Зроблено перший крок до подолання корупції у сфері земельних відносин, завдяки якому процедура розподілу землі стане простою, чесною та зрозумілою. Зроблено це завдяки законодавчій ініціативі у співавторстві з моїми колегами по парламентському Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.
Минулого пленарного тижня, 18 лютого, Верховна Рада України прийняла законопроект №2279 "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", яким заборонила передачу земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів без державних аукціонів.
Прийнятий закон суттєво знизить рівень корупції при розпорядженні земельними ділянками державної та комунальної власності, оптимізує процедуру проведення земельних торгів. А збільшення кількості проведення земельних торгів призведе до збільшення доходів, в першу чергу, місцевих бюджетів. Адже кошти, які раніше клали в свої кармани клерки, підуть до бюджетів сільських рад.
Разом з тим, відповідно до прийнятого закону, земля для учасників антитерористичної операції (АТО) під будівництво особистого житла може передаватися без аукціону.
Наступним важливим законодавчим кроком буде прийняття єдиного законопроекту, який би дав можливість територіальним громадам розпоряджатися землями державної та комунальної власності, що знаходяться в межах територій таких громад, але за межами населених пунктів. Існує кілька законодавчих ініціатив щодо вирішення цього питання, які розглядалися нещодавно на аграрному Комітеті, але найповнішим і найпрофесійнішим я вважаю законопроект 3510 за моїм співавторством. Думаю, що на найближчому засіданні парламентського Комітету ми вже будемо приймати рішення щодо єдиного законопроекту з цього питання.
Хочу нагадати про той опір, який чинила система на чолі з Держгеокадастром, щоб законопроект № 1159 «Про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами» не був навіть розглянутий у сесійній залі Верховної Ради. Адже чиновники не хочуть втрачати «ласий шматок» своїх повноважень, який є можливістю отримання немалих хабарів за рішення передачі державної землі в оренду.
Але та ідея, яка була закладена в законопроекті 1159 зробила свою справу. Як співавтор законопроекту, я переконаний, що громади на місцях краще знають, кому надати в оренду певну земельну ділянку, хто її ефективніше використає і заплатить вигіднішу орендну плату та принесе найбільші надходження до місцевого бюджету. І процес децентралізації влади, який розпочався в державі, не спинити.
Нагадаю, що саме Держгеокадастр розпоряджається наразі усіма державними землями. Результат такого господарювання – практично всі землі резерву і запасу за останні роки роздані частіше за певні суми хабарів, а місцеві бюджети, територіальні громади не отримали від цього жодної копійки. Залишилися державні землі, які знаходяться у постійному користуванні державних підприємств, установ і наукових закладів. Це декілька мільйонів гектарів. Згідно чинного законодавства такі землі не можна віддавати в оренду, а значить – отримувати орендну плату. Ціна питання – декілька мільярдів гривень і надаються вони за різними схемами у користування іншим сільгосптоваровиробникам.
Основна мета законодавчих змін – більшу частину таких земель потрібно розпаювати серед людей, які їх обробляють – працівникам сільськогосподарських підприємств.