Сьогодні, 24 червня, Громадянська мережа ОПОРА презентувала результати роботи спостерігачів за зовнішнім незалежним оцінюванням у Вінницькій області. Цього року ОПОРА спостерігала за проведенням ЗНО з таких предметів: українська мова та література, математика, історія України, англійська мова, фізика, хімія та додаткова сесія (українська мова, математика, історія України).
За словами координатора спостереження за ЗНО у Вінницькій області Галини Сегеди, Громадянська мережа ОПОРА відзначає високий рівень організації зовнішнього незалежного оцінювання, як по всій Україні, так і на Вінниччині зокрема.
«З кожним роком наші спостерігачі фіксують покращення роботи персоналу пунктів тестування, зокрема їх професіоналізм та відповідальність», – зазначила Галина Сегеда.
Процедурною особливістю цьогорічного тестування було рішення Українського центру оцінювання якості освіти щодо необов’язкового застосування металодетекторів під час тестування з української мови і літератури.
«Відсутність перевірки металодетекторами під час першого тестування ймовірно вплинуло на наявність заборонених засобів в абітурієнтів під час наступних тестувань. Так, під час перевірки металодетекторами під час ЗНО з математики було виявлено заборонені пристрої. В результаті перевірки учасники, у яких були виявлені такі засоби, були позбавлені права продовжити роботу над тестом у ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 – ліцеї м. Немирів, ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 м. Хмільника, ЗОШ №4 м. Жмеринки», – розповідає координатор спостереження.
Як зазначила Галина Сегеда, цьогоріч під час тестування з Української мови та літератури уповноважені особи ВЦОЯО та відповідальні за пункт тестування досить лояльно ставилися до випускників, які з’являлися на пункт без необхідних підтверджуючих документів – сертифіката ЗНО та документа, що посвідчує особу.
Так, зокрема, у ЗОШ І-ІІІ ступенів №3-гімназія м. Могилева-Подільського впустили абітурієнта без паспорта, тільки по запрошенню. Уповноважена особа від ЦОЯО зателефонувала у Вінницький РЦОЯО та повідомила про такий випадок. Було вирішено, що абітурієнта буде допущено до ЗНО у випадку, якщо працівник школи, у якій він навчався, підтвердить, що він дійсно там навчався. Зателефонували до директора і На цьому ж ПТ складала ЗНО 45-річна жінка, яка була зареєстрована за старим паспортом, а прийшла з новим, вона була допущена до тестування.
Важливою складовою кампанії спостереження стало проведення соціологічного дослідження щодо ставлення учасників тестування до стандартизованого оцінювання та способів підготовки до складання тестів. Дослідження проводилося спільно з Фондом «Демократичні ініціативи». При проведенні опитування використовувалася методика екзит-полу (опитування на виході з пунктів проведенні ЗНО). Загалом, було опитано 2086 учасників у 80 пунктах тестування за вибіркою, що репрезентує регіональний склад учасників ЗНО.
На Вінниччині опитування проводилося на п’ятьох пунктах тестування (м. Вінниця, с. Флорино Бершадського району, м. Жмеринка, м. Бар та м. Могилів-Подільський)
Також про те, як відбувалося ЗНО на Вінниччині розповіла Людмила Марцева, заступник директора Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти.
За словами Людмили Марцевої, зовнішнє незалежне оцінювання у Вінницькій області пройшло на досить високому організаційному рівні.
«Цьогоріч не було зафіксовано жодного порушення з боку інструкторів. Також варто зауважити, що дуже добре і чітко впоралася із доставкою контейнерів поліція охорони», – зазначила заступник директора ВРЦОЯО.
Як розповіла Людмила Марцева, цього року значно зменшилася кількість двохсотбальників, а також не підтвердили свої знання багато медалістів.