У холі головного корпусі Донецького національного університету у вівторок, 3 вересня, відкрили погруддя Василя Семеновича Стуса – Героя України, поета, прозаїка, перекладача, літературознавця та правозахисника. Стус був випускником ДонНУ, нині навчальний заклад носить його ім’я.
Скульптуру поета та дисидента виконав Анатолій Бурдейний – художник декоративно-прикладного мистецтва, член Національної Спілки художників України, автор пам’ятника Василю Стусу на однойменній площі у Вінниці
Як інформує часопис вишу «Університетські вісті», відкрив урочистий захід ректор Стусівського університету, Заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор Роман Гринюк. Він наголосив на знаковості події для Університету та України:
- Сьогодні напередодні дня пам’яті Василя Стуса – Героя України, нашого випускника, патріота, громадянина, поета, ми зібралися тут в холі головного корпусу Університету, для того, щоб відкрити пам’ятне погруддя Василя Стуса. Колеги знають, що у Донецьку залишився барельєф Василя Семеновича. При чому певний час він знаходився в окупованому Донецьку, як свідчення того, що Донбас – це Україна, що Донбас є і залишається Українським. Перемогу наближують ті, котрі зараз захищають Український Донбас. Переконаний, що цей образ Василя Стуса буде завжди нагадувати поколінням стусівців про незламність духу, вірність громадянській позиції і безумовну любов до України».
Голова Вченої ради Стусівського університету, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету Анатолій Загнітко наголосив, що ідея відкриття пам’ятника Василю Стусу виникла ще у мирному українському Донецьку:
- Це надзвичайно хвилююча мить. Надзвичайно приємно, що сьогодні реалізується одна з ідей нашого ректора про відкриття погруддя Василя Стуса. Ще в далекі 2013-2014 роки обговорювалася ідея про відкриття повноцінного пам’ятника Василя Стуся біля Донецького національного університету. Василь Стус прийшов в Університет і він, як на мене, не пішов з нього. Стус був у слові, Стус утвердився у слові, Стус живе у слові, Стус повернувся у слові. Безперечно, Ім’я Василя Стуса – це висока честь для самого колективу, адже Ім’я зобов’язує.
Тріумфом святкового дійства стало здійснення почесної місії Романом Гринюком та Анатолієм Загнітком: зняття символічної жовто-блакитної стрічки та урочисте відкриття погруддя Василя Стуса.
Учасники заходу згадували навчання Василя Стуса у Сталінському державному педагогічному інституті, його становлення як митця та громадянина, творче зростання, життєві віхи, Стусівські читання та Конгрес україністів у Донецьку.
Організатори зустрічі також згадували про відкриття барельєфу Василю Стусу в Українському Донецьку, за адресою вулиця Університетська, 24, де навчався Василь Стус, пригадали й те, що в Донецьку, через рік після окупації, зі стіни філологічного факультету зірвали пам’ятну дошку і барельєф поету. Доктор філологічних наук, професор кафедри теорії та історії української та світової літератури Віра Просалова поділилася спогадами про відкриття меморіальної дошки Василю Стусу, ще у мирному Донецьку:
- Сьогодні у цю хвилюючу мить мимоволі пригадуються події 2001 року, коли на корпусі філологічного факультету, де у 1954-1959 роках навчався Стус, була відрита меморіальна дошка. Відтоді корпус філологічного факультету став місцем зібрань у пам’ятні вересневі дні, і в холодні січневі дні, коли вшановували ювілеї від дня народження поета. Віра Андріївна наголосила: «Сьогоднішній захід – це підтвердження остаточного повернення Василя Стуса, це відновлення його пам’яті, це ще одне підтвердження, що Університет пам’ятає та шанує своїх випускників. Vivat, Аlma Mater, чиї випускники продовжують славу Аlma Mater!
Організатори заходу висловили сподівання, що вже невдовзі на корпусі філологічного факультету в Українському Донецьку побачать звичну для цілих поколінь донецьких студентів постать незламного поета і борця, і як писав сам Василь Стус: «Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя…».
В. о. завідувача кафедри теорії та історії української і світової літератури Ольга Пуніна зауважила:
- Скульптурне обличчя, що нагадує Данте, скульптурне обличчя і постава схожі на нашого Кармелюка, характер на обличчі, грецький профіль, тонкі груби – таким Василь Стус постає у спогадах найкращих друзів. Не кожна особистість буде відтворена в камені, в мармурі, не кожна особистість залишиться в історії культури…
Все частіше сучасна молодь надихається віршами Василя Стуса та складає пісні. Студент юридичного факультету Олександр Шинкович продекламував поезію Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я», а вокально- інтрументальний ансамбль «Оберіг» майстерно виконав пісню на вірші Василя Стуса під музичне оформлення групи «The frunk», яка люб’язно надала оригінальний авторський музичний супровід.
Фінальним акордом святкового дійства стало колективне виконання гімну університету.
До слова, нещодавно у Вінниці відбувся допрем’єрний показ драми «Заборонений» про життя Василя Семеновича.