У Парижі померла всесвітньо відома актриса

Новини Світу

Французька актриса данського походження Анна Карина померла в суботу в Парижі у віці 79 років. Про це повідомляє в неділю AFP з посиланням на заяву її представника.

  • Анна пішла з життя в паризькій клініці, вона страждала від раку, — розповів її агент Лоран Баландра.

За його словами, поруч з нею в останні хвилини знаходився її чоловік — американський режисер Денніс Беррі.

  • Сьогодні французький кінематограф став сиротою. Він втратив одну зі своїх легенд, — відреагував на звістку про смерть актриси міністр культури Франції Франк Ріестер. — Її погляд — це погляд нової хвилі. Він залишиться таким назавжди.

Анна Карина (справжнє ім’я Ханна Карін Бланке Байєр) народилася 22 вересня 1940 року в Копенгагені (Данія). Почавши творчий шлях з виконання пісень в кабаре, вона в подальшому почалася зніматися в рекламі і короткометражках. Будучи ще неповнолітньою вирушила до Парижа. У Франції, за порадою модельєрів П’єра Кардена і Коко Шанель, вона придумала свій творчий псевдонім.

Її майбутній чоловік — французький режисер Жан-Люк Годар помітив її в одному з рекламних роликів і запропонував невелику роль у своїй дебютній повнометражній картині “На останньому диханні” (1960) з Джин Сіберг і Жан-Полем Бельмондо, однак Карина відмовилася. У 1961 році вона погодилася зіграти в його фільмі “Жінка є жінка” і в тому ж році вони одружилися. Їх шлюб тривав до 1967 року, і за цей час вона встигла знятися в семи його фільмах, в тому числі в “Божевільний П’єро” (1965), в якому одну з головних ролей також виконував Бельмондо. Крім того, вона знімалася в картинах інших режисерів: італійця Лукіно Вісконті і француза Жака Ріветта.

Після розлучення з Годаром актриса почала активно будувати театральну кар’єру, зокрема, виступала в головній ролі в спектаклі “Монахиня” за романом французького письменника Дені Дідро. Вона також знімалася в телесеріалах і присвятила себе літературній творчості: з-під її пера вийшли романи Vivre ensemble (1973), Golden City (1983), On n’achète pas le soleil (1988) і Jusqu’au bout du hasard (1998).

Джерело: УНН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *