24 березня на станцію «Академік Вернадський» вирушила 26-та річна Українська антарктична експедиція (УАЕ). Серед 12 учасників експедиції ‒ уродженець Вінниччини, метеоролог Олександр Афтенюк. Для науковця це вже третя зимівля на антарктичній станції.
Як повідомляють в Національному антарктичному науковому центрі, учасники експедиції проведуть на крижаному континенті близько 13 місяців. В центрі зазначають ‒ команда знову є «наймолодшою» серед усіх попередніх експедицій, але очолив її один з найдосвідченіших українських полярників.
«Торік ми відправляли в Антарктику наймолодшу експедицію за всі роки – середній вік учасників був 37. Цього року, в 26-й УАЕ, середній вік ще менший – майже 36, а наймолодшому учаснику в квітні виповнюється 25 – тобто він ровесник передачі нашої станції Україні від Великої Британії. Тож ми продовжуємо відкривати антарктичну науку для молоді, даючи їй більше шансів самореалізуватися й долучитися до проведення світових досліджень, залишаючись українськими вченими», – зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Водночас, зазначають науковці, керівником УАЕ буде рекордсмен за кількістю зимівок на «Вернадському» – вчений-геофізик з Харкова Богдан Гаврилюк. Для нього це буде вже дев’ята річна експедиція (до цього максимальна кількість зимівель в УАЕ не перевищувала 8). Дослідник також буде найстаршим членом команди й зустріне на станції 49-й день народження.
Загалом у 26-й експедиції буде 12 учасників: 7 науковців, лікар, кухар, дизеліст, системний механік та сисадмін. З них 11 чоловіків та 1 жінка – біологиня Оксана Савенко, яка вже вдруге їде на зимівлю (це також рекорд, раніше жодна жінка двічі не зимувала).
У 26-й УАЕ найбільше представників Харківщини – 3, Києва та Чернігівщини – по 2. Також по 1 учаснику з Вінницької, Запорізької, Полтавської, Київської та Львівської областей.
Склад 26-ї Української антарктичної експедиції
Богдан Гаврилюк (1972 р.н., Радіоастрономічний інститут НАН України, м. Харків) – начальник станції, геофізик (дев’ята зимівля);
Ян Бахмат (1996 р.н., Радіоастрономічний інститут НАН України, м. Харків) – геофізик (перша зимівля);
Олександр Афтенюк (1988 р.н., Український гідрометеорологічний інститут ДСНС та НАН України, с. Студена, Вінницька обл.) – метеоролог (третя зимівля);
Олександр Надточій (1978 р.н., Чернігівський обласний центр з гідрометеорології, с. Покошичі, Чернігівська обл.) – метеоролог (третя зимівля);
Оксана Савенко (1981 р.н., Національний антарктичний науковий центр, м. Київ) – біолог (друга зимівля);
Вадим Ткаченко (1992 р.н., Приазовський національний природний парк, м. Мелітополь, Запорізька обл.)– біолог (перша зимівля);
Антон Пуговкін (1991 р.н., Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків) – біолог (перша зимівля);
Андрій Хитрий (1986 р.н., м. Полтава) – лікар (перша зимівля);
Артем Ігнатенко (1991 р.н., м. Славутич, Київська обл.) – кухар (перша зимівля);
Олександр Книжатко (1980 р.н., с. Пукеничі, Львівська обл.) – дизеліст-електрик (перша зимівля);
Олександр Милашевський (1983 р.н., м. Чернігів) – системний механік (перша зимівля);
Ярослав Дозоров (1973 р.н., м. Київ) – системний адміністратор зв’язку (перша зимівля).
Підготовка до експедиції
В Науковому центрі повідомляють, що перед відправкою в Антарктиду вся команда пройшла обов’язковий тижневий тренінг, отримавши знання та навички, потрібні для роботи й життя на станції. Починаючи від лекцій про напрями досліджень на «Вернадському» та правовий статус Антарктики і закінчуючи роботою з обладнанням та тренуваннями з пожежної безпеки. Важливою складовою тренінгу також було злагодження колективу під наглядом психологів. Майбутні полярники вчилися взаємодіяти між собою в умовах, наближених до станції.
Підтримкою роботи станції займатиметься здебільшого команда життєзабезпечення. Оскільки зараз на «Вернадському» триває масштабна модернізація, то троє фахівців – дизеліст, системний механік та сисадмін – поїхали в експедицію на місяць раніше, щоб долучитися до встановлення та налаштування нового обладнання, з яким їм доведеться працювати.
Більша ж частина експедиції вирушила до Антарктиди 24 березня, з аеропорту «Бориспіль». Їхній шлях проляже через Туреччину, Бразилію та Чилі, де на команду чекає 2-тижневий карантин. Відтак кораблем вони мають дістатися станції.
Через пандемію COVID-19 й різкий ріст захворювань в Україні перед відправкою полярники максимально обмежили всі контакти та пройшли тести на наявність вірусу, а Центр не влаштовував традиційні урочисті проводи експедиції за участі медіа та інших гостей. Але одну традицію, кажуть науковці не змінив навіть COVID-19: фото команди біля пам’ятника Грушевському в Києві.
Тонкощі роботи науковців
Основними завданнями учасників річної експедиції є:
- проведення щоденних вимірювань;
- проведення запланованих досліджень;
- підтримка роботи станції.
Як йдеться в повідомленні Національного антарктичного центру, щоденні вимірювання проводяться за низкою напрямів і є безперервними впродовж кількох десятиліть. Частина з них започатковані ще британськими вченими, інші додались в український період.
Наприклад, метеорологічні вимірювання тривають з 1947 року й використовуються як для прогнозування погоди в Україні та світі, так і для глобальних прогнозів змін клімату на планеті.
Один з найдовших рядів спостережень на «Вернадському» також за концентрацією озону в атмосфері – з 1957-го. Свого часу він дав змогу британським дослідникам відкрити таке явище, як озонова діра, а зараз уже українські вчені проводять постійний моніторинг її стану.
Понад два десятиліття тривають започатковані українськими вченими вимірювання стану іоносфери.
Заплановані дослідження за п’ятьма основними напрямами:
- геокосмічні;
- геолого-геофізичні;
- гідрометеорологічні;
- океанографічні;
- біологічні.
Наприклад, вчені продовжать глобальний моніторинг грозової активності в атмосфері нашої планети, вивчення будови льодовиків із допомогою георадару та дослідження міграцій китів за допомогою фотоідентифікації.
Окрім того, науковці планують започаткувати низку нових досліджень. Зокрема, з використанням потужного метеорадару вивчатиметься формування хмар та опадів, а у китів вивчатимуть їхні «мови» та «діалекти», записані за допомогою гідрофонів.
Докладніше про всі ці та інші дослідження в Науковому центрі розповідатимуть впродовж експедиції.
Учасники 25-ї експедиції, в свою чергу, мають невдовзі повернутися з Антарктики.
Фото ‒ з сайту ДУ «Національний антарктичний науковий центр»
У нашого сайту тепер є Telegram
Також запрошуємо на нашу Facebook-сторінку