«Батьків просто поставили перед фактом»: у Бершадській громаді оптимізують школи

Сесія Бершадської міської ради 23 липня розглянула питання перепрофілювання та реорганізації низки закладів освіти у селах громади. Розглянули депутати і ліквідацію Луговацького дитячого садку «Сонечко». І хоча останній проєкт рішення депутати міськради не ухвалили, решту проєктів, які стосувалися реорганізації шкіл та садків, все ж затвердили. Проти непопулярних рішень активно виступили місцеві активісти, яких підтримала міська фракція «Європейської Солідарності».

Мітинг перед сесією

Вже о 9:00 неподалік адміністративної будівлі, де мала відбутися багато в чому вирішальна для громади сесія, почали збиратися селяни, а також учні шкіл, які підпадали під «оптимізацію». Громадяни обурювалися, адже фактично за формулюваннями «реорганізація» чи «перепрофілювання» стояла ледь не ліквідація школи. Тому почали ще завчасно писати звернення до депутатів та особисто приїхали на сесію, аби спробувати завадити рішенням, через які дітям довелося б добиратися до школи в інші населені пункти. Дехто з депутатів людей почув. Відтак, на захист громадян став депутат Бершадської міської ради від «Європейської Солідарності», голова Бершадського териториторіального осередку партії Олексій Січак.

«До мене звернулися люди з наших навколишніх сіл. На сьогоднішній день йде оптимізація шкіл. І батьків просто поставили перед фактом, що більшість шкіл оптимізують, так би мовити. І діти будуть змушені їздити ледь не за 20-30 кілометрів у школи. Це батьків дуже обурило, ніхто з ними цього не погоджував. Були «слухання», але вони проводилися так, що батьків просто поставили до відома. І наша фракція дослухалася до людей, вони написали з кожного села офіційні звернення. І ми будемо відстоювати інтереси наших громадян. Люди приїхали на сессію, також будуть присутні. Спробуємо донести до наших депутатів, щоб не закрити наші школи. На сьогоднішній день основне питання стоїть в розподілі землі, школи винесли наостанок. Хочуть зекономити кошти. Зі слів голови, близько 8 мільйонів гривень вони зекономлять, якщо закриють школи. Але це ті кошти, які ми маємо економити на інших галузях, а витрачати на шкільну програму, на освіту, на медицину. На превеликий жаль, в нашій громаді перемогли кандидати в депутати, але, в тому числі, і на посаду голови, від партії Гройсмана. А, як показує практика, вони людей не слухають. Їхня задача ‒ економити кошти. А куди вони їх витрачають і на що ‒ незрозуміло. Я хочу, щоб люди зрозуміли, що таке партія Гройсмана, і що таке ‒ «Європейська Солідарність». І хто насправді захищає інтереси людей. Закривати лікарні і школи ‒ це не вихід», ‒ каже депутат.

Селяни ж, які звернулися до Олексія Січака, кажуть, що виїхати до інших сіл у школи взимку практично неможливо. Проблемою є також дистанційне навчання.

«В нас просто гори такі страшні. Зимою до нас автобус не спускається через це. Та і я свою дитину ніколи в житті не відпущу їхати в таких умовах. По-друге, в нас немає інтернету в селі. Не хочуть проводити, бо він нормально не працює, «не ловить». Не те, що не хочуть люди, а зв’язку немає. І вони (місцева влада ‒ прим. авт.) хочуть ще дистанційне навчання на зиму запровадити, якщо діти не зможуть виїхати. А як вони виїдуть, якщо дорогу замете? А як вони будуть вчитися, якщо в нас зв’язку немає?», ‒ каже мешканка села Кидрасівка.

Загальноосвітню школу І-ІІ ступеня в селі, за проєктом рішення, мали перепрофілювати на Кидрасівську початкову школу та приєднати до неї Кидрасівський дитячий садок «Вишенька». Відтак, учням 5-го класу і старшим доведеться щодня їздити на навчання до інших населених пунктів.

«Ми всі вчилися в тому селі. Я проти того, щоб закривали школу. Кажуть, що через малу кількість дітей. Зроблять хутір з села», ‒ ділиться інша мешканка Кидрасівки.

Також проти перепрофілювання протестували жителі Малої Киріївки, чий навчальний заклад має стати філією Устянського опорного закладу загальної середньої освіти.

Багато з присутніх громадян, а також самі педагоги, пішли на сесію міськради з надією вплинути на рішення депутатів. Втім, через те, що «найболючіші» питання винесли на кінець порядку денного, та тривалі обговорення інших питань, серед прибулих на засідання громадян до кінця сесії залишилися далеко не всі.

Сесія та пов’язані питання

Сесія Бершадської міської ради розпочалася о 10:00, а в порядку денному було 56 питань, з повним переліком яких можна ознайомитися за ЦИМ посиланням. Загалом, через тривалий процес голосування та обговорення, сесія протривала до вечора. Більшість питань депутати погодили, єдиним «каменем спотикання» стала ліквідація Луговацького дитсадку «Сонечко». Для даного проєкту рішення не вистачило голосів.

На сесії були ухвалені й інші питання, які стосувалися виділення додаткових коштів. І деякі з них викликали питання в окремих депутатів, адже передбачали чималі суми видатків. У той час, коли представники місцевої влади, говорячи про перепрофілювання шкіл, зазначали, що такі дії призведуть до зменшення витрат.

Серед іншого, депутати проголосували за розподіл 1,5 мільйонів гривень на програму забезпечення виконання рішень суду та відшкодування судового збору при розгляді справ у судах на 2022-2025 роки, а також розподіл 3,75 мільйонів на фінансування програми «Поліцейський офіцер громади». Водночас, депутат Бершадської міськради від фракції «Голос» Анатолій Козоріз відзначив, що в проєкті рішення відсутня порівняльна таблиця: яка сума була початковою, а яка ‒ новою. І це, за його словами, суперечить регламенту. До того ж, значно зросла початкова сума витрат.

«Яка сума була передбачена попередньою програмою, і яка сума є тепер ‒ цієї різниці ми не бачимо. Якщо ми готуємо проєкти рішень, ми маємо їх готувати до тих нормативних проєктів, які самі приймаємо. Це перше. Друге ‒ коли ми були проти даної програми, нас переконували, що дана програма ‒ всього-навсього 550 тисяч, це тільки на утримання автомобілів, на бензин, більше не буде. А тут виявляється, що програма також розповсюджується на утримання поліцейських офіцерів громади, і вже 3 мільйони 750 тисяч… Скажіть, будь ласка, наскільки необхідні, навіть в місті Бершаді, ті приміщення? Що, в тому приміщенні, де був дільничий, вже немає кабінету, що треба окремі приміщення? І по мільйону гривень треба на це «викинути»?», ‒ каже Козоріз.

На вищезгадані видатки звернув увагу і депутат від «ЄС» Олексій Січак.

«Півтора мільйона в нас зараз витрачається через недбалих керівників. Понад 3,5 мільйонів зараз виділяється на поліцейських. Але ми хочемо на школах зекономити 8 мільйонів. А вже 5 знаходимо. А віднести школи на останні питання… Ми зараз поприймаємо по 5 мільйонів, 3 мільйони, і будь ласка. Школи закриємо. Те, що пропонується щодо шкіл, це майже те саме, що закриття. До прикладу, автобус з Кидрасівки навіть виїхати не зможе», ‒ каже депутат.

Обидва проєкти, як й переважна більшість інших питань, більшістю голосів були ухвалені.

Шкільні автобуси та «оптимізація» шкіл

Серед питань, які стосувалися безпосередньо навчального процесу, були два щодо програми «Шкільний автобус». Зокрема, одне з питань вносить зміни до програми на цей рік. Зокрема, за пропозицією начальниці відділу освіти та спорту Оксани Тартачної, серед змін ‒ підвіз дошкільнят до навчальних закладів. Така зміна викликала чимале обговорення, адже підвіз маленьких діток в зимовий період може бути небезпечним для життя та здоров’я малюків, на думку окремих депутатів. Відтак, серед іншого, на сесії була озвучена пропозиція облаштувати в автобусі, який возитиме дошкільнят, дитячі крісла. І хоча міський голова Віталій Драган під час засідання підтримав таку ідею, подальша її доля поки що невідома.

Також була ухвалена програма «Шкільний автобус» на 2022-2025 роки. Загальна сума витрат з міського бюджету на цю програму складає 26 299 800 гривень. Як зазначається в проєкті рішення Бершадської міськради, в межах Бершадської міської територіальної громади функціонує 24 заклади загальної середньої освіти, з них у сільській місцевості – 21 ЗЗСО. Підвозу потребують 417 учнів з восьми закладів. З них 406 під’їжджають шкільними автобусами за кошти місцевого бюджету, решта ‒ за кошти батьків.

Однак, при створені закладів нового типу, у тому числі і опорних закладів, (про які мова піде далі) збільшення парку шкільних автобусів, фактично, необхідність.

За даною програмою, має забезпечуватися підвоз учнів, які проживають на відстані більше 3 км, до закладів загальної середньої освіти громади. А відповідно до ухвалених змін ‒ і вихованців дитячих садочків. Також цими автобусами возитимуть випускників до місць складання ЗНО, а також учнів-учасників олімпіад, конкурсів, семінарів тощо. За проєктом, автобусний парк до 2025 року хочуть збільшити до 12 автобусів.

Що стосується перепрофілізації навчальних закладів, то тут у відділі освіти, окрім питання економії, спираються також на Закон України «Про повну загальну середню освіту» та його статтю 35.

«Тобто, у нас в громаді будуть: початкові школи, гімназії та ліцеї. Початкова школа: 1-4 класи, гімназії, базова освіта, ‒ 5-9 класи, та ліцеї, якщо буде відповідне рішення, ‒ 10-11 класи», ‒ зазначила під час своєї доповіді Оксана Тартачна.

Тим не менш, дана ситуація викликає обурення як у вчителів, так і в батьків.

«На сьогоднішній день в нашій школі працює 18 педагогів. В разі перепрофілювання 6 із них лишається повної ставки, тобто, 18-годинного тижневого навантаження. Двом вчителям залишається до пенсії два роки. Як їх забезпечити годинами, якщо в них лишається 5 чи 8 годин на тиждень? Як завершити свою діяльність цим працівникам? Адже, відповідно до статті 25 Закону України «Про освіту», всі працівники мають бути забезпечені тижневим навантаженням у 18 годин. Також ми досить конкурентноспроможна школа на сьогоднішній день. В нас висококваліфікований педагогічний склад. Вчителі проводять районні семінари, обласні семінари. Діти отримують якісні знання, вони мають гарні результати ЗНО. Ми можемо пишатися своїми дітьми. Але скажіть, як цим дітям, які провчилися 9-10 років у стінах рідної школи, пропрацювали зі своїми вчителями, куди їм йти? Це діти 14-16 років. Це підлітки. Уявіть, коли ці діти підуть у новий колектив, в нове, фактично, суспільство. Як їх сприймуть? Підлітки ‒ жорстокі. В нас на вустах завжди питання булінгу. Діти часто дуже негативно налаштовані один проти одного. Як сприйматимуть цих діток? До того ж, комусь через рік чи два складати ЗНО. Чи не вплине це на якість їхніх знань і чи не вплине це на подальше їхнє отримання професії?…
…Всі батьки, я теж, я мама учня, проти цього. Я хочу, щоб моя дитина закінчувала свою рідну школу, в якій вона навчається. І так само випускники, куди вони подінуться?», ‒ турбується вчителька Великокиріївської школи, яка, за її словами, також представляла захист педагогічних працівників, адже є головою профспілки свого навчального закладу.

Загалом, під перепрофілювання потрапили:

Бирлівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів. Тепер це буде Бирлівська гімназія. Тим не менш, проєктом рішення передбачено створення структурного підрозділу ‒ початкової школи на базі гімназії.

Лісниченський ЗЗСО І-ІІ ступенів ‒ на гімназію. Відповідно, також з початковою школою на базі закладу.

Великокиріївську школу І-ІІІ ступенів ‒ на гімназію. З початковою школою. Але старшокласникам вже доведеться шукати собі інший навчальний заклад, адже 10-11 класи ‒ не передбачені.

Вищезгадану Кидрасівську школу І-ІІ ступенів ‒ на початкову школу з дитячим садочком на базі закладу.

Михайлівську школу І-ІІ ступенів ‒ на початкову школу. Її також об’єднають з місцевим садочком «Малятко».

Поташнянський ЗЗСО І-ІІ ступенів ‒ на гімназію. На базі школи також створять підрозділ початкової школи та дошкільної освіти. Відтак, до закладу приєднають місцевий дитячий садочок «Сонечко».

Також було реорганізовано Війтівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Світлячок». Його приєднали до Війтівського дитсадка «Мрія», який також отримає статус ясел.

Устянський дитсадок «Світанок» приєднали до Устянського ЗДО (ясла-садок) «Барвінок».

Водночас, було ухвалено створення Устянського та Красносільського опорних закладів загальної середньої освіти. Обидва заклади ‒ колишні загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів.

До Устянського ОПЗЗСО у вигляді філій приєднають Малокиріївський заклад загальної середньої освіти I-II ступенів та Малокиріївський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Ромашка».

До Красносільського ОПЗЗСО у вигляді філій приєднають: Крушинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів, Крушинівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Пролісок», Маньківський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів та Шумилівський навчально-виховний комплекс.

Нагадаємо, наприкінці квітня депутати з фракції «Європейської Солідарності» у Вінницькій обласній раді пропонували Верховній Раді внести зміни до нової редакції Закону України «Про повну загальну середню освіту». Як було зазначено у зверненні, у законі були закладені положення, спрямовані на формування мережі ліцеїв, які мали б забезпечувати надання трирічної якісної профільної середньої освіти протягом 10-12 років навчання. При цьому профільні ліцеї можуть бути утворені лише в населенних пунктах з населенням більше 50 тисяч людей. Для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів (стаття 32). Такі норми у фракції ЄС в облраді вважали несправедливими та такими, що суперечать Конституції.

Нещодавно Верховна Рада затвердила необхідні поправки. Маленькі територіальні громади зможуть створювати ліцеї для старшокласників. Підтриманий нардепами законпроєкт №4629-1 передбачає, що засновником профільного ліцею може бути будь-яка громада, яка спроможна на це. Наразі ж це прерогатива обласних рад або громад з населенням понад 50 000 осіб. ОТГ дозволили виконувати функції засновників ліцеїв до 1 вересня 2027 року. Відповідно до закону, у такому ліцеї має бути мінімум два класи та 3 профілі. Разом з тим, опорні заклади освіти також зможуть забезпечувати здобуття не лише початкової та базової середньої освіти, а й профільної середньої.