. Це право, яке гарантоване державою України, відповідно до статті 1 Протоколу №1 Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів нагадала, що в даному випадку норми Конвенції, згідно з положеннями статті 8 Конституції України та статті 9 КАС України, є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, в тому числі і тими, які встановлюють певні обмеження в часі щодо звернення власника за отриманням відповідної компенсації втраченого майна.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" (GC) п.78 наголошено на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар".
Відтак, приймаючи до уваги практику Єропейського суду з прав людини, при вирішенні даного спору колегія суддів ВААС врахувала і приписи статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими визначено основновну мету цього Закону – захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
А тому, при вирішенні справи, врахувавши обставини пропущення строку подання позивачем заяви, її хвороби та відсутності на території України у період з дня відліку вказаного строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення громадянки законних прав на включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Таким чином, ВААС захистив права і законні інтереси вкладника банку, підтвердивши зобов’язання включити позивача до реєстрів кредиторів банку.
Зі змістом судового рішення за результатами апеляційного перегляду справи № 802/539/16-а можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За інформацією: прес-служба Вінницького апеляційного адміністративного суду