До Конституції України доцільно внести зміни, пов’язані із реформою децентралізації, однак при цьому вкрай важливо не допустити центробіжних процесів, не дозволити протягнути федералізацію держави. Таку думку сьогодні, 29 червня, в етері телеканалу «Прямий» висловив голова Вінницької територіальної організації «Європейської Солідарності», депутат обласної ради Андрій Гижко.
Коментуючи свіже інтерв’ю голови Верховної Ради Дмитра Разумкова «Прямому», Андрій Гижко наголосив, що в Конституції України досі закріплена фактично радянська система підпорядкування населених пунктів обласним центрам. Це, на переконання політика, необхідно змінювати.
«Питання децентралізації повинне бути закріпленим у Конституції. Конкретно ми говоримо про ті досягнення, які були закріплені на рівні громад, у зміні статусу районів та областей, адже фактично в нас досі існує радянська система, коли населені пункти області фактично прив’язані до обласного центру. Така система не відображає культурні та інші особливості регіонів», – зазначив Гижко.
Разом з тим депутат Вінницької облради зізнався, що побоюється, аби Разумков не запустив процес федералізації держави замість закріплення у Конституції досягнень децентралізації.
«Я дуже переймаюся, щоб Дмитро Олександрович, представляючи монобільшість, не перейняв досвід своїх колег і під словом «децентралізація» не почав впроваджувати федералізацію, або визнання статусу ОРДЛО. Дуже велика небезпека криється у тому, як бути з тимчасово окупованими територіями: Кримом, частиною Донецької та Луганської областей. Замаскованими змінами до Конституції, внесеними начебто заради децентралізації, можна закріпити федеральний або будь-який особливий статус регіонів, тоді як Конституція говорить, що Україна є унітарною державою».
Занепокоєння в Андрія Гижка викликає і ставлення до Конституції з боку чинного президента держави. Політик нагадав, що за два роки на посаді Володимир Зеленський перебирав на себе функції судової гілки влади та підміняв судочинство санкціями від РНБО:
«Найбільша проблема України та українців полягає у тому, що ми, не читаючи базових документів, суть яких мають знати всі ще зі школи, погоджуємося наділяти президента додатковими повноваженнями. Головна задача президента – бути гарантом Конституції. Це головна функція, яку має здійснювати президент. Якщо він з перших днів перебирає на себе більше повноважень, ніж у нього є, то це вже узурпація».
Запобіжником для захисту Конституційного ладу в Україні, для збереження передбаченого Основним Законом парламентсько-президентського державного устрою та унітарності, на переконання Андрія Гижка, має бути незалежна судова гілка влади.
«Конституційний, Верховний суд, суди загальної юрисдикції повинні ставитись до президента, як до будь-якого громадянина, і кожен його крок оцінювати згідно із чинним законодавством України. Для цього потрібно виховувати нашу політичну культуру», – резюмував політик.
Контекст
У понеділок, 28 червня, Дмитро Разумков в інтерв’ю «Прямому» заявив, що Конституція України не встигає за змінами у державі, тому дещо в Основному Законі варто скорегувати. Зокрема, голова Верховної Ради наголосив на необхідності внести до Конституції відповідні поправки, пов’язані із децентралізацією в Україні. Водночас він зазначив, що змінювати Конституцію в цілому «недоречно, недоцільно та неправильно».
Також зауважимо, що Андрій Гижко не просто так порушив питання повноважень та законності дій президента у коментарі для «Прямого».
На думку багатьох експертів, шостий президент України за два роки на посаді кілька разів порушував Конституцію.
Так, 21 травня 2019 року Володимир Зеленський розпустив Верховну Раду та призначив дострокові парламентські вибори. Формальним приводом для оголошення позачергових виборів слугував розпад парламентської коаліції. До законності такого рішення виникає чимало питань, оскільки вирішити правову колізію, що виникла у Верховній Раді, міг Конституційний Суд.
Крім того, президент Зеленський надавав прямі вказівки Кабінету Міністрів, на що не має конституційних повноважень, та запустив законотворчий «турборежим», всупереч Конституції здійснюючи тиск на Верховну Раду.
«Дісталося» від Зеленського і судовій гілці влади. У березні 2021 року президент звільнив голову Конституційного суду Олександра Тупицького, скасувавши указ про його призначення. При цьому у президента з 2016 року не має повноважень звільняти голову КСУ. Підміняє роботу судової гілки влади і очолювана президентом Рада національної безпеки і оборони.
На думку експертки Центру політико-правовых реформ з питань Конституції Юлії Кириченко, Зеленський запровадив в Україні президентсько-парламентський державний устрій та використовує неконституційні повноваження.
Нагадаємо, у День Конституції вінничани вимагали розслідувати ймовірну держзраду президента Зеленського.
Актуальні новини Вінниці та області в нашому Telegram-каналі та на Facebook-сторінці