Формально Сергій Моргунов обраний мером Вінниці 100 днів тому. А по суті, обов'язки першої особи міста він виконує майже два роки, тому чекати особливих змін в «політиці» градоначальника не доводиться. Змінився хіба що статус і кабінет.
За цей час у місті відкрили новий дитсадок, у місцевому бюджеті знайшли 6,5 млн. грн. на безкоштовне харчування учнів молодших класів у школах, почали виробництво власних трамваїв «VinWay», побудували трамвайну вставку на «Урожаї» і нову котельню на деревині на Тяжилові, запустили центр інновацій та «посадили» в «Прозорі офіси» інспекторів «Вінницягазу». При цьому, незважаючи розпочату децентралізацію, між центральною і місцевою владою залишається маса «конфліктних» питань. І завдання мера – в тій чи іншій мірі, враховуючи «обмеженість» повноважень, шукати варіанти вирішення найскладніших проблем.
— Сергій Анатолійович, муніципальний громадський транспорт у Вінниці вважають взірцевим для України. Тим не менш, останнім часом актуальною стала тема подорожчання вартості проїзду на 1 гривню і можливого перегляду переліку пільгових категорій. Крім того, у міській казні закладено понад 20 млн. грн. для ремонту ділянки трамвайної колії на площі Гагаріна. Наскільки ці кошти допоможуть КП «Вінницька транспортна компанія» балансувати власний бюджет?
— Збереження пільг для всіх – це політичне рішення. З економічної точки зору при нинішньому рівні компенсування собівартість проїзду не дозволяє зводити кінці з кінцями ні одному комунальному підприємству по всіх містах.
У нас пільги на безкоштовний проїзд мають орієнтовно 120 тисяч вінничан. Витрати на перевезення пільговиків складають близько 120 млн. грн. у рік. Відповідно, згідно із законодавством, держава зобов'язана компенсувати цю суму «Вінницькій транспортній компанії». Але держбюджет далеко не повною мірою відшкодовував кошти. Причому, всім містам. До прикладу, в минулому році вінницьким транспортникам держава виділила лише 34 млн. грн. Фактично четверту частину від необхідного. Хоча ми і не дуже афішували цього, але і в 2015-му міський бюджет фінансово підтримав комунальне підприємство на суму близько 45 мільйонів.
Городянам не варто забувати, що крім самого транспорту, до складу компанії входить колійний господарство, електролінії і підстанції, а також багато іншого. Я вже не кажу про те, що КП «ВТК» включає три депо – трамвайне, тролейбусне та автобусне. І міськбюджет направляв кошти для функціонування всіх структур підприємства.
З прийняттям бюджету-2016 пільговий проїзд ніхто не відміняв, але в держказні Кабміном до недавнього часу не були передбачені кошти для компенсацій. А в міській казні таких грошей теж немає… Треба віддати належне Володимиру Гройсману, який як ніхто розуміє всю складність цієї проблеми, оскільки стикався з нею не один рік, будучи мером нашого міста. І ось буквально тиждень тому Верховна Рада це виправила, передбачивши на компенсацію перевезення пільгових категорій 1,9 млрд. грн. в масштабах України.
При розподілі цих коштів для Вінницької області передбачено близько 66 мільйонів, з яких місту може дістатися 30-40 млн. грн. Інше спрямують на компенсацію проїзду в міжміському автобусному та залізничному транспорті. Таким чином, держава в кращому разі готова відшкодувати нам 25-30% від необхідної суми. Тому в будь-якому випадку, міський бюджет візьме на себе зобов'язання з підтримки комунального підприємства. Думаю, на торішньому рівні… Але враховуючи потрійне підвищення тарифу на електроенергію для промпідприємств, до категорії яких відносять і транспортну компанію, вона стикається з додатковими викликами.
Що стосується «20 мільйонів», то вони не закладені в бюджеті. Міська влада сподівається, що зможе залучити за підтримки Фонду регіонального розвитку. Проект реконструкції оцінюється в 24млн. грн., і 90% цієї суми виділить фонд. І ще 10% додасть міський бюджет. Ми подали до фонду заявку, і, наскільки мені відомо, на сьогоднішній день її підтримують. Аналогічним чином в минулому році Вінниця отримала 90% коштів, необхідних для реконструкції першої черги проспекту Космонавтів та дитячого садка, додавши з місцевого бюджету десяту частину…
— У разі виділення грошей, що чекає саму площу?
— Реконструкція передбачає не тільки заміну самого колійного полотна, але і ремонт зливової каналізації і «підвищення» на 40 сантиметрів проїжджої частини площі. Оскільки зараз в цій низині» проїзд трамваїв, особливо швейцарських, утруднений. Крім усього іншого, ми стикаємося з тим, що під час опадів існуюча зливова каналізація не справляється зі своїм завданням.
— З 1 березня зросте тариф на електроенергію. Як вважаєте, інші комунальні послуги в цьому році подорожчають?
— Це регулює державна Нацкомісія. Думаю, що, на жаль, подорожчають. І, мабуть, обґрунтуванням для підвищення вартості тарифу на гарячу і холодну воду, водовідведення та інше, буде зростання ціни електроенергії. До речі, у зв'язку з цим виникає проблема з транспортом. Собівартість проїзду в електротранспорті (при сьогоднішньому тариф на світло) – 3,50 грн.
— Крім безпосередніх звернень до мера і міськради в цілому, сьогодні вінничани стали активно подавати електронні петиції. Деякі громадські діячі заявляють, що з скороченням терміну збирання підписів під такими, українцям стало складніше «достукатися» до влади. Чи готові у мерії відповідати на всі без винятку звернення городян?
— Я не вважаю, що комусь важко «достукатися». Тільки сьогодні за першу половину дня через сайт Вінницької міськради особисто до мене направили 4 звернення. Кожне я прочитав. Процедура розгляду передбачає, що я направляю їх для вивчення профільному заступнику або директору департаменту, а далі конкретному співробітнику мерії, який серед іншого повинен особисто зв'язатися по телефону з автором звернення, щоб обговорити проблему. Потім людина отримує офіційну відповідь – або через сайт або по електронній пошті, або отримує лист в паперовому вигляді на домашню адресу. Причому, перед тим, як відправити людині відповідь, я його особисто переглядаю. Якщо бачу формальну відписку, повертаю rel="nofollow" доопрацювання, рекомендую знову поспілкуватися з городянином.
Хочу підкреслити, що Вінниця однією з перших запровадила систему електронних петицій. Але їх «важливість» дещо перебільшена. Не можна сказати, що без них те чи інше питання не розглядається. Що стосується двотижневого строку на збір підписів, то, повірте, іноді за кілька днів під петицією з вкрай актуальною пропозицією підписуються сотні людей.
Наприклад, петицію про те, щоб забезпечити село Агрономічне муніципальним автобусом, за 7 днів підтримало близько 400 осіб. Але це питання стосується безпосередньо територіальної громади села, а не Вінниці. Тобто, забезпечення транспортом громади повинні в цьому випадку вирішувати сільрада разом з райдержадміністрацією.
Тому активність підписантів не гарантує виконання поставленої у петиції завдання. Позитивно можуть розглядатися тільки питання, пов'язані з життєдіяльністю територіальної громади міста. При цьому якщо петиція не набрала необхідної кількості підписів, її розглядають в обов'язковому порядку, але вже як колективне звернення, і автору відповідають.
— Були вже цікаві та раціональні ідеї, які в мерії планують взяти на озброєння?
— Звичайно. Зазвичай вони стосуються благоустрою окремих територій. В цілому, як я вважаю, комунікація влади з вінничанами проходить досить активно і ефективно. Але популізмом, як деякі міські голови, я займатися не буду. Я маю на увазі, наприклад, «гарячу лінію з мером». Там, де її ввели, мер відповідає в день на 50 дзвінків. Скажіть, якщо щоденно в телефонному режимі відповідати і спілкуватися з півсотнею городян, чи зможе міський голова думати про стратегічний розвиток міста, планувати його?.. Дуже сумніваюся, що на це залишиться час. Необхідна дієва система «звернення – його обробка – вирішення питання — контроль», що ми і налагодили.
— Частково міськрада і Ви як міський голова, за минулі три місяці, виконали частину взятих на себе передвиборчих зобов'язань. Як вважаєте, що з обіцяного найскладніше виконати з об'єктивних чи суб'єктивних причин?
— Об'єктивно проблематично побудувати нову школу в мікрорайоні «Поділля». Протягом останніх 2 років необхідність її зведення активно обговорюється серед місцевих жителів, але при існуючих фінансових можливостей міського бюджету навіть за пару років нереально реалізувати такий проект. Ми подали заявку до фонду соціально-економічного розвитку про виділення коштів на першу чергу будівництва. На це потрібно близько 30 млн. грн. Якщо в державному бюджеті знайдуть цю суму, то приступимо до робіт. Якщо ні, наступного року знову подамо заявку.
Можливості міського бюджету обмежені, і ми розуміємо, що протягом одного року не зможемо реалізувати все, що задумали, але головне в тому, що володіючи стратегією, реалізууємо плани і поступово виконуємо намічене. Приміром, реконструкцію першої черги проспекту Космонавтів виконали. Якщо з Фонду регіонального розвитку отримаємо вже закладені там для нас близько 20 млн. грн., почнемо реконструювати другу чергу.
Поясню, з міського бюджету ми намагаємося виділяти кошти на найбільш пріоритетні напрями. Приміром, вінничани часто піднімають питання спорудження мосту на Кемпу. Але, погодьтеся, на сьогодні він не настільки актуальний, щоб витрачати на нього всі наявні бюджетні кошти… При цьому до 30 мільйонів гривень ми направляємо в цьому році на створення нового реанімаційного відділення міськлікарні №1. Життя і здоров'я людей важливіше.
Також ми вважаємо пріоритетом впровадження систем енергозбереження. Витрачаючи гроші на утеплення, заміну труб, вікон та іншого, ми у майбутньому отримаємо більш комфортні умови для дітей в конкретних школах і дитсадках, а також заощадимо бюджетні кошти на енергоносії.
— Чому б, як пропонують городяни, не повернути понтонний міст до острова?
— До цього питання слід підходити комплексно, з розумінням того, як упорядкувати сам острів Кемпу… тобто, ми повертаємося до необхідності розумного вкладення коштів. Але перш слід завершити розробку концепції розвитку річки Південний Буг. Над цим документом на наше прохання зараз працюють німецькі і швейцарські фахівці. У ньому буде викладено комплексне бачення використання в майбутньому прибережної зони і самого русла річки. Чому б не використовувати річку, як зону рекреації і як транспортну артерію, а не тільки як ресурс води для Сабарівської ГЕС?.. Скажу, що концепція розробляється за прикладами успішно реалізованих проектів в Цюріху, Кембриджі, Амстердамі та Венеції. І ще, враховуючи нинішню ситуацію в Україні, у нас на сьогодні немає інвестора для будівництва мосту та створення рекреаційної зони на острові. Та це правда життя.
— Нещодавно Ви зустрічалися з «Народною радою вінницького Майдану». За чиєю ініціативою? Про що вдалося домовитися з тими, хто ще недавно приходив під міськраду з «каструлями»?
— Я регулярно спілкуюся з різними громадськими організаціями і активістами по конструктивним питань. Одна справа постукати каструлями і вимагати знизити тариф, який затверджують на центральному рівні, або забезпечити всім «європейські» зарплати, що, по-моєму, нікому не під силу, а інше – обговорити пропозиції, які можуть вирішуватися на рівні міськради. Це питання, пов'язані з «соціалкою», роботою Жеків і створення ОСББ. Саме ці теми протягом трьох годин обговорювали.
Піднімалась до десятка проблемних питань. За деякими з них я пояснив, чому вони не будуть вирішені. Наприклад, про зняття турнікетів у фойє міськради. Нас можуть звинувачувати, що ми не «прозорі», але я хочу нагадати, що міськрада бере участь у програмі боротьби з корупцією. З 2009 року міськрада сертифікований міжнародною компанією BSI, і кожні півроку після аудиту міськраді підтверджують відповідність жорстким критеріям.
Так от, одна з вимог до нам є саме обмеження доступу спілкування людей з чиновниками, які готують документи. У «Прозорому офісі» люди звертаються до реєстраторів, які тільки отримують «заявки». Обробка відбувається вже «за турнікетом», де службовці позбавлені безпосереднього контакту з заявниками. Це потрібно, щоб не було спокус щось взяти у громадянина… За останні 8 років був тільки один випадок здирництва, і ми відреагували на нього оперативно. Службовець звільнений за порушення з відповідним записом в трудовій книжці.
Раніше як було? У фойє перебував кіоск з лікеро-горілчаними виробами. Перш, ніж зайти до чиновника, чоловік купував там презент, а потім йшов до кабінету. Перед деякими дверима хронічно шикувалися черги «на прийом». І при такому підході питання могли вирішуватися далеко не прозоро. Та й співробітники не могли нормально працювати, коли їх постійно відволікали. Турнікетом ми розділили службовців, що виконують різні функції, і зробили все можливе, щоб виключити навіть передумови до корупції. Плюс встановили конкретні строки обробки і видачі документів. Більш того, хід виконання своєї заявки людина може контролювати на сайті міськради.
Також з активістами ми обговорювали питання пільгового проїзду, розвитку транспортної системи, благоустрою та багато іншого.
— Завдяки Володимиру Гройсману з держбюджету Вінниці вдалося отримати 50 з 105 мільйонів, які депутати змушені були після прийняття головного кошторису країни направити на фінансування дев'яти ПТУ. На що будуть витрачені «повернуті» кошти?
— Поки йдеться про 34 мільйонах, які, щоправда, до бюджету ще не надійшли. Повернулися кошти будуть спрямовані на реконструкцію реанімації 1-ї міськлікарні.
— У бюджеті Вінниці 5 мільйонів гривень передбачені для реалізації громадських ініціатив. Яким чином вдасться забезпечити прозорість розподілу цих коштів і не допустити того, щоб деякі амбітні громадські лише отримали гроші, але нічого не зробили в підсумку?
— Ці кошти будуть спрямовані на конкретні цілі з благоустрою територій, можливо, реконструкції якихось об'єктів. Припустимо, на утеплення дитячого саду або ремонту школи. «Грантоїди» доступу до цих грошей не отримають. По-перше, процедура відбору ініціатив передбачає експертизу міськради, виготовлення проекту і затвердження комісією.
Я вважаю, що якщо проект знаходить підтримку городян, і виділяються кошти, то контроль за їх витрачанням повинен бути подвійним – з боку міськради та громадян. Коли городяни виходять з ініціативою і безпосередньо беруть участь в її реалізації та контролі, то це стимулює формування сильної територіальної громади. Звичайно, на перших порах ми не очікуємо великої кількості пропозицій, але, думаю, через рік-другий громадських ініціатив буде більш ніж достатньо. Аналогічна ситуація була з програмою по співфінансуванню асфальтування доріг та прокладання каналізації в приватному секторі. Спочатку мало хто погоджувався, а тепер відбою немає. Вінничани побачили, що свої зобов'язання міськрада виконує, а партнерські відносини строго дотримуються.
— Чи не планується спорудження нової тролейбусної вітки?
Сьогодні найбільш актуальне питання розвитку автобусної мережі там, де технічно складно забезпечити рух електротранспорту. Наявних 59 муніципальних автобусів недостатньо. Бюджетом передбачено придбання ще 4-х, але середньої місткості. Думаю, що до кінця року відкриємо новий маршрут, який з'єднає район вул. Київської з Хмельницьким шосе.
— Швейцарські трамваї цілком забезпечують потреби міста. Тим не менш, у Вінниці стали випускати свої трамваї. Їх планується продавати?
— Готову продукцію продавати не збираємося. У нас є 40 старих вагонів КТ-4. На їх основі можна зробити 20 модернізованих вагонів. Вони передбачаються виключно для Вінниці. При цьому КП «Вінницька транспортна компанія» робить модернізований трамвай для киян, тільки КТ-3, і без сучасного дизайну. Це приклад того, що наше підприємство може модернізувати рухомий склад для інших міст.
Минулого тижня президент Петро Порошенко оглянув виробництво, і був вражений тим, що на базі заводу, а фактично трамвайного депо ми випускаємо трамваї і встановлюємо майже всі «свої» комплектуючі. Електричну частину, звичайно, доводиться закуповувати в Чехії…
Три нових трамвая, які зроблять в цьому році, будуть складатися з трьох секцій. Так от, «середню» секцію теж виготовляють у Вінниці, але на іншому підприємстві. Три таких трамвая «VinWay», пристосованих для людей з інвалідністю та мам з колясками, у цінах цього року з урахуванням коливань курсу валют обійдуться до 20 міл rel="nofollow" йонів. Той трамвай, який у Вінниці зробили в 2015-му, обійшовся держбюджету в 4 мільйони. Для порівняння, новий вагон львівського виробництва коштує 27 млн. грн., а модернізованого польського — 20 мільйонів.