Минулого року вперше за чверть століття Вінницький обласний краєзнавчий музей відновив роботу археологічної експедиції. Під час досліджень, основною метою яких було створення Археологічного атласу, науковці виявили чимало знахідок на території П’ятничанського лісу. Крім уже відомого дослідникам городища раннього залізного віку і поселення слов’ян, в урочищі експедиція виявила величезний курганний могильник і два раніше невідомих поселення.
Детально про досліджені об’єкти розповіли на сторінці музею у Facebook.
В своїй невеличкій «онлайн-екскурсії» співробітники закладу розпочинають «свій шлях» з вулиці Івана Богуна та рушають на північ вздовж Південного Бугу.
Перша зупинка – стоянка доби пізнього палеоліту 18-10 тис. років тому та поселення початку ранньої залізної доби першої половини 1 тис. до н. е. Цей двошаровий об’єкт був відкритий експедицією Вінницького обласного краєзнавчого музею у минулому році. Археологи виявили тут значну кількість ліпного посуду ранньозалізної доби, фрагменти кісток тварин зі слідами розрубування, скупчення риб’ячої луски та кістки правої руки дитини віком 8-10 років. Нижче культурного шару ранньозалізної доби виявлено знахідки пізнього палеоліту 18-10 тис. тому.
Другий пункт подорожі – слов’янське поселення 8-9 ст. Як розповідають музейники, його у 1959 році відкрив вінницький археолог Павло Іванович Хавлюк. Зовні територія пам’ятки нічим не відрізняється від звичайного поля. Розкопки на поселенні ніколи не проводились, але при уважному обстеженні на поверхні можна побачити уламки кераміки, характерної для слов’ян вказаного періоду.
«Значно помітнішим, а подекуди навіть вражаючим є наступний археологічний об’єкт – величезний курганний могильник. Описуючи його у 2020 році, учасники музейної експедиції нарахували 227 земляних насипів. Із них 36 були з грабіжницькими ямами. У відвалах однієї з таких ям археологи знайшли фрагменти посуду, з яких вдалося зібрати майже цілий горщик», ‒ розповідаєтсья в дописі.
За словами фахівців, подібні посудини характерні для милоградської археологічної культури 7-1 ст. до н. е.
Четвертий об’єкт – ранньомодерне поселення, попередньо датоване 17-18 ст. Зовні воно нічим не відрізняється від лісової гущавини. Однак у 2020 році археологи знайшли тут на поверхні незначну кількість уламків гончарного посуду, а заглибившись в землю, ‒ натрапили на шар глиняної обмазки.
П’ятою зупинкою науковців стали залишки давніх укріплень.
«Це оточене захисним валом та ровом городище. Воно має округлу форму і додатковий вал, що перетинає розташовану східніше балку. Поодинокі знахідки кераміки на городищі дозволяють його датувати раннім залізним віком, першою половиною 1 тис. до н. е. Прогулявшись залишками укріплень віком у майже 3 тисячі років можна вийти на лісову стежку, яка йде вздовж струмка», ‒ розповідають в музеї.
Довідково
Археологічний атлас Вінницької міської об’єднаної територіальної громади замовив Департамент архітектури Вінницької міської ради. Для підготовки Атласу науковцям потрібно було обстежити всі вже відомі пам’ятки на території громади, а також виявити раніше не досліджені об’єкти.
Фото – з фейсбук-сторінки музею
Головні новини дня – в нашому Telegram-каналі
Також запрошуємо на нашу Facebook-сторінку