Володар ідеального рекорду, вінницький нокаутер першої середньої ваги (до 69,9 кг) Сергій Богачук (18 перемог – 0 поразок, 18 перемог нокаутом) дав інтерв’ю для YouTube-каналу «Боксерська правда» (текстова версія – vringe.com). Четвертого березня на Богачука чекає бій проти американця Брендона Адамса (22-3, 13 КО).
– Здрастуй, Сергій. Як твоє здоров’я?
– Привіт. Нічого. Дякувати Богу, все добре.
– Коли переносили бій з Адамсом, у всіх ЗМІ писали «через хворобу Сергія Богачука». Ти все-таки перехворів на коронавірус?
– Так, я перехворів на коронавірус. Я переніс коронавірус дуже легко. Зараз відчуваю себе нормально. Зараз вже готовий до бою, все класно. Я нормально переніс хворобу, в легкій формі. У мене тільки один раз піднялася температура. Але була ломота у всьому тілі, як ніби мене побили, і сильно боліла голова. Я втратив смак і запах.
– Сергій, як ти прийшов в бокс, що тебе спонукало?
– З самого дитинства я хотів займатися якимось видом спорту, щоб вміти постояти за себе. Я виріс в такому районі, де ми постійно билися на вулицях, постійно були якісь конфлікти, і у мене перша мета була – навчитися постояти за себе. Але на той момент не було такої можливості. Були якісь платні секції, десь не було можливості ходити.
І в один момент в школу прийшов тренер… Він тільки починав і набирав групу. Мене зацікавило те, що він сказав «безкоштовно». Я в той же день ввечері пішов туди, взяв ще з собою двох однокласників, знайшов той зал – прийшли, домовилися. І ось так я почав тренуватися. Потім поміняв одного тренера, другого, поміняв зал, і так потроху врешті знайшов те, що мені потрібно. Я почав тренуватися у Миколи Маньківського у Вінниці. Там тренер такий серйозний, серйозна дисципліна – і пішли результати. Я рік у нього потренувався і вже показав хороший результат на чемпіонаті України з юніорам. Потім через рік або півтора я виграв чемпіонат України серед молоді. І тоді вже поперло.
– Які у тебе досягнення в аматорському боксі?
– Чемпіон України серед молоді, дворазовий чемпіон України до 22 років, другий на чемпіонаті України серед дорослих. У WSB показував хороші бої, і вже після бою з Сотолонго, коли я виграв у Олімпійського чемпіона, тоді мене вже помітили, тоді я став уже на слуху.
– За технікою твоєю, на тебе подивишся – ти постійно йдеш вперед, здійснюєш тиск. Багато хто називає твою техніку мексиканською.
– Знаєш, давай будемо відверті. Грубо кажучи, на мою техніку подивитися … Було багато людей, хто чесно говорив: «Якийсь незрозумілий вискочив, як на коні скаче, якась така техніка крива, незрозуміла і перемагає дійсно хороших пацанів». Я такі бої давав хорошим пацанам, і ніхто не міг зрозуміти, що в мені такого, чому я так можу боксувати і вигравати у них. Начебто нічого у мене такого немає – кривий, незручний, косий, а виходжу і виграю. Я дуже незручний як боксер. Всі запитують: «Який боксер мені подобається?» Я кажу – у мене немає такого, щоб я когось наслідував. У мене свій стиль. Стиль Сергія Богачука. Я роблю свою роботу.
– З приводу роботи з Абелем Санчесом, в інтернет-співтоваристві існує думка, що у Санчеса «бронелобі» боксери. Грубо кажучи, він таких в принципі і набирає, які пруть вперед. Він їм дає вітаміни, і вони пропускають удари, але йдуть, йдуть, йдуть …
– Неправда. Щодо вітамінів у Санчеса така логіка – ти молодий, ти не втомлюєшся, тобі не потрібні вітаміни, ти вітаміни можеш брати з фруктів, овочів, м’яса. Як максимум він може дати вітамін C і протеїн. Каже, тобі цього вистачить.
– А що ти можеш сказати щодо того, що він бере боксерів, які йдуть напролом?
– Взагалі, як тренер він дуже хороший, він дуже дисциплінований. У нього в першу чергу – це дисципліна. Він нікого не шкодує, у нього в 7 ранку з понеділка по суботу ти повинен бути внизу, на тренуванні. Вранці біг – 100%, днем ти повинен бути або на спарингу, або на фізиці – це 100%. Раз не прийшов, другий раз не прийшов – неважливо, чемпіон, не чемпіон … Я бачив, як він чемпіона виганяв з бази. Тобто той зібрав речі і поїхав. У нього дисципліна залізна. Ти на тренуваннях повинен бути як штик – вчасно і чітко.
Потім як стратег він дуже хороший. Він мені багато такого порадив, що я не знав. Є деякі незаборонені удари, але про них мало хто знає. Наприклад, по любителям коли боксував, за лікоть бити – попередження. У професіоналах суддя увагу на це не звертає. Боксерів, хто тримає вузько лікті, можна бити за лікоть. Такі ось моменти. Я не буду про них розповідати. Як стратег він хороший, розповідав різні такі речі.
Зараз я працюю з Менні Роблесом. З ним можна розмовляти, а Санчес він такий диктатор – або як він скаже, або ніяк. Ти не можеш сказати: «Мені краще так». Він скаже – йди працюй з іншим тренером. Це єдине, що мені не подобалося. А взагалі, як людина він дуже хороший. Він дуже чесний, він ніде нікого не кине, намагається, щоб все було по-правильному. Дуже пунктуальний. Я як тренеру йому дуже вдячний. Він багато чого мені дав: боксерського досвіду, боксерських знань. Він цікавий тренер, але просто не всім підходить.
– Санчес тебе особливо не ламав, не міняв, додавав нові фішки, але в принципі ти залишився тим же Богачуком, який був?
– Те, що він мені давав, мені підходило. Він давав дуже хорошу фізику. Він давав багато бігу, а бігати я люблю з самого дитинства. Він давав мені багато спарингів, багато хороших спаринг-партнерів. Він дав мені тільки те, що мені треба було.
– Тобі зараз складно перебудуватися з Роблесом під більший захист?
– Спочатку було складно. Тому що я звик весь час йти, тиснути, бити. А коли ти починаєш працювати на захист, то трохи збавляєш. Ти вже не можеш стільки сипати ударів, стільки йти, бити, тому що ти втрачаєш час на захист. Спочатку було складно, а потім потроху «переламали». Вже зараз більше на захист працюю. І вже в цьому бою це буде видно. Менні говорить, потрібно розумно пресингувати, не підставляти голову. Каже: «Це нікому не треба – донести 10, а пропустити 8. Це погано. Чим менше ти ударів зараз пропустиш, тим довшою буде твоя боксерська кар’єра ».
– У Санчеса в таборі тобі доводилося спарингувати з Головкіним?
– Це було ще на початку. Я з ним раз або два спарингував небагато. Я не скажу, що це були спаринги конкретні, але було таке, що я з ним проводив пару раундів.
– Це не був американський спаринг «до останнього»?
– Ні-ні, такого не було. Я тоді приїхав ще молодим пацаном, тільки починав в професіоналах. У мене було пару боїв, а він уже був тоді на такому рівні. Зрозуміло, що він зі мною працював не на повну силу, але я відчув, якщо чесно, цю міць. Він саме такий збитий конкретний мужик. Бив начебто не сильно, але відчуваєш, що у нього руки, як залізні. Дуже міцний фізично.
У нашого сайту тепер є Telegram
Також запрошуємо на нашу Facebook-сторінку